Ефект доходу і ефект заміщення

Реакція споживача на зміну цін тих чи інших товарів неоднозначна і, відповідно до теорії корисності, отримала назву "ефекту доходу" і "ефекту заміщення".

У відповідь на зміну реального доходу споживач змінює обсяг споживання різних видів благ залежно від їх оцінки як нормального або нижчої якості. Слід пам'ятати, що зростання доходу стимулює попит на нормальні товари і зменшує попит на товари нижчої якості. Однак споживач, якщо не хоче збільшення споживання подешевшали товарів, може перейти на споживання аналогічних, але більш якісних і дорогих товарів. Ефект доходу викликає в цьому випадку ефект заміщення (субституції).

Ефект доходу - це зміна попиту на товар тільки як результат коливання купівельної спроможності грошового доходу, викликаного у свою чергу зміною цін.

Ефект заміщення буде мати місце тоді, коли споживач почне купувати більше товарів, на які знизилися ціни, або замінювати їх товаром, на який ціни постійні або навіть виросли.

Теорія корисності допомагає встановити залежність між ціною товару і його кількістю. При падінні цін на товари при незмінній величині номінального доходу споживача відбувається збільшення купівельної спроможності даної суми грошей. По суті зниження цін призводить до збільшення реального доходу. В даному випадку збільшення доходів настільки ж реально, як і у випадку підвищення заробітної плати.

Як ми знаємо, гранична корисність на один рубль продукції при максимізації загальної корисності від споживання однакова для всіх продуктів. У цьому випадку ціна продукції відображає її граничну корисність, т. Е. Настає рівновага споживача при незмінній купівельної спроможності грошей, яке отримало назву "надлишок споживача". Зміст цього поняття полягає в наступному: споживач платить за кожну одиницю товару однакову ціну, рівну граничної корисності останньої, найменш цінною для нього одиниці. А це означає, що на кожній одиниці товару, попередньої останньої, споживач отримує деяку вигоду.

Отже, надлишок споживача - це різниця між тією сумою, яку споживач був би згоден сплатити, і тією сумою, яку він реально сплатив.

Пояснимо ідею надлишку споживача графічно (рис. 6.1 а). Проведемо через точки лінію, що характеризує попит споживача на якийсь товар.

Надлишок споживача

Рис. 6.1. Надлишок споживача

Точка Ру - максимальна ціна, яку споживач може і готовий заплатити за одну одиницю товару. Це гранична ціна товару.

Виявися вона вища Рр споживач взагалі не став би купувати товар.

За другу одиницю товару споживач готовий заплатити Р2 (закон спадної корисності) і т. Д. Реальна ж ціна товару на ринку Рп. Отже, купуючи перший одиницю товару, споживач отримує споживчий надлишок у розмірі Р {- Р, купуючи другу одиницю товару, - у розмірі Р, - Рп і т. д.

На графіку надлишок споживача - це область, обмежена зверху кривою попиту, а знизу - лінією ціни. Чим нижче ціна, тим більше величина надлишку споживача.

Наприклад (див. Рис. 6.1 б), якби споживач набував тільки одну одиницю товару, то він згоден був би сплатити 80 руб. За другу одиницю споживач заплатив би 60 руб., Третю одиницю покупець оцінює в 40 руб., І ця гранична корисність буде визначати ринкову ціну всіх трьох одиниць. Отже, ринкова ціна, сплачена споживачем при купівлі трьох товарів, складе: 40 + 40 + 40 = 120 руб. Якщо ж підсумувати індивідуальні оцінки граничної корисності кожної з трьох одиниць, то вийшло б: 80 + 60 + 40 = 180 руб. Таким чином, при купівлі трьох одиниць товару надлишок споживача склав: 180 - 120 = 60 руб.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >