ФІНАНСИ І ЗВІТНІСТЬ СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

В результаті вивчення даного розділу студент повинен: знати

  • • структуру фінансів страхових організацій;
  • • сутність актуарних розрахунків;
  • • особливості бухгалтерського обліку та аудиту страхових організацій; вміти
  • • визначати склад і напрямки використання фінансових ресурсів;
  • • застосовувати методи фінансового аналізу;
  • • отримувати необхідну інформацію з даних бухгалтерського обліку та аудиту; володіти
  • • навичками формування окремих складових фінансів страхових організацій;
  • • використання інформаційного матеріалу з актуарних розрахунків.

Фінансові ресурси страхової організації

Страхування як вид діяльності засновано в першу чергу на формування та використання страхового фонду, що тягне за собою можливість відхилень в обсязі сформованого страхового фонду і потреби його для виплати страхового відшкодування. Ця особливість страхування позначається і на умовах формування і використання страховиками фінансових ресурсів. До факторів, що впливає на фінансові ресурси страхової організації, можна віднести:

  • а) види страхування, передбачені ліцензією, в рамках якої діє страхова організація;
  • б) інвестиційну діяльність;
  • в) статутний капітал, передбачений законодавством і затверджений статутом.

Фінансові ресурси страхової організації представлені на рис. 4.1.

Власний капітал формується шляхом сплати внесків засновниками в статутний капітал. Формування розміру статутного капіталу страхової організації має особливе значення на початковому етапі, коли ще не розпочато діяльність і страхові фонди не сформовані. У цей період статутний капітал є єдиною гарантією платоспроможності страховика. В подальшому для страхової організації статутний капітал також має велике значення; гак, наприклад, в будь-який момент через похибки тарифної політики, неправильно сформованого страхового портфеля, знецінення активів страховика можуть знадобитися додаткові фінансові ресурси, і в таких ситуаціях статутний капітал відіграє роль таких ресурсів. До складу власного капіталу входять наступні частини: статутний, додатковий, резервний капітал, нерозподілений прибуток.

Склад фінансових ресурсів страхової організації

Мал. 4.1. Склад фінансових ресурсів страхової організації

Формування резервного капіталу здійснюється за рахунок прибутку до досягнення нею певного розміру (в акціонерному товаристві - 15% від статутного капіталу). Резервний капітал за певних обставин може бути використаний на покриття невиробничих втрат і збитків, а також для погашення облігацій і викупу акцій товариства у разі відсутності інших засобів. Формування та використання резервного капіталу засноване на законодавстві.

Залучений капітал формують страхові резерви, джерелом яких є кошти страхувальників, що надходять у формі страхових премій, які не належать страховику. Ці кошти лише тимчасово, на період дії договорів страхування, знаходяться в розпорядженні страхової організації, утворюючи фонд страховика, після чого або використовуються на виплати в межах страхової суми, або перетворюються в дохідну базу за умови беззбиткового проходження страхового договору. Вони можуть бути тимчасово використані страховиком як інвестиційного джерела і при беззбиткове проходження договору або переходять в прибуткову базу, або повертаються страхувальникам в частині, передбаченої умовами договору.

Принципова відмінність страхових фондів і страхових резервів полягає в тому, що страховий фонд характеризує суму страхових внесків, сплачених страхувальниками протягом певного періоду, а страхові резерви відображають суму «відкладених страхових виплат» і зобов'язань за договорами на конкретну дату.

До складу позикового капіталу страховика входить кредиторська заборгованість, наприклад, заборгованість по оплаті праці, банківський кредит.

В ході ведення основної діяльності страхова організація формує страховий фонд з премій, що сплачуються страхувальниками, і використовує його для покриття збитків страхувальників і фінансування організації страхової справи. У зв'язку з можливістю формування великих грошових ресурсів у формі страхового фонду і власних коштів страхова організація займається ще й інвестиційною діяльністю. З урахуванням цих особливостей діяльності страхової організації можна виділити два напрямки грошового обороту:

  • - оборот коштів, які формують страхові резерви з метою забезпечення страхового захисту;
  • - оборот коштів, пов'язаний з організацією страхової справи.

В обіг грошових коштів з точки зору забезпечення страхового захисту повинні включатися кошти, що формують страхові резерви, і кошти сформованих страхових резервів, спрямовані в інвестування з метою отримання прибутку.

--Г- В ході своєї діяльності страхова

Доходи страхової організації,

I ---------- організація формує доходи від страхових операцій, інвестиційної діяльності та від інших операцій.

Доходом страховика називається сукупна сума грошових надходжень на його рахунки в результаті здійснення ним страхової та іншої, не забороненої законодавством діяльності.

Доходи страхової організації поділяються: на доходи від страхової діяльності, доходи від інвестиційної діяльності, інші доходи. Доходи страхової організації можуть класифікуватися за такими ознаками:

  • - за напрямками страхової діяльності, джерел надходження;
  • - характером і умовами отримання;
  • - видами страхових операцій;
  • - формам страхування;
  • - видами страхування;
  • - видам (складу) доходів;
  • - зв'язку з часом (з звітним періодом);
  • - договорами (первинним одиницям формування доходу);
  • - способу оцінки;
  • - впливу на податкову базу;
  • - джерел формування інформації, закладеним в поточному бухгалтерському та податковому обліку, при складанні звітності.

З огляду на особливості страхової діяльності, доходи страхової організації можна згрупувати в порядку, передбаченому в табл. 4.1.

Основна частка доходу страхової організації формується від операцій страхування та інших операцій, пов'язаних з операціями страхування. Крім доходів від страхової діяльності страхові організації напів-

ють дохід від інвестиційної діяльності. Форма інвестиційного доходу залежить від напрямків інвестиційної політики страховика.

Таблиця 4.1

Види (склад) доходів страхової організації

Група

доходів

підгрупа

доходів

види доходів

1

2

3

Доходи від страхової діяльності

Доходи від опера- ций страхування, состра- Хованов, перестрахування

Страхові премії за договорами прямого страхування, співстрахування та перестрахування

Суми відшкодування перестраховиками частки страхових виплат за ризиками, переданими в перестрахування

Суми зменшення (повернення) страхових резервів, утворених в попередні звітні періоди, з урахуванням зміни частки перестраховиків у страхових резервах

Формування частки перестраховиків у страхових резервах

Винагороди від страховиків але договорами співстрахування

Інші доходи від операцій страхування, співстрахування, перестрахування

Отримані винагороди і Тантьєма але договорами перестрахування

Доходи від реалізації перейшов до страховика відповідно до чинного законодавства права вимоги страхувальника (вигодонабувача) до осіб, відповідальних за заподіяну шкоду

Сума позитивної різниці, що виникла у страховика, який здійснив пряме відшкодування збитків, в результаті перевищення середньої суми страхової виплати, отриманої від страховика, що застрахувало цивільну відповідальність особи, яка заподіяла шкоду, над сумою виплати потерпілому, здійсненої в порядку прямого відшкодування збитків відповідно до законодавства РФ про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

Сума позитивної різниці, що виникла у страховика, що застрахувало цивільну відповідальність особи, яка заподіяла шкоду, в результаті перевищення страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, здійсненої в порядку прямого відшкодування збитків, над середньою сумою страхової виплати, відшкодованої страховику, яка здійснила пряме відшкодування збитків відповідно до законодавства РФ про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транс кравців коштів

Суми відсотків на депо премій по ризиках, прийнятим у перестрахування

Група

доходів

підгрупа

доходів

види доходів

1

2

3

Доходи за регресними претензіями

Суми санкцій за невиконання умов договорів страхування, визнані боржником добровільно або за рішенням суду

Винагороди за надання послуг страхового агента, брокера

Винагороди, отримані страховиком за надання послуг сюрвейєра та аварійного комісара

Суми повернення частини страхових премій (внесків) за договорами перестрахування у випадку їх дострокового припинення

Інші доходи, отримані при здійсненні страхової діяльності

Доходи від інших операцій страхової організації

Доходи від інве- стіці- ційної діяльності

Доходи з інвестицій у вигляді дивідендів, відсотків, доходів від пайової участі в інших організаціях

Виручка-нетто від продажу цінних паперів

У вигляді відсотків, отриманих за договорами позики, банківського вкладу, а також з цінних паперів та інших боргових зобов'язаннях

позареалізаційні

доходи

Виручка-нетто від продажу основних засобів, в тому числі нерухомості або здачі майна в оренду

Виручка-нетто від продажу іншого майна, крім цінних паперів, нерухомості, інших основних засобів

Позитивні курсові різниці

Списана кредиторська заборгованість у разі закінчення терміну позовної давності

Визнані боржником або підлягають сплаті боржником на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, штрафи, пені та інші санкції за порушення договірних зобов'язань, а також суми відшкодування збитків або шкоди

Надлишки цінностей, виявлені під час інвентаризації

Зміна вартості фінансових вкладень в результаті коригування оцінки

Суми, що надійшли в погашення дебіторської заборгованості, списаної в попередні періоди на збитки

інші доходи

Крім надходжень від проведення страхових операцій і доходів від інвестиційної діяльності страховик може отримувати інші доходи. До них відносяться: прибуток від реалізації основних фондів, матеріальних цінностей та інших активів; доходи від здачі в оренду; доходи від наданих консультаційних послуг, навчання та інші доходи. Страхова організація як господарюючий суб'єкт має право на реалізацію основних фондів і інших активів, що не використовуються в господарській діяльності. Також майно, що належить страховій компанії, може бути надано в оренду. Ці доходи не пов'язані з наданням страхового захисту, але мають безпосереднє відношення до страхової діяльності.

_ Діяльність страхової організації,

Витрати страхової компанії - "" 1

--- як і будь-який інший, передбачає необхідність виробляти певні витрати, пов'язані з веденням статутної діяльності. В ході своєї діяльності страхові організації несуть витрати, тобто надання страхового захисту супроводжується відповідними витратами.

Витрати, обумовлені проведенням статутної діяльності і відображаються в установленому порядку в бухгалтерській звітності, називаються витратами страхової компанії.

Витрати страхової організації формують собівартість страхової послуги.

Особливість подання послуги по страховому захисту передбачає, що в момент формування ціни (страхового тарифу) на той чи інший вид страхування закладається розрахункова або планована величина собівартості, яка може відхилятися від фактичної собівартості. Це обумовлено тим, що при калькуляції тарифу передбачається покриття поточних збитків і майбутніх витрат (виплати страхового відшкодування і створення резервів), а також фінансування діяльності організації, і всі перераховані статті представлені відповідними елементами в структурі страхового тарифу (нетто-премія, навантаження). Однак ці розрахунки носять відносний характер, будучи приблизними і попередніми. Тому прогнозна величина собівартості може відрізнятися від фактичної собівартості страхової послуги. На фактичну собівартість впливають такі фактори, як результати укладення договорів та їх виконання за цим видом страхування, фактичної збитковості страхової суми, результати господарської діяльності фірми, економії або перевитрати коштів на адміністративно-господарські цілі.

Витрати страхової організації можна класифікувати за такими ознаками:

  • - за напрямками страхової діяльності;
  • - характером і умовами формування витрат;
  • - видами страхових операцій;
  • - формам страхування;
  • - виду (складу) витрат;
  • - зв'язку з тимчасовим періодом;
  • - стосовно обсягу робіт;
  • - способом віднесення витрат на об'єкт калькулювання;
  • - калькуляционному ознакою (але статей калькуляції);
  • - елементами витрат (статтями кошторису витрат);
  • - первинним одиницям формування доходу (договорами страхування);
  • - способу оцінки;
  • - впливу на податкову базу;
  • - джерел формування інформації, закладеним в поточному бухгалтерському та податковому обліку, для складання звітності.

Витрати страхової організації складаються з основних груп витрат, які включають витрати, пов'язані зі страховою діяльністю; витрати по інвестиційної діяльності; витрати на ведення діяльності; управлінські та інші витрати; позареалізаційні витрати. Угруповання витрат страхової організації представлена в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Види (склад) витрат страхової організації

Група

витрат

підгрупа

витрат

види витрат

1

2

3

витрати

витрати

Суми відрахувань в страхові резерви

по страхової діяльності

за операціями страхування

Суми відрахувань у резерв гарантій і резерв поточних компенсаційних виплат, що формуються відповідно до законодавства РФ про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, в розмірах, встановлених відповідно до структури страхових тарифів

Суми відрахувань в резерви (фонди), що формуються відповідно до вимог міжнародних систем обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, до яких приєдналася Російська Федерація

Суми відрахувань до компенсаційного фонду, що формується професійним об'єднанням страховиків відповідно до Федерального закону від 14.06.2012 № 67-ФЗ «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності перевізника за заподіяння шкоди життю, здоров'ю, майну пасажирів та про порядок відшкодування такої шкоди, заподіяної при перевезеннях пасажирів метрополітеном »

Суми відрахувань у формований відповідно до законодавства фонд компенсаційних виплат за договорами сільськогосподарського страхування, здійснюваного з державною підтримкою

Група

витрат

підгрупа

витрат

види витрат

1

2

3

Страхові виплати але договорами страхування, співстрахування та перестрахування

Суми страхових премій (внесків) за ризиками, переданими в перестрахування

Винагороди співстраховику за договорами співстрахування

Інші витрати, пов'язані з операци- ями страхування, співстрахування, перестрахування

Винагороди і Тантьєма за договорами перестрахування

Суми відсотків на депо премій по ризиках, переданим в перестрахування

Повернення частини страхових премій (внесків), а також викупних сум за договорами страхування, співстрахування та перестрахування у випадках, передбачених законодавством, умовами договору

Сума від'ємної різниці, що виникла у страховика, який здійснив пряме відшкодування збитків, в результаті перевищення виплати потерпілому, здійсненої в порядку прямого відшкодування збитків відповідно до законодавства РФ про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, над середньою сумою страхової виплати, отриманої від страховика, що застрахувало 1ражданскую відповідальність особи, яка завдала шкоди

Сума від'ємної різниці, що виникла у страховика, що застрахувало цивільну відповідальність особи, яка заподіяла шкоду, в результаті перевищення середньої суми страхової виплати, відшкодованої страховику, яка здійснила пряме відшкодування збитків, над страховою виплатою за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, здійсненої в порядку прямого відшкодування збитків відповідно до законодавства РФ про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транс кравців коштів

Сума від'ємної різниці, що виникла у страховика, який здійснив пряме відшкодування збитків, в результаті перевищення виплати потерпілому, здійсненої в порядку прямого відшкодування збитків відповідно до законодавства РФ про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, над середньою сумою страхової виплати, отриманої від страховика, що застрахувало цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди

Сума від'ємної різниці, що виникла у страховика, що застрахувало цивільну відповідальність особи, при-

Група

витрат

підгрупа

витрат

види витрат

1

2

3

чінівшего шкоду, в результаті перевищення середньої суми страхової виплати, відшкодованої страховику, яка здійснила пряме відшкодування збитків, над страховою виплатою за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, здійсненої в порядку прямого відшкодування збитків відповідно до законодавства РФ про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних коштів

Винагороди за надання послуг страхового агента, страхового брокера

Витрати на ведення справ

Витрати але оплаті організаціям або окремим фізичним особам наданих ними послуг, пов'язаних зі страховою діяльністю (послуг актуаріїв; медичного обстеження при укладанні договорів страхування життя і здоров'я; детективних послуг; послуг фахівців, що залучаються для оцінки страхового ризику, визначення страхової вартості майна та розміру страхової виплати , оцінки наслідків страхових випадків, врегулювання страхових виплат, а також при здійсненні прямого відшкодування збитків потерпілим відповідно до законодавс ством РФ про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів)

Витрати але виготовлення страхових свідоцтв (полісів), бланків суворої звітності, квитанцій та інших подібних документів

Витрати на виконання письмових доручень працівників з перерахування страхових внесків із заробітної плати шляхом безготівкових розрахунків

Витрати оплату послуг медичних організацій та інших організацій з видачі довідок, статистичних даних, висновків та інших аналогічних документів

інкасаторські послуги

Інші витрати, безпосередньо пов'язані зі страховою діяльністю

Керуючі

витрати

Заробітна плата, податки, комісійні винагороди страховим агентам і брокерам, оплата оренди основних засобів і землі, охоронних, аудиторських, інформаційних та консультаційних послуг, послуг сторонніх організацій, плата за ремонт основних засобів, оплата послуг зв'язку, відрядження та представницькі витрати, витрати на рекламу , підготовку кадрів та ін.

Інші

витрати

витрати,

пов'язані

Витрати, пов'язані з веденням інвестиційної діяльності

Група

витрат

підгрупа

витрат

види витрат

1

2

3

із здійсненням нестрахових операцій

Витрати, пов'язані з утриманням майна, що здається в оренду

Витрати з обслуговування неексплуатованої, використовуваного майна

позареалізаційні

витрати

Податок на майно, інші податки і збори, оплата послуг банку, сплачені відсотки за користування позиковими засобами, судові витрати і витрати по арбітражним спорах, збитки від списання дебіторської заборгованості, визнаної безнадійною до стягнення, некомпенсируемое втрати від стихійних лих, пожеж, аварій, інших надзвичайних подій та інші витрати

Витратами організації згідно і. 2 ПБУ 10/99 визнається зменшення економічних вигод у результаті вибуття активів або виникнення зобов'язань, що приводить до зменшення капіталу організації. Витратами з метою оподаткування прибутку на підставі ст. 252 НК РФ зізнаються обгрунтовані і документально підтверджені витрати, а у випадках, передбачених ст. 265 НК РФ, - і збитки, понесені платником податку. Основна відмінність в порядку визнання витрат у бухгалтерському та податковому обліку полягає в наступному: в бухгалтерському обліку витрати визнаються незалежно від наміру отримати виручку або інші доходи, в податковому обліку витратами визнаються будь-які витрати, але за умови, що вони зроблені для здійснення діяльності, спрямованої на отримання доходу.

У складі витрат страхової організації найбільш істотну частку займають страхові резерви. Страховики формують страхові резерви для забезпечення виконання зобов'язань по страхуванню, перестрахуванню і взаємному страхуванню.

Страхові резерви являють собою суму коштів, відповідну потенційної відповідальності, яка зберігається страховиком для покриття зобов'язань перед страхувальниками. Іншими словами, страхові резерви можна розглядати як відкладені кошти для виконання зобов'язань страховика.

Поняття страхових резервів визначено в ст. 26 Закону про страхування: «Для забезпечення виконання зобов'язань зі страхування, перестрахування і взаємного страхування страховики формують страхові резерви». Під формуванням страхових резервів розуміється актуарне оцінювання зобов'язань страховиків по здійсненню майбутніх страхових виплат за договорами страхування, перестрахування і по виконанню інших дій за вказаними договорами (страхових зобов'язань).

В основі розрахунку страхових резервів лежить оцінка невиконаних зобов'язань страховика, виходячи з якої формується кілька видів резервів, кожен з яких має своє призначення, але всі вони об'єднані спільною метою - забезпечити фінансові гарантії за договорами страхування.

Страхові резерви можна розділити на групи.

  • 1) резерви зі страхування життя;
  • 2) технічні резерви, які включають;
  • - резерв незароблених премії;
  • - резерви збитків, в тому числі резерв заявлених, але неврегульованих збитків, резерв що відбулися, але незаявлених збитків;
  • - стабілізаційний резерв;
  • - стабілізаційний резерв для компенсації витрат на здійснення страхових виплат але обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів в подальші роки.

Формування технічних резервів проводиться на підставі Примірного положення про формування страхових резервів із страхування іншого, ніж страхування життя (див. Лист Мінфіну Росії від 18.10.2002 № 24-08 / 13), яким не передбачено формування інших видів страхових резервів, крім перерахованих вище. Формування резервів проводиться за обліковими групами;

3) резерв попереджувальних заходів.

Резерв незароблених премії (РНП) - це частина нарахованої страхової премії, що відноситься до неистекшему періоду дії договору (незароблених премій), яка призначена для здійснення майбутніх страхових виплат в наступних звітних періодах.

Відповідальність страховика за страховими виплатами починається з моменту вступу договору в силу і мають закінчитися в кінці терміну дії договору (після припинення договору). У зв'язку з цим страхова премія відноситься на прибуток в повному обсязі після закінчення перебігу відповідальності страховика перед страхувальником. При цьому, визначаючи відповідальність страховика за договором на звітну дату, враховуємо, що частина відповідальності, яка припадає на договір до звітного періоду, визнається умовно виконаної, а відповідна цьому обсягу нарахована страхова премія - заробленої. Інша частина нарахованої страхової премії визначається як незароблених премій, яка і становить РНП.

За базу розрахунку РНП приймається базова страхова премія, яка визначається вирахуванням з страхової брутто-премії нарахованої винагороди за укладення договору страхування і відрахувань, передбачених чинним законодавством. За договором, прийнятому в перестрахування, базова страхова премія відповідає страхової брутто-премії за договором, прийнятому в перестрахування, за мінусом суми нарахованої винагороди за договором, прийнятому в перестрахування.

Для розрахунку РНП використовується кілька методів: pro rata temporis, метод «однієї двадцять четвертої» ( «1/24»), метод «однієї восьмої» ( «1/8»).

Формування резервів збитків є об'єктивною необхідністю для страхової організації в зв'язку з тим, що захист майнових інтересів страхувальників передбачає, що страхова організація постійно знаходиться в процесі страхових виплат. Виплата страхового відшкодування по страховому випадку може проводитися не відразу, а через певний час після пред'явлення претензії страхувальником. У зв'язку з цим па суму прийнятих претензій страхувальників страховик створює резерв, призначений для фінансування заявлених, але неврегульованих збитків.

Резерв заявлених, але неврегульованих збитків (РЗУ) є оцінкою невиконаних або виконаних в повному обсязі на звітну дату зобов'язань страховика щодо здійснення страхових виплат, включаючи суму грошових коштів, необхідних страховикові для оплати експертних, консультаційних чи інших послуг, пов'язаних з оцінкою розміру і зниженням шкоди, нанесеного майновим інтересам страхувальника (витрати по врегулюванню збитків), що виникли у зв'язку зі страховими випадками, про факт настання яких у встановленому законом або дог ОВОР порядку заявлено страховикові у звітному або попередніх йому періодах.

Для розрахунку РЗУ по всіма обліковими групами договорів страхування базою є розмір неврегульованих на звітну дату зобов'язань страховика, що підлягають оплаті у зв'язку:

  • - зі страховими випадками, про факт настання яких у встановленому законом або договором порядку заявлено страховику;
  • - з достроковим припиненням (зміною умов) договорів у випадках, передбачених чинним законодавством.

Величина РЗУ визначається на звітну дату за наступною формулою:

де ЗНУ, -, - сума заявлених, але неврегульованих збитків по i -й облікової групи договорів иу-го кварталу настання страхових випадків; СП у - сума страхових премій по i -й облікової групи договорів і) -го кварталу дострокового припинення (зміни умов) договору.

Для розрахунку РЗУ величина неврегульованих на звітну дату зобов'язань страховика збільшується на суму витрат по врегулюванню збитків в розмірі 3% від її величини. Якщо про страховий випадок заявлено, але розмір заявленого збитку, що підлягає оплаті страховиком відповідно до умов договору, не встановлено, для розрахунку резерву приймається максимально можлива величина збитку, що не перевищує страхову суму.

Одна з умов договору страхування - своєчасне повідомлення страхувальником страхової компанії про страховий випадок. Однак проміжок часу від настання страхової події до повідомлення про нього і оформлення претензії, вкладаючись в період, передбачений у договорі, може виходити за межі звітного періоду, що може привести до того, що страхувальник з об'єктивних причин не міг сповістити страховика про страховий випадок своєчасно і у відповідній формі (хвороба, службове відрядження тощо). Для виконання зобов'язань за такими претензіями страховик формує резерв що відбулися, але незаявлених збитків (РПНУ).

Резерв що сталися, але незаявлених збитків є оцінкою зобов'язань страховика щодо здійснення страхових виплат, включаючи витрати по врегулюванню збитків, що виникли у зв'язку зі страховими випадками, що сталися в звітному або попередніх йому періодах, про факт настання яких у встановленому законом або договором порядку не заявлено страховику в звітному або попередніх йому періодах.

Даними для розрахунку РПНУ по кожній облікової групи є показники:

  • - суми сплачених збитків (страхових виплат);
  • - суми заявлених, але неврегульованих збитків;
  • - частина страхової брутто-премії, пов'язану з періодами дії договорів у звітному періоді (зароблена страхова премія).

Стабілізаційний резерв є оцінкою зобов'язань страховика, пов'язаних із здійсненням майбутніх страхових виплат у разі утворення від'ємного фінансового результату від проведення страхових операцій в результаті дії факторів, що не залежать від волі страховика, або перевищення коефіцієнта відбулися збитків над його середнім значенням. Призначення стабілізаційного резерву полягає в тому, щоб підтримувати величину страхового резерву відповідно до рівня збитковості за видами страхування.

Формування стабілізаційного резерву обов'язково але тими видами страхування, які можуть принести страхової організації істотні збитки.

Розрахунок стабілізаційного резерву проводиться за обліковими групами виходячи з таких показників:

  • - страхова брутто-премія, нарахована у звітному періоді;
  • - страхові виплати, вироблені за звітний період;
  • - витрати на ведення страхових операцій за звітний період.

Якщо результат від страхових операцій позитивний, тобто доходи

перевищують витрати, то стабілізаційний резерв збільшується на 60% від фінансового результату страхових операцій; якщо результат негативний, то резерв зменшується на суму фактично отриманих збитків.

Стабілізаційний резерв по Про САГО створюється для виконання страховиком своїх зобов'язань але відшкодування шкоди потерпілим в разі, якщо в результаті дії факторів, що не залежать від волі страховика, його фактичні витрати на ведення страхових операцій перевищать встановлений відсоток від заробленої премії, передбачений в структурі страхового тарифу.

Страхова компанія виробляє додаткові відрахування до стабілізаційного резерву у вигляді певного нормативу від позитивного фінансового результату за обліковою групі і витрачає резерв в разі отримання негативного фінансового результату в наступні звітні періоди.

Стабілізаційний резерв по ОСАГО не може приймати від'ємне значення. Якщо розрахункова величина зменшення резерву перевищує величину резерву на початок звітного періоду, то резерв на кінець звітного періоду приймається рівним нулю.

Резерви зі страхування життя розраховуються окремо від резервів по страхуванню іншому, ніж страхування життя. Це пов'язано з тим, що на відміну від інших видів страхування страхування життя відноситься до накопичувального страхування, внаслідок чого резерв по даному виду страхування збільшується у міру закінчення договору і досягає свого максимального значення в останній день страхування.

Страхування життя передбачає виплати страхових сум у випадках дожиття застрахованого до встановленого терміну, віку або настання в його житті певної події або смерті. Як правило, страхування життя носить довгостроковий характер, внаслідок чого у страховика протягом тривалого терміну накопичуються страхові внески. Ці внески відносяться до зобов'язань, виконання яких умовно звільняються товари на кілька років, що й обумовлює необхідність створення резерву зі страхування життя. Формування страхових резервів із страхування життя проводиться на підставі Порядку формування страхових резервів із страхування життя, затвердженого наказом Мінфіну Росії від 09.04.2009 № 32н.

До складу страхових резервів із страхування життя включаються такі резерви:

  • - математичний резерв, який служить для оцінки зобов'язань страховика за договорами страхування життя, які можуть виникнути у зв'язку з настанням страхових випадків;
  • - резерв витрат на обслуговування страхових зобов'язань, який є оцінкою майбутніх витрат страховика але обслуговування і виконання договору страхування життя, протягом терміну дії договору страхування життя після сплати одноразової страхової премії або після закінчення періоду сплати страхових внесків;
  • - резерв виплат за заявленими, але не врегульованих страхових випадках розраховується для оцінки невиконаних або виконаних нс повністю зобов'язань страховика щодо здійснення страхових виплат за заявленими на звітну дату страховими випадками або зобов'язань, термін виконання яких на звітну дату настав виходячи з умов договору страхування життя, а також при достроковому розірванні договору страхування життя;
  • - резерв виплат по відбулися, але незаявлених страховими випадками, який служить для оцінки невиконаних на дату розрахунку зобов'язань страховика щодо здійснення страхових виплат у зв'язку зі страховими випадками, що сталися в звітному періоді або попередніх йому періодах, але не заявленими страховику;
  • - резерв додаткових виплат (страхових бонусів) формується з метою оцінки зобов'язань страховика за належними до сплати страхових бонусів за договорами страхування життя, які передбачають участь в інвестиційному доході страховика;
  • - вирівнюючий резерв, який розраховується для оцінки додаткового забезпечення зобов'язань страховика в разі дефіциту страхових премій (внесків), що виник в результаті застосування при розрахунку страхових резервів більш консервативного базису розрахунку, ніж при розрахунку страхових премій (внесків).

Страхові організації в обов'язковому порядку формують математичний резерв і резерв виплат за заявленими, але не врегульованих страхових випадках. Решта страхові резерви формуються страховиками в залежності від умов договорів страхування життя або програм страхування. Розрахунок страхових резервів проводиться на звітну дату і при розрахунку враховується частка перестраховиків в страхових резервах.

При формуванні страхових резервів із страхування життя страхова організація повинна дотримуватися вимог до базису розрахунку страхових резервів і використовувати методи розрахунку страхових резервів.

Розрахунок страхових резервів проводиться на основі резервного базису з урахуванням умов договорів страхування життя. Склад і значення параметрів резервного базису визначаються виходячи з ризиків, включених до договору страхування життя, з урахуванням прогнозів макроекономічного розвитку (демографічні показники, ставка рефінансування), показників розвитку фондового ринку. Резервний базис повинен включати наступні параметри:

  • - норму (ставку) прибутковості (не більше 5%);
  • - таблиці, використовувані страховиком для формування страхових резервів, що містять ймовірності настання таких подій, як смерть, інвалідність, захворювання, і розраховані на їх основі величини, пов'язані з майбутньою тривалістю життя осіб чоловічої і (або) жіночої статі (таблиці смертності, захворюваності, інвалідності );
  • - показник, що дозволяє але договорами страхування зі сплатою страхової премії в розстрочку коригувати величину математичного резерву з метою врахування початкових витрат страховика на укладення договору страхування (рівень цільмерізаціі не повинен перевищувати 4%);
  • - абсолютну величину або частку майбутніх витрат страховика з обслуговування договорів страхування життя (майбутніх витрат на ведення справи), а також частку витрат на здійснення страхових виплат у відсотках від страхової суми (величина їх повинна бути не менше 0,01% і не більше 0, 5% від розрахункової суми за договором страхування життя на будь-яку дату розрахунку страхових резервів, за винятком періоду виплати страхової ренти (ануїтету), в який величина майбутніх витрат страховика з обслуговування договорів страхування життя повинна становити н менше 0,5% і не більше 3% від розрахункової страхової суми за договором страхування).

Розрахункової страховою сумою за договором страхування життя є максимальна з наступних величин:

  • - річна величина виплат по страховій ренті;
  • - страхова сума, що виплачується одноразово на випадок дожиття до встановленого договором страхування життя терміну, віку або настання іншої події;
  • - страхова сума, що виплачується одноразово на випадок смерті застрахованої особи;
  • - сукупна страхова сума за всіма ризиками, включеним в договір страхування життя.

Параметри резервного базису вибираються на основі консервативного підходу. Такий підхід передбачає, що значення параметрів резервного базису повинні збігатися зі значеннями параметрів тарифного базису, за винятком випадку, коли резервний базис є більш консервативним, ніж тарифний.

Страхові резерви зі страхування життя розраховуються із застосуванням математичних і економіко-статистичних методів, заснованих на теорії ймовірностей (актуарних методів розрахунку).

Розрахунок математичного і вирівнюючого резервів проводиться перспективним методом - на основі актуарних вартостей майбутніх грошових виплат (надходжень) за договором страхування життя. Математичний резерв розраховується окремо за кожним договором страхування, програмою страхування щодо кожного застрахованого.

Величина математичного резерву на страхову річницю визначається як різниця між актуарною вартістю страхових виплат по майбутнім страховими випадками і актуарної вартістю майбутніх надходжень резервованій нетто-премії. Величина математичного резерву на дату розрахунку, не збігається зі страховою річницею, розраховується методом інтерполяції через величини математичного резерву на найближчі до дати розрахунку страхові річниці.

Вирівнюючий резерв розраховується окремо за кожним договором страхування життя в разі недостатності страхових брутто-пре- мий для формування математичного резерву, коли цільмерізо- ванна резервируемая нетто-премія перевищує 98% від брутто-премії за договором страхування життя. Величина вирівнюючого резерву на страхову річницю визначається як актуарна вартість різниці між майбутніми надходженнями резервованій Негт-премії і 98% надходжень страхової брутто-премії. Величина вирівнюючого резерву на звітну дату, що не збігається зі страховою річницею, розраховується методом інтерполяції через величину вирівнюючого резерву, розраховану на найближчу попередню і наступну страхові річниці.

Резерв додаткових виплат (страхових бонусів) розраховується ретроспективним методом - на основі накопиченої вартості нарахованих раніше додаткових виплат.

Резерв виплат за заявленими, але не врегульованих страхових випадках на дату розрахунку визначається як сукупний обсяг грошових сум, що підлягають виплаті застрахованій (вигодонабувачу) у зв'язку:

  • - зі страховими випадками, про факт настання яких було заявлено страховикові в установленому порядку;
  • - з дожиття до певного віку, терміну або іншої події, передбаченої договором страхування життя;
  • - достроковим припиненням договорів страхування життя, які передбачають виплату викупних сум.

Для розрахунку підсумкової величини резерву виплат за заявленими, але не врегульованих страхових випадках зазначені суми збільшуються на суму витрат по здійсненню страхових виплат у розмірі не більше 3% від їх величини.

Резерв виплат по відбулися, але незаявлених страховими випадками на звітну дату проводиться за договорами страхування, що не включає ризик дожиття до встановленого договором страхування терміну, віку або іншої події, відповідно до розробленого страховиком методом розрахунку на основі аналізу динаміки виплат за страховими випадками смерті не менше ніж за п'ять років страхової діяльності. У разі відсутності страхових виплат за страховими випадками смерті протягом п'яти років, що передують звітній даті, резерв виплат по відбулися, але незаявлених страховими випадками приймається рівним нулю.

Резерв витрат на обслуговування страхових зобов'язань формується за договорами страхування життя, оплаченим страхувальником одноразово, і за договорами страхування життя, в яких період сплати страхових внесків коротше терміну дії договору страхування.

Величина резерву витрат на страхову річницю визначається як різниця між актуарною вартістю майбутніх витрат страховика з обслуговування договорів страхування після закінчення періоду сплати страхової премії та актуарної вартістю майбутніх надходжень резервованій премії на покриття майбутніх витрат.

Резервируемая премія на покриття майбутніх витрат розраховується виходячи з рівності актуарної вартості майбутніх витрат страховика але обслуговування договорів страхування життя і актуарної вартості надходжень резервованій премії на покриття майбутніх витрат на початок терміну дії договору страхування життя.

З метою розрахунку резерву витрат актуарна вартість майбутніх витрат страховика з обслуговування договорів страхування та актуарна вартість майбутніх надходжень резервованій премії на покриття майбутніх витрат розраховуються при використанні єдиного резервного базису розрахунку, що збігається з базисом розрахунку математичного резерву по тому ризику, по якому застосовувався більш консервативний базис.

Для розрахунку резерву витрат використовуються річні величини:

  • - сумарна величина резервних премій на покриття майбутніх витрат, яка підлягає отриманню страховиком протягом одного страхового року;
  • - сумарна величина резервних виплат по страховій ренті (ануїтету), що підлягає виплаті застрахованій (вигодонабувачу) протягом одного страхового року.

Розрахунок резерву додаткових виплат (страхових бонусів) здійснюється окремо за кожним договором страхування життя, програмою страхування.

Величина резерву додаткових виплат (страхових бонусів) на дату розрахунку визначається як накопичена вартість нарахованих додаткових виплат (страхових бонусів), на які страхувальник (застрахований, вигодонабувач) має право відповідно до умов договору страхування, зменшена на величину зроблених раніше додаткових виплат (страхових бонусів ).

Фінансові результати діяльності страхової компанії

Фінансові результати страхових операцій - це оцінка підсумків господарської діяльності страхової організації. вони

- визначаються по кожному виду страхування

і по страхових операцій в цілому. Складність діяльності страхової компанії та різноманітність наданих нею послуг значно ускладнюють визначення фінансового результату.

Фінансовий результат являє собою підсумок всієї фінансово-господарської діяльності підприємства, що складає успіх чи невдачу бізнесу.

У страхуванні фінансовий результат визначається на основі зіставлення доходів і витрат за певний період. Такий спосіб застосовується при розрахунку фінансових результатів, що враховуються для цілей оподаткування прибутку страховиків. Прибуток в страхуванні може розглядатися в двох аспектах:

  • - прибуток нормативна, або прибуток в тарифах;
  • - прибуток як фінансовий результат.

Нормативна прибуток закладається в ціні страхової послуги при розрахунку тарифу. Вона являє собою елемент навантаження до нетто-ставкою тарифу. Це розрахунковий прибуток страховика, планована по конкретному виду страхування. Однак практика проведення страхових операцій не завжди може забезпечити очікуваний результат. Імовірнісний характер діяльності страхових організацій 063'словлівает відхилення фінансового результату від розрахункової величини. Остаточна величина прибутку за видом страхування визначається на основі зіставлення валового доходу з витратами.

Прибуток як фінансовий результат визначається шляхом зіставлення доходів і витрат страховика. Порядок утворення прибутку страхової організації зображений на рис. 4.2.

Формування прибутку страхової організації

Мал. 4.2. Формування прибутку страхової організації

Формування прибутку страхової організації здійснюється відповідно до НК РФ. Доходом організації згідно зі ст. 41 НК РФ визнається економічна вигода в грошовій або натуральній формі, що враховується в разі можливості її оцінки й у тій мірі, в якій таку вигоду можна оцінити, і визначається відповідно до гл. 25 НК РФ. До доходів з метою оподаткування прибутку згідно зі ст. 248 НК РФ ставляться доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) і майнових прав, які визначаються відповідно до ст. 249 НК РФ, а також позареалізаційні доходи, перелік яких містить ст. 250 НК РФ. Перелік доходів, що не враховуються при обчисленні податкової бази але податку на прибуток, наведено в ст. 251 НК РФ. До доходів страхової організації, крім названих вище доходів від реалізації та позареалізаційних доходів, відповідно до п. 1 ст. 293 НК РФ ставляться доходи від страхової діяльності.

Аналогічно доходам до витрат страхових організацій, крім витрат, передбачених ст. 254-269 НК РФ, відносяться витрати, вироблені при здійсненні страхової діяльності. При цьому витрати, передбачені ст. 254-269 НК РФ, визначаються з урахуванням особливостей, встановлених ст. 294 НК РФ.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >