Навігація
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Планування (прогнозування) прибутку

Найважливіша роль прибутку в ринковій економіці визначає необхідність її правильного обчислення. Від того, наскільки достовірно визначена плановий прибуток, залежить успішна фінансово-господарська діяльність організації.

Розрахунок планового прибутку повинен бути економічно обґрунтованим, що дозволить здійснювати своєчасне і повне фінансування інвестицій, приріст власних оборотних коштів, відповідні виплати робітникам і службовцям, а також своєчасні розрахунки з бюджетом, банками та постачальниками. Отже, правильне планування прибутку на підприємствах має ключове значення не тільки для підприємців, але і для економіки в цілому.

Планується прибуток окремо за видами: від реалізації товарної продукції, від реалізації іншої продукції і послуг нетоварного характеру, від реалізації основних фондів та іншого майна і від позареалізаційних доходів і витрат.

Розглянемо основні способи планування прибутку від реалізації товарної продукції. Головні з них - метод прямого рахунку і аналітичний. Наведемо відповідні приклади обчислення прибутку з тим, щоб на їх основі сформулювати укрупнений підхід до максимізації прибутку.

Метод прямого рахунку найбільш широко поширений в організаціях в сучасних умовах господарювання. Він застосовується, як правило, при невеликому асортименті продукції. Сутність його полягає в тому, що прибуток обчислюється як різниця між виручкою від реалізації продукції у відповідних цінах і повною її собівартістю за вирахуванням ПДВ і акцизів. Розрахунок ведеться за формулою

П = (ВхЦ) - (ВГС),

де П - плановий прибуток; В - випуск товарної продукції в планованому періоді в натуральному вираженні; Ц - ціна за одиницю продукції (за вирахуванням ПДВ і акцизів); С - повна собівартість одиниці продукції.

Розрахунку прибутку передує визначення випуску порівнянної і непорівнянної товарної продукції в планованому році по повній собівартості і в діючих цінах, а також залишків готової продукції на складі і товарів відвантажених на початок і кінець планового року.

Приклад розрахунку прибутку методом прямого рахунку наведено в табл. 9. 1.

Розрахунок прибутку методом прямого рахунку простий і доступний. Однак він не дозволяє виявити вплив окремих факторів на плановий прибуток і при великій номенклатурі випускається, дуже трудомісткий.

Аналітичний метод планування прибутку застосовується при великому асортименті продукції, що випускається, а також як доповнення до прямого методу з метою його перевірки та контролю. Перевага цього методу полягає в тому, що він дозволяє визначити вплив окремих факторів на плановий прибуток. При аналітичному методі прибуток визначається не по кожному виду випускається в майбутньому році продукції, а по всій порівнянній продукції в цілому. Обчислення прибутку аналітичним методом складається з трьох послідовних етапів.

  • 1. Визначення базової рентабельності як частки від розподілу очікуваного прибутку за звітний рік на повну собівартість порівнянної товарної продукції за той же період.
  • 2. Обчислення обсягу товарної продукції в планованому періоді за собівартістю звітного року і визначення прибутку на товарну продукцію виходячи з базової рентабельності.
  • 3. Облік впливу на плановий прибуток різних факторів: зниження (підвищення) собівартості порівнянної продукції, підвищення її якості та сортності, зміни асортименту, цін і т.д.

Таблиця 9.1. Розрахунок прибутку від реалізації товарної продукції

Розрахунок прибутку від реалізації товарної продукції

При цьому методі прибуток по непорівнянної продукції визначається окремо.

План по прибутку на наступний рік розробляється в кінці звітного періоду. Тому для визначення базової рентабельності використовуються звітні дані за минулий час (зазвичай за дев'ять місяців) і очікуване виконання плану на залишився до кінця року період (за IV квартал).

Прибуток у звітному періоді приймається відповідно до рівня цін, що діяли до кінця року. Тому якщо протягом минулого року мали місце зміни цін чи ставок податку на додану вартість і акцизів, що вплинули на суму прибутку, то вони враховуються при визначенні очікуваного прибутку за весь звітний період незалежно від часу змін. Якщо, наприклад, ціни були підвищені з 1 жовтня звітного року, то це підвищення слід поширити на весь період і до 1 жовтня, так як інакше рівень рентабельності звітного року не зможе служити базовим для планованого.

На основі знайденого таким чином рівня базової рентабельності і планованого обсягу товарної продукції за собівартістю звітного року обчислюється прибуток майбутнього року з урахуванням впливу одного фактора - зміни обсягу порівнянної товарної продукції.

Оскільки плановий рівень рентабельності відрізняється від базового в результаті зміни собівартості, цін, асортименту, сортності, то на наступному етапі планування визначається вплив цих факторів на плановий прибуток. Для остаточного розрахунку планового прибутку від реалізації продукції враховується прибуток по залишках готової продукції і товарів, відвантажених на початок і кінець планового року.

Приклад. Розглянемо розрахунок прибутку аналітичним методом. Як говорилося раніше, розрахунок здійснюється в три етапи.

  • 1. Визначається базова рентабельність, тобто відношення очікуваного прибутку до повної собівартості порівнянної товарної продукції (табл. 9.2).
  • 2. У майбутньому рік} 'в даному прикладі передбачається зростання порівнянної товарної продукції на 10%. Випуск цієї продукції за собівартістю звітного року складе 903 553 руб. (821412 х ПЗ: 100).

Прибуток але порівнянної товарної продукції планованого року виходячи з базового рівня рентабельності дорівнюватиме 382 202,9 руб. (903553 х 42,3: 100).

Таблиця 9.2. Розрахунок базової рентабельності, руб.

Розрахунок базової рентабельності, руб.

Прибуток на незрівнянну товарну продукцію обчислюється прямим рахунком. У даному прикладі незрівнянна товарна продукція планованого року прийнята за плановою повної собівартості в сумі 272 000 руб., А в діючих цінах (за вирахуванням ПДВ і акцизів) - 320 045,7 руб. Отже, прибуток на незрівнянну товарну продукцію в майбутньому році складе 48 045,7 руб. (320 045,7 - 272000).

3. На третьому етапі розрахунків враховується вплив окремих факторів на суму планового прибутку.

Вплив зміни собівартості визначається наступним чином. Випуск порівнянної товарної продукції в майбутньому році за собівартістю минулого року обчислений в сумі 903553 крб. Та ж порівнянна продукція, але по повній собівартості майбутнього року, визначена в сумі 1406340 крб. (див. табл. 9.1, гр. 6).

Звідси підвищення собівартості порівнянної товарної продукції одно 502787 руб. (1406340 - 903553), що спричинить зниження планового прибутку.

Плановане зміна асортименту продукції викликає збільшення або зменшення планового прибутку. Для того, щоб визначити вплив асортиментних зрушень на прибуток, обчислюється питома вага кожного виробу в загальному обсязі порівнянної товарної продукції по повній собівартості в минулому і майбутньому році. Потім питома вага кожного виробу в звітному і планованому році множиться на звітну рентабельність цього вироби (обчислену як відношення прибутку до повної собівартості вироби), прийняту на рівні очікуваного виконання. Суми отриманих коефіцієнтів відображають середній рівень рентабельності в минулому і майбутньому році.

Різниця між ними показує вплив асортиментних зрушень на плановий прибуток (табл. 9.3).

Таблиця 9.3. Розрахунок впливу на плановий прибуток зміни асортименту продукції в плановому році,%

Розрахунок впливу на плановий прибуток зміни асортименту продукції в плановому році,%

Середня рентабельність у планованому році збільшується порівняно із звітним роком на 0,45% (35,68 - 35,23). Таким чином, зміна асортименту продукції призведе до зростання планового прибутку на 4 066 руб. (903553 х 0,45: 100).

На розмір планового прибутку впливає також зміна ціп. Якщо ціни знижуються або збільшуються, то передбачуваний відсоток зниження або збільшення слід обчислювати від обсягу відповідної продукції. Отримана сума від зниження або збільшення цін вплине на зменшення або збільшення планованого прибутку.

Припустимо, що ціни на всю реалізовану товарну продукцію передбачається збільшити в майбутньому році на 21,89153%.

Тоді тільки за рахунок цього фактора буде отримано прибуток на суму 361 512,4 руб. (1 651 3801 х 21,89153: 1000.

Таким чином, результат аналітичного методу планування прибутку в даному прикладі підтвердив результат методу прямого рахунку, тобто і в тому і в іншому випадку плановий прибуток від реалізації товарної продукції визначена в сумі 392 038.7 руб. (див. табл. 9.1 і 9.4).

Таблиця 9.4. Зведений розрахунок прибутку, обчисленої аналітичним методом

Зведений розрахунок прибутку, обчисленої аналітичним методом

Необхідно підкреслити, що при прямому методі плановий прибуток визначається як загальна сума без виявлення конкретних причин, що впливають на її величину, а при аналітичному методі виявляються як позитивно, так і негативно впливають на прибуток фактори.

Насамперед, у вищенаведеному прикладі значно знижує плановий прибуток підвищення собівартості (на 502787 руб.), Що можна пояснити зростанням цін па споживані товарно-матеріальні цінності, підвищенням оплати праці. Прибуток дещо збільшується (на 4 066 руб.) У зв'язку зі зміною асортименту виробленої продукції у бік підвищення питомої ваги найбільш рентабельної продукції (див. Табл. 9.3). Значне зростання прибутку (на 361 512,4 руб.) Планується у зв'язку з передбачуваним збільшенням цін на реалізовану продукцію.

Крім перерахованих причин, що впливають на плановий прибуток, в її складі враховані суми прибутку за порівнянної товарної продукції виходячи з базової рентабельності, а також по порівнянній товарній продукції, поставленої на виробництво в планованому році. Враховується також прибуток у залишках готової продукції на складі і в товарах, відвантажених на початок і кінець планованого періоду.

Крім прибутку від реалізації товарної продукції у складі валового прибутку, як зазначалося, враховується прибуток від реалізації іншої продукції і послуг нетоварного характеру, прибуток від реалізації основних фондів та іншого майна, а також плановані позареалізаційні доходи і витрати.

Прибуток від іншої реалізації (продукції і послуг підсобного господарства, автогосподарств, послуг непромислового характеру - для капітального будівництва, капітального ремонту і т.д.) планується методом прямого рахунку. Лише при незначній частці цієї продукції (послуг) прибуток від реалізації визначається виходячи із запланованого її обсягу в майбутньому році і рентабельності минулого року.

Результат від іншої реалізації може бути як позитивним, так і негативним. Припустимо, в нашому прикладі прибуток від іншої реалізації планується в сумі 30 руб., А збитки - 288 руб.

Прибуток (збитки) від традиційних статей позареалізаційних доходів і витрат (штрафи, пені, неустойки та ін.) Визначається, як правило, на основі досвіду минулих років. Що стосується таких статей, як доходи від пайової участі в діяльності інших підприємств, від здачі майна в оренду, дивіденди, відсотки по акціях, облігаціях і інших ланцюговим паперів, що належить підприємству, то вони плануються в залежності від прогнозів у розвитку підприємницької діяльності даного господарюючого суб'єкта .

Наприклад, доходи від позареалізаційних операцій плануються в сумі 2 798 руб., А витрати від цих операцій - в сумі 9000 руб.

Отже, в розглянутому прикладі загальна сума прибутку складе 394 866,7 руб. (392 038,7 + 30 + 2798), а збитків -9288 руб. Валовий прибуток підприємства визначається в сумі 385 578,7 руб. (394 866,7 - 9 288).

Крім викладених способів планування прибутку - методами прямого рахунку і аналітичним - існує так званий метод суміщеного розрахунку. У цьому випадку застосовуються елементи першого і другого способів. Так, вартість товарної продукції в цепах майбутнього року і за собівартістю минув року визначається методом прямого рахунку, а вплив на плановий прибуток таких факторів, як зміна собівартості, підвищення якості, зміна асортименту, цін, виявляється за допомогою аналітичного методу.

Обчислення оптимального розміру прибутку стає найважливішим елементом планування підприємницької діяльності на сучасному етапі господарювання. Для прогнозування максимально можливого прибутку в майбутньому році доцільно (виходячи з зарубіжного досвіду ринкових відносин) зіставити виручку від реалізації продукції із загальною сумою витрат, що поділяються на змінні, постійні та змішані. Як відомо, до змінних витрат відносяться витрати па сировину, матеріали, електроенергію, транспорт і ін. Ці витрати змінюються пропорційно зміні обсягу виробництва.

Постійні витрати - це такі витрати, які не змінюються залежно від зростання або скорочення обсягу виробництва. До них відносяться амортизаційні відрахування, оплата праці управлінського персоналу, адміністративні витрати та ін.

Змішані витрати включають як змінні, так і постійні витрати. Такими, наприклад, є поштово-телеграфні витрати, витрати на проведення поточного ремонту обладнання та ін.

У зв'язку з невеликим питомою вагою змішаних витрат зосередимо увагу на змінних і постійних витратах і спробуємо виявити вплив їх зміни на величину прибутку. Справа в тому, що приріст прибутку залежить від змінних або постійних витрат.

Наведені нижче розрахунки дозволяють визначити так званий ефект виробничого важеля (термін, узятий із західної практики підприємництва). Ефектом виробничого важеля називають таке явище, коли зі зміною виручки від реалізації продукції відбувається більш інтенсивна зміна прибутку в ту чи іншу сторону.

Приклад. Допустим, виручка підприємства від реалізації продукції в 2011 р склала 1820616 руб., В тому числі змінні витрати - 1238200 руб., А постійні 197554 руб. Таким чином, при сумарних витратах в 1435754 руб. прибуток дорівнює 384 862 руб. (1820616 - 1435754). Якщо в 2012 р виручка збільшиться па 10%, що складе 2002 677,6 руб. (1820616 х 110:: 100), то змінні витрати зростуть також на 10% і будуть рівні 1362020 руб. (1238200 х 100: 100). Постійні витрати при цьому залишаються незмінними, тобто 197554 руб. У цьому випадку сумарні витрати складуть 1559574 руб. (1362020 + + 197554), а прибуток - 443 103,6 руб. (2002 677,6 - 1559574). При цьому прибуток зросте але порівняно з минулим роком на 15% [443 103,6 х АЛЕ: 384862) - 100].

Отже, при зростанні виручки від реалізації продукції на 10% прибуток збільшиться на 15%.

Вишукуючи можливості збільшення прибутку, доцільно перевірити вплив на її приріст не тільки змінних, але і постійних витрат.

Так, якщо змінні витрати збільшаться на 10% (1362020 крб.), А постійні - на 2% (201 505,1 руб. = 197554 х 102: 100), загальна сума всіх витрат складе 1 563 525,1 руб . (1362020 + 201 505,1).

Прибуток при цьому складе суму 439 152,5 руб. (2002 677,6 - - 1 563 525,1) і, отже, зросте але порівняно з минулим роком на 14,1% (439 152,5 х 100: 384 862) - 100, а не на 15%.

Якщо далі постійні витрати збільшуються на 4% і становлять 205 456,2 руб. (197554 х 104: 100), то при 10% -му зростанні змінних витрат загальна сума всіх витрат буде дорівнює 1 567 476,2 руб. (1362020 + 205 456,2). Прибуток у цьому випадку зменшується до суми 435 201,4 руб. (2002 677,6 - 1567 476,2), тобто зростає лише на 13,1% [435 201,4 х 100/384 862) - 100].

Очевидно, що в міру зростання постійних витрат за інших рівних умов темні зростання прибутку скорочуються. Зроблені розрахунки дозволяють визначити силу впливу виробничого важеля. Для цього слід із загальної суми виручки від реалізації продукції виключити змінні витрати, а результат розділити па суму прибутку.

Різницю між обсягом продажів і змінними витратами економісти називають "внеском на покриття". Таким чином, кількісне вплив виробничого важеля на прибуток можна виразити формулою

О = В: П,

де О - виробничий важіль; У внесок на покриття; П -Прибуток.

У нашому прикладі сила впливу виробничого важеля в 2011 р визначається наступним чином: (1820616 - 1238200): 384862 = 1,5.

Показник ефекту виробничого важеля має важливе практичне значення. Якщо виручка від реалізації продукції зростає, наприклад, на 4%, то, користуючись показником сили впливу виробничого важеля, можна заздалегідь визначити, що прибуток збільшиться на 6% (4 х 1,5).

У разі зниження виручки від реалізації продукції на 8% прибуток зменшиться па 12% (8 х 1,5). Збільшення виручки від реалізації на 10% спричиняє зростання прибутку на 15%, що й було розраховано на початку прикладу.

Виходячи з сили впливу виробничого важеля можна зробити висновок: чим вище питома вага постійних витрат і відповідно нижче питома вага змінних витрат при незмінній сумі виручки від реалізації продукції, тим сильніше вплив виробничого важеля. Однак це не означає, що можна безконтрольно збільшувати постійні витрати, так як якщо при цьому скоротиться виручка від реалізації продукції, то підприємство зазнає великих втрат в прибутку.

При дослідженні взаємозв'язку між постійними і змінними витратами і прибутком важливу роль відіграє аналіз беззбитковості виробництва. Для проведення такого аналізу багато вітчизняних економістів використовували рекомендації західного підприємництва. Відповідно до них насамперед визначається так звана точка беззбитковості виробництва і реалізації продукції. Цю точку називають мертвою точкою, критичною точкою, порогом рентабельності, точкою самоокупності.

Точка беззбитковості відповідає такому обсягу продажів, при якому підприємство покриває всі постійні та змінні витрати, не маючи прибутку. За допомогою точки беззбитковості визначається поріг, за яким обсяг продажів забезпечує рентабельність, тобто прибутковість продукції. Обсяг продажів, відповідний точці беззбитковості (Б), визначається як відношення постійних витрат (П3) до різниці між одиницею та приватним від ділення змінних витрат (3 ") на обсяг продажів у вартісному вираженні (Р). Отже, точка беззбитковості може бути обчислена по формулою

Приклад. Припустимо, обсяг продажів становить 3600 тис. Руб., В тому числі змінні витрати - 2 160 тис. Руб., Постійні витрати - 1 млн руб .; прибуток - 440 тис. руб. Реалізовано 1 тис. Од. виробів, витрати на одиницю - 3600 руб. (3600000: 1000).

Обсяг продажів у грошовому вираженні в точці беззбитковості складе: 1000: (1 - 2 160: 3 600) = 2500 тис. Руб.

У натура, вираженні кількість реалізованої продукції в точці беззбитковості одно 694 од. (2500000: 3 600).

Це означає, що виручка від продажу 694 од. виробів окупає всі витрати, не утворюючи прибутку. Реалізація кожної додаткової одиниці понад 694, тобто понад точки беззбитковості, буде приносити прибуток.

Подібні розрахунки дуже актуальні, оскільки підприємства можуть прогнозувати беззбиткову діяльність. Більш того, при визначенні стратегії підприємство повинно враховувати запас фінансової міцності (Ф), тобто оцінювати обсяг продажів понад точки беззбитковості. Для цього обсяг продажів (Р), за винятком обсягу продажів у точці беззбитковості (Б), слід розділити на обсяг продажів.

Оцінка фінансової міцності проводиться за формулою

Ф = (Р-Б): Рх 100.

Приклад. За даними з попереднього прикладу визначимо запас фінансової міцності: [(3600 - 2500): 3600] х 100 = 30,6%.

Отже, підприємство може скоротити обсяг виробництва і продажів на 30,6% перш, ніж буде досягнута точка беззбитковості. Такий високий запас фінансової міцності повинен бути врахований в процесі формування стратегії підприємства. Маючи великий запас фінансової міцності, підприємство може освоювати нові ринки, інвестувати кошти як у цінні папери, так і в розвиток виробництва.

Отже, наведені вище приклади максимізації прибутку шляхом зміни частки змінних і постійних витрат відкривають можливість підприємцям планувати на перспективу розміри приросту прибутку в залежності від господарських успіхів у виробництві конкурентоспроможної продукції і завчасно вживати відповідні заходи щодо зміни в ту чи іншу сторону величини змінних і постійних витрат. Прогнозні розрахунки прибутку важливі не тільки для самих підприємств і організацій, що виробляють та реалізують продукцію (послуги), а й для акціонерів, інвесторів, постачальників, кредиторів, банків, пов'язаних з діяльністю даного підприємця, що беруть участь своїми коштами у формуванні його статутного капіталу. Тому планування оптимального розміру прибутку в сучасних економічних умовах є найважливішим чинником успішної підприємницької діяльності.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук