КЛЮЧІ ДО КОНТРОЛЬНИХ ТЕСТІВ

правильні відповіді

Глава 2. 1 - в; 2 - а, б, в, г; 3 - б, г; 4 - б, в, д; 5 - б; 6 - а; 7 - в; 8 - а, д; 9 - б, м

Глава 3.

1 - б; 2 - в; 3 - а; 4 - а; 5 - а; 6 - в; 7 - в; 8 - а; 9 - б; 10 - в; 11 - в; 12 - в; 13 - в; 14 - а; 15 - р

Глава 4. Відповіді на питання тесту 1:

  • 1 - а; 2 - в; 3 - б; 4: 1 - б, 2 - а, 3 - а, 4) -а, 5 - 6, 6) - а, 7 - а; 5 - б; 6 - б; 7: 1 - б, 2 - а) 8 - б; 9 - б; 1 - б; 1 - а; 1 - б;
  • 1 - а; 1 - б; 1 - б; 1 - б; 1 - а; 1 - б; 1 - б; 2 - б; 2 - б; 2 - а; 2 - б; 2 - а;
  • 2 - а; 2 - б; 2 - а; 2 - в.

Відповіді на питання тесту 2:

1 - б; 2 - в; 3 - а; 4 - а; 5 - б; 6 - б; 7 - а; 8 - в; 9 - б; 10 - б; 11 - в; 12 - б; 13 - в; 14 - б; 15 - а; 16 - а; 17 - в; 18 - а; 19 - а; 20 - б.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ З КУРСУ «ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ»

А

авторитет

(від лат. autoritas - влада впливу) - загальновизнане вплив тієї чи іншої особистості або організації на певні особистості і групи людей, засноване на знаннях, досвіді, моральних та інших перевагах.

акцентуація

- виділення якої-небудь властивості або ознаки на тлі інших, його особливого розвитку.

альтруїзм

(фр. altruism ) - безкорислива турбота про благо інших людей.

Аналітичний тип слухання

- близький до розважливої, однак відрізняється більш вираженою установкою на аналіз одержуваної інформації. Це проявляється в постійно задаються питаннях: коли? як? чому? і т.д.

апатія

(від грец. apatinea - безпристрасність) - байдуже, байдуже ставлення до навколишнього; стан, при якому знижені або повністю втрачені внутрішні спонукання, інтереси до явищ зовнішнього світу, до тієї чи іншої діяльності.

аргумент

- одне або кілька пов'язаних між собою тверджень.

аргументація

- приведення доводів або аргументів з метою змінити позицію або переконання іншої сторони.

архетип

(від грец. arche - початок і tipos - образ) в аналітичній психології К. Юнга початкові, вроджені психічні структури: образи, мотиви, ідеї, що становлять зміст так званого «колективного несвідомого» і лежать в основі загальнолюдської символіки, сновидінь, міфів, казок та інших змістів фантазії, в тому числі художньої.

аскетизм

- обмеження або придушення чуттєвих бажань, добровільне перенесення фізичного болю, самотності і т.зв.

атракція

(від лат. attraho - притягую до себе) - привабливість, потяг однієї людини до іншої, що супроводжується позитивними емоціями.

афект

(від лат. affectus - душевне хвилювання) - пристрасть, бурхлива короткочасна емоція (гнів, страх і т.п.), що виникає, як правило, у відповідь на сильний подразник.

Б

бар'єри

- перешкоди об'єктивного і суб'єктивного характеру комунікації, що заважають адекватному сприйняттю та розумінню інформації.

біхевіоризм

(від англ, behavior - поведінка) - психологія поведінки. Виходить з того, що предметом психології має бути не свідомість людей, а їх поведінка, що формується під впливом зовнішнього середовища. Саме поведінка розглядається як сукупність рухових і приводяться до них словесних і емоційних відповідей на впливу явищ зовнішнього світу.

благо

(В етиці) - синонім добра, все те, що має для людини і суспільства позитивне значення.

В

Ввічливість

- невід'ємний атрибут спілкування між людьми, в тому числі ділового спілкування. Прояв таких психічних і моральних якостей, як уважність, такт, доброзичливість, позитивна оцінка якостей іншого боку спілкування.

Віра

- переконання людини або окремих груп людей в чомусь або, засновані не на наукових знаннях, а на недоведених наукою і практикою припущеннях.

вербальне

спілкування

- передача інформації за допомогою мови.

включення

- спосіб психологічного захисту особистості, полегшення внутрішнього конфлікту шляхом співпереживання.

Увага

- зосередженість і спрямованість психічної діяльності на певний фізичний або ідеальний об'єкт.

сугестивність

- індивідуальна і масова некритична податливість, готовність підкоритися вселяє впливам навколишніх.

навіювання

- свідоме неаргументоване або неусвідомлене вплив на іншу людину або групу людей.

Воля

свідоме регулювання своїх дій і вчинків, здатність долати труднощі в досягненні мети.

питання

- виражена в питальних речень думка, спрямована на уточнення чи доповнення вихідної інформації. У діловому спілкуванні виділяють так звані відкриті, закриті, інформаційні, дзеркальні, естафетні та інші питання.

питання

закритий

- проясняє суть справи для непосвячених; сенс переговорів залишається зрозумілим тільки для партнерів по спілкуванню. Наприклад: «Ви готові брати участь в заході, про який ми з Вами говорили вчора?» Відповіддю можуть бути «так» або «ні».

питання

дзеркальний

- дозволяє виходити за межі смислового поля, окресленого словами співрозмовника, і змушує його подивитися на своє твердження як би з боку (в дзеркалі). Це дозволяє створювати в бесіді нові елементи, як-то: сумніви, уточнення, більш аналітичне ставлення партнерів до того, що вони говорять.

питання інформаційний

- питання відкритого типу, що містить в собі певну інформацію, здатну пролити світло на якусь проблему і зацікавити співрозмовника. Таке питання вимагає розгорнутої відповіді, що містить щодо повну інформацію про суть обговорюваної проблеми і позиції співрозмовника.

питання відкрите

- спрямований на чітке з'ясування цікавлять партнерів проблем; відповідна інформація не приховується, виражається відкрито і ясно.

питання естафетний

- відкрите питання, як би випереджає висловлювання партнера, переводить розмову в потрібний напрямок. Ініціатива в бесіді переходить до поставив питання.

сприйняття

- процес прийому і переробки різної інформації, що надходить в мозок через органи почуттів. Завершується формуванням образу.

витіснення

- спосіб психологічного захисту особистості; запобігання внутрішнього конфлікту, що припускає не тільки виключення зі свідомості негативної інформації, а й особливі дії по збереженню позитивного «я-образу». В цьому випадку ми не тільки «забуваємо» неприйнятні для нас факти, а й висуваємо помилкові, але прийнятні для нас пояснення скоєних вчинків.

Г

гедонізм

(від грец. hedone - задоволення) - напрям в етиці, що затверджує насолоду, задоволення як вищу мету і основний мотив людської поведінки.

гештальт

психологія

- один з напрямків когнітивної психології, що обгрунтовують цілісний характер сприйняття людиною явищ дійсності.

гуманістична

психологія

- досліджує можливості реалізації особистості в суспільстві. Виходить з того, що будь-яка особистість налаштована на таку реалізацію - це її головна психічна установка.

д

девіантна

поведінка

- так зване поведінка, що відхиляється, що ігнорує загальноприйняті моральні і правові норми, що порушує їх.

Ділова бесіда

- мовне спілкування між співрозмовниками, які мають необхідні повноваження від своїх організацій і фірм для встановлення ділових відносин, вирішення ділових проблем або вироблення конструктивного підходу до їх вирішення.

Ділове

спілкування

- специфічна форма спілкування, що визначає змістом якого є спільна діяльність людей, їх спільну справу. В такому спілкуванні партнери виступають як особистості, значимі один для одного в тому чи іншому відношенні; їх об'єднує достатню взаєморозуміння в питаннях справи; основним завданням є ділове співробітництво.

Діловий лист

- вид документа, функцією якого є регулювання ділових відносин між організаціями та діловими партнерами.

Ділове

нараду

- форма спільного обговорення питань з метою прийняття рішень по ним.

ділові

переговори

- форма спілкування між діловими партнерами, спрямована на спільне вирішення проблем, які зачіпають їх інтереси.

депресія

(від лат. depressio - придушення) - тужливий, пригнічений настрій з усвідомленням власної недостатності і зниженням активності.

діалог

- обмін думками, ідеями і пропозиціями в процесі бесіди шляхом послідовних висловлювань співрозмовників.

Ласкаво

- то, що відповідає потребам, інтересам і сподіванням людей, що приносить їм благо.

динаміка

конфлікту

- хід розвитку конфлікту під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів.

договір

- документ, що закріплює правові відносини ділових партнерів.

доведення

- процедура встановлення істинності деякого твердження шляхом приведення інших тверджень, істинність яких не підлягає сумніву.

Документаційне забезпечення управління

- діяльність, що забезпечує документування і організацію роботи з офіційними документами.

борг

- в етиці виражає складне почуття і свідомість обов'язків людини перед іншими людьми і суспільством, державою, поєднане з розумінням відповідальності за свою поведінку. Виконання морального обов'язку забезпечує єдність моральної свідомості і практичної дії, належного і сущого.

Ж

жести

різноманітні рухи сенс яких зрозумілий для людей, що спілкуються.

3

Омана

- спотворене, ілюзорне відображення реального стану речей, їх помилкове сприйняття.

заповідь

- моральна чи політична установка в формі поведінки, що виходить від авторитетних осіб і організацій.

зараження

- прояв масової свідомості, в тому числі психіки натовпу, що складається в передачі певного психічного настрою від однієї людини до іншої або групі людей.

зло

- явище, протилежне добру; то, що суперечить потребам, інтересам, цілям і ідеалам людей, відбувається не на благо ім.

І

ігнорування

(від лат. ignorare - не знати) - навмисне непомічання кого-небудь або чого-небудь, залишення без уваги, небажання знати.

ідеал

(від фр. ideal) - зразок, щось досконале, висока мета, яка виступає в моральній і естетичній забарвленням.

ідентифікація

(від лат. identificare - ототожнювати) (в психології) встановлення подібності одну людину з іншим, а також з групою людей і з образом.

ізоляція

- спосіб психологічного захисту від травмуючих чинників шляхом розриву емоційних зв'язків з іншими людьми, втрати здатності до співпереживання.

індивідуальність

- своєрідне поєднання природних і соціальних властивостей людини, що відрізняє його від інших людей.

індиферентність

(від лат. indifferens - байдужий) - байдужість, байдужість, байдужість.

інтенція

(від лат. intentio - прагнення) - намір, мета, спрямованість свідомості, волі, почуттів на який-небудь предмет.

Іптеракціонізм

- напрямок у сучасній психології, представники якого приділяють головну увагу дослідженню взаємодій людей.

інтеракція

- взаємодія людей у спільній діяльності і спілкуванні.

інтерес

- одна із спонукальних сил діяльності людей поряд з потребою, метою, ідеалом. В одному своєму значенні термін «інтерес» означає вигоду, користь (в інтересах людини то, що йому вигідно, корисно); в іншому - висловлює спрямованість уваги людини на той чи інший предмет.

інтроверсія

(від лат. intro - всередину, versio - повертаю) - спрямованість свідомості людини до самої себе, до своїх переживань, супроводжувана ослабленням уваги до того, що відбувається навколо.

інтуїція

(від лат. intuitio - споглядання) - здатність осягнення істини шляхом її безпосереднього розсуду без обгрунтування за допомогою доказів.

Іронія

(від грец. eironeta - удавання) - заперечення або осміяння, удавання; іносказання, коли істинним сенсом висловлювання виявляється не прямо виражений, а протилежний йому.

До

каузальна

атрибуція

(від лат. causa - причина) - механізм інтерпретації (тлумачення) думок, почуттів і вчинків іншої людини шляхом пошуку причин для пояснення його поведінки; звичні схеми пояснення чужого поведінки.

Категоричний тин слухання

- слухання, при якому основна увага зосереджена на оцінці сприймають інформації та сенсу сказаного. При цьому оцінка є полярною: «це добре» або «це погано».

Кінесіческіе

засоби

спілкування

- зорово сприймаються руху іншої людини, що заповнюють виразно-регулятивну функцію у спілкуванні.

Когнитивизм

- напрямок сучасної психології, представники якого вважають, що основну роль в поведінці людини відіграють його свідомість, пізнавальна діяльність, мислення.

колективне

несвідоме

- приховані сліди колективної пам'яті людства, загальнолюдський досвід, отриманий в ході біологічної еволюції і культурно-історичного розвитку, загальний для всіх рас і народів. Це поняття було обгрунтовано в аналітичній психології К. Юнгом.

комунікація

(від лат. communico - роблю загальним, пов'язую, спілкуюся) - смисловий зміст соціальної взаємодії: обмін інформацією між людьми.

компроміс

- угода, засноване на взаємних поступках; стратегія поведінки в конфлікті, орієнтована на певні поступки в обмін на поступки з боку опонента.

конгруентність

- поняття гуманістичної психології, що позначає відповідність між внутрішнім досвідом людини, його переживаннями і їх зовнішнім виразом.

конкуренція

- одна з форм соціальної взаємодії людей, яка полягає в досягненні цілей в умовах їх протиборства.

конфлікт

(від лат. conflictus) - вища форма розвитку протиріччя, що виникає в процесі взаємодії сторін і що виявляється у відкритому зіткненні думок, позицій і сил.

конфронтація

(від фр. confrontation) - протиборство, зіткнення сторін.

корупція

(від лат. сотгрйо - підкуп) - використання посадовою особою свого становища в цілях наживи, особистого збагачення.

Л

ліберальний

стиль

керівництва

- надання підлеглим великої свободи дій, зниження вимог до них і контролю за їх роботою. Керівник зайнятий виконанням своїх обов'язків, вважаючи, що підлеглі будуть виконувати свою роботу також відповідально, як і він.

лідер

(від англ, leader - ведучий) - людина, що захоплює за собою інших, користується їх довірою і підтримкою, нерідко наділений правом приймати рішення, значимі для йдуть за ним окремих людей, соціальних груп і організацій.

особистість

- поняття, що означає сукупність стійких соціальних і психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.

брехня

- навмисне перекручування дійсного стану речей.

М

малі групи

- невеликі за складом спільності, члени яких об'єднані однією метою своєї діяльності і знаходяться в безпосередньому особистому контакті (спілкуванні).

маніпулятор

- людина, що використовує такий маніпулятивний вплив на інших людей.

маніпуляція

- психологічний вплив на людину або групу людей, суть якого полягає в прихованому управлінні їх поведінкою.

міжособистісне

сприйняття

формування цілісного образу партнера але спілкуванню і його розуміння.

меланхолік

- висхідний до класифікації Гіппократа тип темпераменту, що характеризується низьким рівнем психічної активності, сповільненість реакцій на діючі стимули, стриманістю моторики (рухів) та мови, швидкою стомлюваністю.

ментальність

- духовний зміст і налаштованість людини, групи людей, народу; характер їхнього мислення і сприйняття дійсності.

міміка

- рухи м'язів обличчя, вираз очей, рухливість рота і т.д. Як і інші прояви невербального спілкування, в тому числі жести, інтонаційний лад мови і т.д., міміка створює образ партнера по спілкуванню, підсилює емоційну насиченість сказаного.

мораль

- особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин, а саме моральних. Характерно, що термін «мораль» (від лат. Moralis ) означає «моральний». Мораль носить нормативний характер - виступає як система моральних норм, приписів, установок; регулюється і підтримується громадською думкою.

мотив

- внутрішня стійка психічна причина (спонукальна сила) поведінки або окремого вчинку людини.

мотивація

- спонукання, що викликає психічну активність людини і визначає її спрямованість.

мислення

- це найвищий ступінь психічної, в тому числі пізнавальної діяльності людини, опосередковане і узагальнене пізнання їм явищ дійсності.

Н

спрямованість

особистості

- поняття, що означає сукупність потреб, інтересів, мотивів особистості, що визначають напрямки її діяльності та поведінки.

невербальні

засоби

спілкування

нерефлексівное

слухання

  • - передача інформації через прямі сенсорні чи тілесні контакти (міміку, жести, інтонації голосу і Т.Д.).
  • - уважне слухове сприйняття повідомлення, що не супроводжується втручанням в мова говорить.

Про

образ

- суб'єктивна узагальнена картина предметів і явищ, що складається в результаті переробки інформації про них, що надходить через органи чуття.

Зворотній зв'язок

- вираження почуттів і думок з приводу мови та поведінки партнера по спілкуванню.

Спілкування

- складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми. Спілкування передбачає обмін думками, почуттями, переживаннями, діями.

оптимізм

Ольфакторного система невербального спілкування

  • (від лат. optimus - найкращий) - уявлення про те, що в світі панує позитивний початок, добро; впевненість в майбутньому.
  • - базується на нюх людини і відображає приємні і неприємні запахи навколишнього середовища і людини.

організаційно-правової

документація

- сукупність правових документів, що встановлюють статус організації, її структуру та сферу діяльності.

відповідь

- нове судження, що уточнює або доповнює вихідну інформацію відповідно до поставленим питанням.

відповідальність

- поняття в психології, що означає почуття і розуміння людиною свого боргу і обов'язків перед іншими людьми, групами, суспільством.

Відкритість

спілкування

- вільне і відверте вираження своїх думок і почуттів, готовність сприйняти думки і почуття партнера.

заперечення

- спосіб психологічного захисту особистості, що виражається в несвідомому відмову від негативної для неї інформації. Людина як би слухає, але не чує, не сприймає те, що загрожує його психічному спокою.

звітна

документація

- сукупність документів про результати діяльності організації або підприємця за певний період.

відчуття

- суб'єктивне відображення властивостей предметів і явищ об'єктивного світу в результаті їх впливу на органи чуття і збудження нервових центрів головного мозку.

П

пам'ять

- здатність до відтворення минулого досвіду, до тривалого зберігання інформації про події зовнішнього світу і реакціях організму.

пантоміміка

(від грец. pan - все і mimikos - наслідувальний) - сукупність виразних рухів особи, голови, кінцівок і тулуба, які супроводжують мова і емоції.

парадокс

(від грец. paradoxes - несподіваний, дивний) - несподівані, незвичні, що розходяться з традиційними твердження, міркування або висновок.

патріотизм

(від грец. patris - батьківщина) - любов до батьківщини, свого народу і його культурі, готовність служити своїй батьківщині.

переговори

- обмін інформацією, думками, пропозиціями у взаємних інтересах з метою вирішення тих чи інших проблем.

перцепція

(від лат. perceptio) - сприйняття, уявлення.

песимізм

(від лат. pessimus - найгірший) - уявлення про те, що в світі переважає негативне початок; настрій безвиході, невіра в майбутнє.

планова

документація

- сукупність документів, що регулюють діяльність організації у часовій перспективі.

підпорогове

сприйняття

- сприйняття сигналів з навколишнього світу на рівні підсвідомості.

наслідування

- усвідомлене або неусвідомлене копіювання чужих рухів і дій; спосіб засвоєння нових форм поведінки і діяльності.

поза

- положення людського тіла, типове для даної культури.

поняття

форма мислення, яка відображає істотні властивості, зв'язки і відносини предметів і явищ.

потреба

- потреба в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності організму, прояви здібностей людини і соціальних груп для їх самоствердження в суспільстві.

прагматизм

(від грец. pragmatos - справа, дія) - поняття, що виражає установку: діяти в своїх інтересах, з вигодою, користю для себе.

подання

- образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений продуктивним уявою.

пристосування

- одна з стратегій поведінки в конфлікті, орієнтована на ігнорування своїх інтересів і прийняття позицій партнера.

проекція

- спосіб психологічного захисту особистості, що полягає в несвідомому приписуванні іншій особі власних мотивів і бажань, інших якостей, найчастіше негативних.

Проксеміческіе кошти невербального спілкування

просторова орієнтація партнерів в момент спілкування і дистанція між ними.

Просодические кошти невербального спілкування

- ритміко-інтонаційні характеристики голосу людини.

професійна етика

- сукупність морально-етичних якостей людини, що формуються в процесі його професійної діяльності.

психоаналіз

- напрямок у сучасній психології, представники якого приділяють головну увагу ролі інстинктів в поведінці людини, головному чином статевого інстинкту і інстинкту самозбереження.

Психологічний захист від маніпуляції

- ухилення від маніпулятивного впливу, ослаблення шкоди, що загрожує з боку маніпулятора або здійснення контрманіпуляціі.

П с і хо л про гіч кая культура особистості

- укладає в собі такі властивості: вміння правильно оцінювати психічні стани людей; здатність адекватно відгукуватися на ці стани; вміти вибрати такий спосіб звернення по відношенню до людей, який найкращим чином відповідає їх індивідуальностям.

Психологічний тип особистості

- сукупність її особистісних рис, що дозволяє віднести її до однієї з умовно виділених з тих чи інших психічних властивостей груп.

психологічне

вплив

- вплив на психічний стан, почуття, думки і вчинки інших людей за допомогою психічних коштів.

психопатія

- хворобливий прояв тих чи інших рис характеру, що заважають особистості адаптуватися в суспільстві.

Р

розпорядчих *

документація

[- сукупність документів, що регулюють поточну діяльність організації.

Розважливий тип слухання

- слухач міркує разом з промовистою, фіксується сам факт роздуми.

раціоналізм

(Від лат. Rationalis - розумний) - визнання розуму людей основою їх пізнавальної діяльності та поведінки.

раціоналізація

- спосіб психологічного захисту особистості, що виявляється в зниженні цінності недосяжного.

реквізити

- обов'язкові елементи оформлення документації.

рефлексивне

слухання

- процес активної розшифровки змісту повідомлення в ході бесіди. Застосовуються такі способи розшифровки, як задаються, прохання повторити фразу, перефразування сказаного співрозмовником, резюмування.

рефлексія

(від лат. reflexio - звернення назад) - в соціальній психології: усвідомлення людиною того, як він сприймається партнером по спілкуванню.

мова

- історично сформована форма спілкування людей за допомогою мови.

риторика

- наука про ораторське мистецтво.

Керівництво

- сукупність методів впливу керівника на підлеглих.

З

самоактуалізація

(від лат. actualis - дійсний, справжній) - поняття гуманістичної психології, що позначає прагнення людини до можливо більш повного виявлення, розвитку та реалізації своїх можливостей.

самонавіювання

- надання психічного впливу на самого себе.

самосприйняття

- формування уявлень особистості про себе.

самовладання

- здатність людини контролювати свої почуття, бажання, прояви волі; вплив розуму на їх зміст і спрямованість.

самовизначення

- самостійний вибір людиною свого життєвого шляху, цілей, цінностей, моральних норм, майбутньої професії і умов життя.

самість

- поняття, що означає суб'єктивність людини, його особистісний центр, що інтегрує всі його психічні властивості.

самосвідомість

- усвідомлення людиною свого світогляду, цілей, інтересів і мотивів поведінки; цілісна оцінка самого себе, своїх здібностей і можливостей утвердження себе в суспільстві.

сангвінік

- тип темпераменту, що характеризується високою психологічною активністю, енергійністю, високою працездатністю, швидкою реакцією, різноманітністю і багатством міміки, швидким темпом мови.

санкція

(від лат. sanctio - найсуворіше повчання) - міра впливу на особистість, спосіб соціального контролю за її поведінкою.

сарказм

(від грец. sarkasmos) - уїдлива насмішка.

Свобода

- відсутність природних і соціальних обмежень для вираження людиною і соціальними групами своїх поглядів і дій. Виділяють свободу внутрішню (вільнодумство) і зовнішню, витікаючу від зовнішніх природних і соціальних умов.

Властивості нервової системи

- стійкі особливості нервової системи, що впливають на індивідуальні психічні властивості людини.

Сила нервової системи

- її властивість витримувати великі і тривалі навантаження.

симпатія

(від грец. sympatheia - співчуття) - емоційний нахил до людини, підвищений інтерес і потяг до нього.

синтонів

(Буквально: співзвуччя) - знак щирої прийняття іншої людини.

система

документації

- класифікація документів, взаємопов'язаних за ознаками походження, назви, виду, сфери діяльності, єдиних вимог до їх оформлення.

совість

- властивість морального свідомості, що означає внутрішню переконаність людини в тому, що є добром і злом; усвідомлення відповідальності за свою поведінку.

зміст

спілкування

- та інформація, яка передається в процесі спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів від однієї людини до іншої.

свідомість

- здатність людини ідеально відтворювати дійсність у своєму мисленні.

суперництво

- стратегія поведінки опонента в конфлікті, що складається в орієнтації на свої інтереси, нав'язування іншій стороні пріоритетним для себе рішення у відкритій боротьбі.

стан

свідомості

- система почуттів і думок в узгодженої з нею схемою поведінки.

співробітництво

- стратегія поведінки в конфлікті, яка полягає в орієнтації на спільний пошук рішення, що задовольняє інтереси всіх сторін.

Соціальна

перцепція

- сприйняття, розуміння і оцінка людьми соціальних об'єктів: інших людей, самих себе, груп, соціальних спільнот.

соціальний

стереотип

- стійке уявлення про якісь явищах, властиве окремим людям і групам людей; стандартизований образ, найчастіше емоційно забарвлений і володіє великою стійкістю.

здібності

- психічні властивості особистості, є суб'єктивними умовами успішної діяльності: придбання знань і навичок, перетворюючої соціальної активності.

Співчуваючий стиль слухання

- слухання з установкою на співчуття тому, хто говорить.

справедливість

- категорія морального, правового і політичної свідомості; поняття про належне, пов'язане з історично мінливими обставинами, містить вимогу дотримання прав людини.

Довідково-інформаційна

документація

- сукупність документів, що містять інформацію про фактичний стан справ.

пристрасть

- сильне, стійке, тривале почуття, яке захоплює людину, володіє їм.

стратегія

переговорів

- найбільш загальне перспективне планування ходу переговорів, орієнтоване на досягнення мети переговорів.

стрес

(від англ, stress - напруга) - стан глибокого психічного хвилювання, що виникає у людини під впливом сильного подразника.

структура

спілкування

- взаємозв'язок таких його сторін, як сприйняття партнерами один одного, передача інформації і взаємодія.

сублімація

(від лат. sublimo - підношу) - психічний процес перетворення і перемикання енергії афективних потягу на мети соціальної роботи, творчості.

судження

- те саме, що і висловлювання; зв'язок понять, в якій стверджується або заперечується що-небудь.

Т

тавтологія

(від грец. tauto - те ж саме і logos - слово) - повторення близьких за змістом або одних і тих же слів.

Такесична кошти невербального спілкування

- динамічні дотики в формі рукостискання, поплескування, поцілунків.

тактика переговорів

- сукупність прийомів і методів, що визначають здійснення задуманої стратегії.

темперамент

(від лат. temperamentum) - характеристика людини з боку динамічних особливостей його психічної діяльності; швидкість психічного реагування (його інтенсивність, темп, ритм) на дії зовнішнього середовища і стан організму. Темперамент виражається в загальній активності індивіда, його моториці (рухових проявах) і емоційності. Виділяють такі типи особистостей по їх темпераменту, як холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік.

тенденція

(від лат. tendentia - спрямованість) - напрям розвитку матеріальних об'єктів, а також людської думки, ідей, будь-якого навчання.

теорія

психічного

поля

- вивчає вплив на поведінку людей, що виникає при їх спілкуванні психічного поля. Одні його ділянки притягують людей один до одного, інші відштовхують. Це явище отримало назву валентності, яка може бути позитивною і негативною. Особистість представлена у вигляді «систем напруги». У діловому спілкуванні постійно виникають психічні поля з різними значеннями.

тестування

(від англ, test - проба, випробування, дослідження) - в психології: стандартизовані завдання, але результатами виконання яких судять про психічні та особистісні властивості людини, про знання, уміння і навички випробуваного.

Тип слухання

- особливості слухання співрозмовника, обумовлені психічними властивостями того, хто слухає. Виділяють так звані аналітичний, категоричний, розважливий і співчуваючий типи слухання.

толерантність

(від лат. tolerantio - терпіння) - терпиме ставлення до думок, системі поглядів і вірувань інших людей.

традиція

(від лат. traditio - передача) - передача елементів соціальної і культурної спадщини від одного покоління іншому.

трансакція

- одиниця спілкування (сказана фраза, міміка, жест, погляд, інтонація голосу і ін.), Що містить у собі певну інформацію у вигляді стимулу і у відповідь реакції.

марнославство

- жага слави, визнання своїх заслуг (справжніх чи уявних) з боку інших людей і суспільства.

У

переконання

- свідоме аргументоване вплив на іншу людину або групу людей з метою зміни їх суджень, відносин, намірів або рішень.

переконаність

- впевненість людини в своїй правоті, яка підтверджується відповідними аргументами і фактами.

Повага

- ставлення до людини, засноване на визнанні його достоїнств.

ухилення

- стратегія бездіяльності в конфліктній ситуації.

умовивід

- логічне дія, коли з одних суджень (посилок) виводяться інші.

управління

- процес впливу на особистість, групу людей або організацію, спрямований на вирішення поставленого завдання.

засвоєння

- придбання знань, умінь, навичок в процесі навчання, в результаті отримання досвіду.

установка

- стан схильності людини до певної активності в певній ситуації; його психічна спрямованість на ті чи інші дії - усвідомлена їм і неусвідомлена; готовність позитивно або негативно реагувати на ті чи інші факти, події.

утилітаризм

(від лат. utilitas - користь, вигода) - принцип оцінки всіх явищ з точки зору їх корисності, можливості служити засобом для досягнення будь-якої мети.

Ф

фактор

(від лат. factor - робить, що виробляє) - причина, рушійна сила розвитку будь-якого явища або процесу, що визначає його характер або окремі властивості.

фанатизм

(від лат. fanaticus - несамовитий) - доведена до крайнього ступеня прихильність до будь-яких вірувань або поглядів, нетерпимість до будь-яких інших поглядів. У переносному сенсі - пристрасна відданість чого-небудь.

флегматик

(від грец. phlegma - слиз) - тип темпераменту, що характеризується повільністю, слабким проявом емоцій і в цілому психічної активності.

фобія

(від грец. phobos - страх) - боїться, ненавидить, запеклий противник чого-небудь.

фрустрація

(від лат. frustratio - обман, невдача) - психічний стан, що виникає в ситуації розчарування, нездійснення якої-небудь значущої для людини мети. Виявляється в гнітючому напрузі, тривожності, почутті безвиході.

X

характер

(від грец. character - друк, карбування) - сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що складаються і виявляються в діяльності і спілкуванні, що визначають типові для неї способи поведінки і реагування на життєві обставини.

харизма

(від грец. charisma - милість, божественний дар) - здатність людини притягувати до себе оточуючих і надавати на них вплив.

холерик

- тип темпераменту, що характеризується високим рівнем психічної активності, енергійністю дій, різкістю, стрімкістю і силою рухів, їх швидким темпом, імпульсивністю.

Ц

мета

- розумове нолаганіе результату діяльності, її спонукальна сила.

доцільність

- відповідність діяльності і поведінки людини будь-якої мети.

цінність

- то, що значимо для людини, соціальних груп і суспільства, для задоволення їх потреб і реалізації їх інтересів.

ціннісні

орієнтації

- орієнтації людей на ту чи іншу систему цінностей - матеріальних, духовних, політичних, релігійних і т.д.

цинізм

(від грец. kinismos - вчення кініків) - нігілістичне ставлення до культури і загальноприйнятим правилам моральності, безсоромність, нахабство, груба відвертість.

Ч

чорта

особистості

- стійка властивість особистості, що б характерні для неї мислення і поведінку.

честь

- оцінка особистості, перш за все громадською думкою, а також її самооцінка, тобто оцінка своїх достоїнств; розвинене почуття власної гідності.

почуття

- особливий вид переживань, емоційного реагування людини на вплив матеріальних і духовних явищ.

егоїзм

СУ

(від лат. ego - я) - себелюбство; поведінку, цілком визначається думкою про власну користь, вигоду.

егоцентризм

- ставлення до світу, іншим людям, виходячи зі свого «Я» як центру навколишньої дійсності.

екстраверсія

(від лат. extra - поза, versio - повертати) - звернення уваги і свідомості людини в основному на те, що відбувається навколо нього. Екстраверсія протилежна інтроверсії.

Екстралінгві- стические кошти невербального спілкування

- включення в мову пауз, а також різного роду психофізичних проявів: кашлю, подиху, сміху і т.д.

емоції

(від лат. emovere - порушувати, хвилювати) - переживання, що виникають у людини під впливом загального стану організму і процесу задоволення його потреб; емоції мають яскраво виражену суб'єктивну форму прояви.

емоційність

- характерна риса особистості, що виявляється в частоті виникнення різноманітних емоцій.

емпатія

(від грец. empatheia - співпереживання) - позанаціональне пізнання людиною внутрішнього світу іншого (вчувствование) шляхом співпереживання.

Етика

(від грец. ethika) - наука про мораль.

Етика ділового спілкування

- історично сформована сукупність моральних приписів, норм, оцінок, кодексів і наукових теорій про належну поведінку особистості в діловому спілкуванні, зумовлених специфікою професії.

Ю

гумор

(від англ, humour) - одне з багатьох проявів взаємодій ділових партнерів; особливий вид комічного, що поєднує насмішку і співчуття, смішне і добре. На відміну від «руйнівного сміху» і «сміху переваги» (в тому числі сатиричного і іронічного сміху), гумор під маскою смішного таїть добре ставлення до предмету сміху і навіть виправдання «дивака».

Я

Мова

- найважливіший засіб спілкування між людьми; мова нерозривно пов'язаний з мисленням, є соціальним засобом зберігання і передачі інформації.

Я-концепція

поняття гуманістичної психології, що виражає уявлення людини про себе, своїх здібностях і можливостях. Вказується на «реальне Я» - уявлення людини про свої реальні достоїнства і «ідеальне Я» - уявлення про те, ким би він хотів стати. Шлях від одного «Я» до іншого мислиться як шлях розвитку людини.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ