ПЕДАГОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ БАТЬКІВ

Схожа з описаними вище механізмами формування особистісних і професійних смислів ситуація спостерігається щодо завдань і проблем взаємодії педагогів і батьків. При цьому, згідно з результатами досліджень М. Ю. Новицкой, Л. П. Гладких, Е. П. Арнаутової, 3. П. Тепловий і інших вчених, найважливішими виступають наступні умови такого співробітництва:

  • - визнання цінності взаємодії між дітьми, педагогом і батьками;
  • - встановлення емоційно довірчого контакту між педагогами та батьками і їх сприйняття дитини як цінності;
  • - адекватність методів і форм педагогічного консультування проблемного поля взаємодії педагогів з дітьми та батьками;
  • - конструктивне мислення педагога, що сприяє його постійному саморозвитку і розуміння системи індивідуальних і колективних (в тому числі сімейних) цінностей і педагогічних установок на розвиток, виховання і навчання дитини;
  • - активність і відповідальність всіх суб'єктів взаємодії: педагогів і батьків в процесі формування системи ціннісних орієнтацій і стосунків до себе та інших, до навколишнього світу у дитини.

Залежно від ефективності реалізації даних умов з різною успішністю реалізуються функції взаємодії педагогів і батьків (табл. 7).

Таблиця 7

Функції взаємодії сім'ї та дошкільного навчального закладу (за Т. Н. Доронової)

П. І. Б. педагога

Оцінка за шкалою «1 - 10»

Назва функцій

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Охорона і зміцнення здоров'я дітей (материнська функція)

+

-

Розвиваюча (яка виховує і навчальна)

+

Діагностична і корекційна

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

П. І. Б. педагога

Оцінка за шкалою «1 - 10»

Назва функцій

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Комунікативна (визначальна стиль взаємини)

+

Конструкторсько-організа

Торська

-

+

-

-

-

-

-

+

-

-

координує

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

Функція професійного самовдосконалення

+

Під час оцінки ефективності реалізації даних функцій педагоги складають для себе цілісну картину взаємодії з диференційованими групами сучасних сімей [1] .

У представників диференційованої групи сімей з пріоритетними установками на здійснення інтелектуального виховання і фізичного розвитку зазвичай в позитивному ставленні - на рівні «піків» співпраці - виділяється функція професійного самовдосконалення (25%). Це можна пояснити тим, що у вихователів більше часу витрачається на задоволення потреб батьків, що пред'являють завищені вимоги до педагогів і дітям в області як інтелектуального, так і фізичного розвитку. Саме цим питанням вони приділяють особливу увагу при організації педагогічного консультування батьків. Як форм педагогічного консультування при цьому використовуються дні відкритих дверей і традиційні батьківські збори, групові та індивідуальні консультації фахівців. Широко використовуються наочні форми педагогічної освіти і консультування: папки-пересування, стінгазети, щоденники досягнень дитини і т.д.

У представників диференційованої групи з установками на пріоритет художньо-естетичного та інтелектуального виховання виділяються два «піку»: розвиваюча (18,7%) і комунікативна (18,7%) функції. Батьки цієї групи займаються всебічним розвитком дітей і готові до тіснішої співпраці з педагогами з потрібних питань. У них відзначаються досить стабільні міжособистісні відносини з оточуючими, крім того, вони налаштовані на позитивне спілкування з педагогом. Це визначає специфіку не тільки змісту, а й форм педагогічного консультування. В основному, використовуються такі форми консультування, як відвідування сім'ї, семінари та круглі столи, проектні та творчі майстерні.

У представників диференційованої групи з установками на пріоритет фізичного розвитку і художньо-естетичного виховання виділяються три «піку»: функція охорони і зміцнення здоров'я (17,6%), що розвиває (17,6%) і комунікативна (17,6%) функції. Мабуть, це пов'язано з тим, що батьки цієї групи вважають пріоритетним фізичний розвиток. Запити батьків збігаються з виконанням функції педагогічного співробітництва щодо охорони та зміцнення здоров'я вихованців ДОО. Тим часом, ці дорослі зацікавлені у всебічному розвитку дітей і сподіваються на досвід роботи педагогічного колективу ДОО, більш тісно співпрацюють з педагогами з даних питань, налаштовані на довірчий контакт з вихователями з проблем виховання і навчання дітей, краще, ніж інші, оцінюють роботу вихователів. Для них добре підходять такі форми педагогічного консультування, як семінари-практикуми та сімейні вітальні, дитячо-батьківські фітнес-клуби, конкурси творчих проектів, фізкультурні і спортивні заходи із залученням сімей.

Тепер охарактеризуємо «спади» функцій співпраці у представників всіх диференційованих груп.

У представників 1-ї диференційованої групи (пріоритет інтелектуального виховання і фізичного розвитку) виділяються найнижчі «провали» в графіку оцінки взаємодії щодо діагностичної та корекційної функцій (8,3%), конструкторсько-організаторської функції (8,3%), яка координує функції (8,3%). Чим це можна пояснити? Тим, що батьки найбільше сподіваються на свої можливості з розвитку і вихованню дітей. Педагогічного досвіду колективу ДОО вони не довіряють, не вважають за необхідне користуватися організаторської допомогою педагога. Вихователю досить складно планувати виховно-освітній процес у співпраці з батьками, які налаштовані на вибіркове ставлення до пропонованих наборів варіативних методик і педагогічних технологій. Тим часом, дані батьки наполягають на інтенсивному навчанні, рівень домагань у них зазвичай завищений, що не завжди відповідає можливостям дітей. Це визначає нюанси в проведенні педагогічного консультування з ними. З іншого боку, свідчить про те, що педагогу необхідно постійно наголошувати позитивні риси особистості дитини, щоб підготувати батьків до ділової співпраці, і частіше використовувати при організації педагогічного консультування такі методи взаємодії, як активізацію батьків.

У представників 2-й диференційованої групи (пріоритет художньо-естетичного та інтелектуального виховання), виділяється «провал» в графіку виконання функції охорони і зміцнення здоров'я дітей (12,5%). Тим часом, самі батьки оцінюють реалізацію даної програмної завдання співпраці (формування здоров'я дітей) в сім'ї та ДОО більш високо, так як вони сподіваються на ефективну роботу вихователів. Це означає, що при організації їх педагогічного консультування необхідно частіше використовувати такі методи взаємодії, як формування педагогічної рефлексії.

«Провал» в графіку виконання функції професійного самовдосконалення у представників даної диференційованої групи становить 12,5%, а у 3-й диференційованої групи (пріоритет фізичного розвитку і художньо-естетичного виховання) - 11,8%. Батьки даних груп більше, ніж батьки 1-й диференційованої групи, прислухаються до порад і думок педагога. Вони вважають, що з багатьох проблем мають менше знань і досвіду, ніж педагогічний колектив ДОО. Батьки прагнуть отримати консультації у педагогів, які представляються для них досить авторитетними. Вимоги, які вони пред'являють до дітей, - помірні. Зі сказаного випливає, що педагогу досить підвищувати свої знання з урахуванням інтересів даних груп батьків, щоб бути компетентним у значущих для них питаннях. При цьому необхідно під час проведення педагогічного консультування частіше використовувати методи інтерактивної взаємодії, щоб підвищити педагогічну компетентність членів сім'ї та сформувати у батьків власну точку зору.

  • [1] Микляева II. В. Створення умов ефективної взаємодії з сім'єю. М .: Айріс-прес, 2006.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >