Проблеми економічного зростання

Поняття економічного зростання і його вимір

Проблеми економічного зростання встали перед людиною в останні 200 ліг. До XVIII в. ці проблеми перед економістами не стояли. Вперше про економічне зростання заговорили меркантилісти, і то лише побічно. Більш-менш предметно цю проблему поставив фізіократ Ф. Кене (1694-1774).

Під економічним зростанням розуміються зміни реального обсягу національного виробництва на основі позитивної динаміки валового національного продукту. Якщо всі фактори виробництва використовуються раціонально (економіка знаходиться па кордоні своїх виробничих можливостей), то реальний обсяг виробництва досягає свого максимального значення. Це так званий потенційний економічне зростання, яке трактується як рух від одного довгострокового стану рівноваги до іншого. При такому підході в центрі уваги перебувають темпи економічного зростання і фактори пропозиції.

Коли виробничі ресурси використовуються недостатньо ефективно або не повністю, то фактичний реальний обсяг виробництва буде менше потенційного. При аналізі фактичного економічного зростання предметом вивчення служать не тільки фактори, що визначають економічну динаміку виробничих можливостей, але й зміни галузевих пропорцій, трансформація структури економіки в процесі росту, державна політика щодо стимулювання або стримування темпів зростання, причини відставання фактичного обсягу виробництва від потенційного і т. д.

Існує два основних типи економічного зростання. Економічне зростання може бути екстенсивним або інтенсивним. Існує також змішаний тип, що поєднує вищеперелічені типи.

При екстенсивному типі економічного зростання розширення обсягу матеріальних благ і послуг досягається за рахунок збільшення кількості економічних факторів і ресурсів: чисельності працівників, засобів праці, землі, сировини і т. Д. При екстенсивному зростанні зберігаються постійні пропорції між темпами зростання реального обсягу виробництва і реальних сукупних витрат на його створення.

При інтенсивному типі економічного зростання розширення виробництва забезпечується за рахунок якісної зміни оптимального використання факторів і ресурсів економіки: застосування прогресивних технологій, використання робочої сили з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці і т. Д. У цьому випадку темпи зростання реальних обсягів виробництва перевищуватимуть темпи зміни сукупних витрат на його виробництво.

Сутність економічного зростання - вирішення і відтворення на новому рівні основного протиріччя економіки: між обмеженістю виробничих ресурсів і безмежністю суспільних потреб. Вирішуватися це протиріччя може двома основними способами: за рахунок збільшення виробничих можливостей, за рахунок найбільш ефективного використання наявних виробничих можливостей і розвитку суспільних потреб. Однак на цьому процес не завершується: на кожному новому етапі розвитку при розширенні виробничих можливостей не всі суспільні потреби задовольняються.

Економіка будь-якої країни не тільки виробляє національний продукт, а й відтворює ту його частину, яка витрачається на виробниче і невиробниче споживання. У сучасній ринковій економіці відтворення національного продукту в довгостроковому плані є розширеним. Це означає, що в поточний період часу вироблено продукту більше, ніж його використано в попередній період. Динаміка розширеного відтворення якраз і характеризує таке явище, як економічне зростання.

Економічне зростання - це такий розвиток національного господарства, при якому збільшуються реальний національний дохід, реальний валовий внутрішній продукт.

Економічне зростання вимірюється темпом приросту реального національного доходу або реального ВВП в цілому або на душу населення. Темп приросту реального ВВП - це відношення різниці між реальним ВВП у розглянутий період і в попередні періоди до реального ВВП у попередньому періоді:

де У (- обсяг реального ВВП в аналізованому періоді; У,, - обсяг реального ВВП в попередній період.

Показник економічного зростання далеко не завжди буває величиною позитивною. Якщо у розглянутий період сукупний продукт відтворюється в тих же обсягах, що й у попередньому, то ми говоримо про нульовий економічному зростанні. Якщо національний продукт відтворюється не повністю, а лише частково, то ми говоримо про негативному економічному зростанні.

У всіх країнах економічному зростанню приділяється велика увага. По-перше, він веде до зростання обсягу реального матеріального продукту і послуг, а, отже, і до підвищення реального рівня життя; по-друге, економічне зростання дозволяє більш ефективно вирішувати проблеми освіти, екології, бідності; по-третє, реальне економічне зростання означає, що суспільство знижує витрати виробництва і підвищує продуктивність праці.

Кожна країна в сучасний період вирішує наступні проблеми економічного зростання:

  • o визначення тенденції і джерел (факторів) зростання;
  • o забезпечення стійкості економічного зростання в довгостроковій перспективі;
  • o визначення наслідків, які може мати країна, вибираючи ту чи іншу модель технологічного розвитку;
  • o визначення найбільш ефективних темпів зростання для встановлення нової структури народного господарства.

Важливо відзначити, що для реалізації потенціалу економічного зростання необхідно, щоб доходи працівників росли темпами, рівними темпами зростання продуктивності їхньої праці. Світовий досвід свідчить, що стійко розвиватися може економіка лише тих держав, де зростає продуктивність праці, підвищується частка готової продукції в структурі експорту і т. П.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >