РЕЛІГІЯ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЇ

Глобалізація і глокалізація

Початок процесу глобалізації неможливо встановити з хронологічною точністю, хоча б тому, що цей процес розгортається в різних регіонах світу з різним ступенем інтенсивності і має неоднозначні ознаки, деякі з яких ще не проявилися в повній мірі. Припустимо, однак, пов'язувати глобалізацію з геополітичними та соціально-економічними змінами в світі після Другої світової війни, а також з науково-технічною революцією XX в.

Результатом відбувалися змін стало виникнення таких політичних, економічних, екологічних, демографічних та інших гострих проблем сучасності, які прямо або побічно зачіпають життєві інтереси всього людства. Ні досягнення науки і техніки, ні панували в той час ідеологічні доктрини не опинилися в стані задовільно вирішити ці проблеми, навпаки - лише погіршували їх. Аналогічну безпорадність виявило і більшість існуючих релігійних систем. Розпочата в деяких з них вимушена модернізація була непослідовною і малоефективною. Загальним наслідком глобалізації став повсюдний криза традиційних моделей ідентичності. Для релігій цей криза обернулася розмиванням їх колишніх інституційних засад. Відповідна реакція масового релігійної свідомості проявилася в цілому спектрі суперечливих явищ - поширення релігійного плюралізму, широкомасштабному виникненні різних релігійних новоутворень, прискореному релігійному модернізмі, фундаменталістських настроях, політизації релігій і т.д. Поряд з релігійними процесами глобального характеру постійно виникають і локальні спроби конфесійного відповіді на запити конкретних етнічних і соціальних груп.

Осмислення того, що відбувається полягало в цілому ряді сучасних теоретичних трактувань, одна з яких розробляється під рубрикою глокалізації (спряженість глобального і локального).

Поняття і його обгрунтування були введені американським соціологом Роландом Робертсоном (р. 1938). Він відносив релігію до чинників, які можуть виступати як джерелом роз'єднаності, так і об'єднуючою силою суспільства. Культивування позитивного морального змісту релігій здатне вплинути на економічну поведінку людей, зробити їх більш сприйнятливими до універсальних моделей розвитку.

Розвиваючи це положення, Робертсон запропонував розглядати релігію як складову частину світової соціокультурної системи. У цій системі кожен елемент має одночасно і локальний сенс, який визначається конкретними умовами його виникнення, і загальне значення. Локалізація та глобалізація розгортаються у взаємній опозиції, але також і у взаємозумовленості - глокалізації. Релігія вписується в гло- калізацію, будучи сама суперечливою єдністю локального і глобального. На всіх рівнях організації світової системи функціонування релігії має свою специфіку. Виділяються чотири таких рівня - індивідуальне життя, національні товариства, система товариств, людство в цілому. Па кожному з них релігія надає інтегрує і дезінтегруючу вплив. Завдання соціології - зрозуміти, яка саме соціальна функція релігії проявляється в тій чи іншій ситуації. Завдання суспільства і його інститутів (влада, держава, церква та ін.) - розпорядитися отриманим знанням для оптимізації соціальних рішень. Складність цього процесу в тому, що глобалізація веде до розмивання традиційних форм ідентичності, і це породжує протидію, конфлікти (в тому числі релігійні). У їх подоланні Робертсон відводив важливе місце взаємодії держави з релігійними об'єднаннями.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >