РЕЗЮМЕ

У сучасному світі майже повсюдно і в широкому масштабі відбувається поширення релігійних новоутворень, що поєднують в своїх навчаннях і практиках стійкі елементи перш сформованих релігій з інтересами, духовними і соціальними запитами, що виникають під дію глобалізаційних процесів.

Константою, що визначає релігійний характер будь-яких «новацій», залишається прагнення до сакрального, тобто знаходження і утримання граничних основоположних смислів буття. На тлі прискорюється динаміки соціальних процесів, дифузії колишніх підвалин життя і реляті- вації суспільних цінностей «повернення сакрального» та «поворот до сакрального» стають надзвичайно затребуваними як на рівні громад, так і індивідуально.

Секуляризація, при всій неоднозначності її конкретних наслідків, виступає своєрідним способом реорганізації релігійного життя суспільства. За допомогою секуляризації розкріпачуються духовні пошуки, підвищується ступінь релігійної свободи, але посилюється і особиста відповідальність за вибір ставлення до релігії, коли людина вирішує сам, за своїм внутрішнім бажанням, - сповідувати або не сповідувати релігію; якщо сповідувати, то яку; робити це індивідуально або спільно з іншими; визначати форму своєї участі в релігійних практиках і сам тип цих практик і т.п.

Переплетення історично сформованих релігійних традицій, нових релігійних рухів і містико-езотеричних навчань, при одночасно наростаючої секулярності сучасних суспільств, укупі утворюють глобальну картину духовного життя людства початку XXI ст., Де вже неможливо зведення духовних шукань до обмеженого набору строго встановлених релігійних систем.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >