Навігація
Головна
 
Головна arrow Культурологія arrow МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ІНСТИТУАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО КУЛЬТУРНОГО ОБМІНУ

На сучасному етапі важливу роль в реалізації різних ініціатив проведення різноманітних заходів грають учасники, серед яких можна виділити фонди, інститути, організації, які є безпосередніми провідниками зовнішньої культурної політики сучасної Росії.

Інституалізація культурного співробітництва - явище, характерне для всіх його учасників і багатьох країн. Це одна з актуальних тенденцій сучасного діалогу, в який наша країна активно включилась на сучасному етапі.

У XX ст. складається практика інституалізації міжнародного культурного співробітництва на державному рівні. Культура, культурні зв'язки стають найважливішим напрямком політичної діяльності держав. Поступово оформляються інституційні та функціональні засади діяльності культурних центрів, незважаючи на те, що перші організації, які займалися пропагандою національної культури за кордоном, з'явилися ще в кінці XIX ст. - «Альянс Фран- сез» (1883), Інститут Данте (1889). Кількість зарубіжних культурних центрів та інститутів, а також обсяг їх діяльності значно зросли в кінці XX - початку XXI ст. У 1972 р був заснований Японський фонд, в 1991 р почав роботу Інститут Сервантеса, в 1992 р - Інститут Камоенса, в 2004 р - Інститут Конфуція і багато інших організацій, націлені на розвиток культурного співробітництва і просування національної культури за кордоном. Збільшення кількості культурних центрів і обсягу їх діяльності показує, що воно стане неухильно зростати, а окремі країни будуть прагнути до відкриття нових центрів, чия діяльність може бути присвячена актуальним напрямів і проблем культурного співробітництва.

Інститути, організації, фонди, діяльність яких спрямована на розвиток культурного діалогу, сьогодні активно взаємодіють, беруть участь у спільних проектах, виробляють загальні підходи до вирішення актуальних питань сучасного міжнародного культурного обміну, є активними учасниками багатьох акцій та заходів, здійснюваних музеями, театрами, університетами, включаються в міждержавні, міжнародні проекти.

Інституалізація міжнародного культурного співробітництва є закономірною тенденцією, яка стала відображенням процесів демократизації, інтеграції, зростаючу роль культури в сучасному культурному обміні і міжнародних відносинах.

Безумовно, поява нових організацій в міжнародному культурному взаємодії сприяє розвитку культурного співробітництва, професіоналізації контактів і більш глибокої культурної інтеграції.

В середині XX ст. з'явилася авторитетна організація ЮНЕСКО, яка об'єднує практично вся міжнародна спільнота. Одночасно стали створюватися і організації, які вирішують конкретні проблеми чи націлені на розвиток співробітництва в певних напрямках культурного обміну.

Серед авторитетних організацій в міжнародному культурному обміні слід зазначити Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць, Міжнародний центр по збереженню і реставрації культурних цінностей, Міжнародна рада музеїв, Міжнародна рада з музики, Міжнародна рада танцю, Міжнародний театральний інститут, Міжнародну асоціацію образотворчих мистецтв, Міжнародний ПЕН-клуб, Міжнародну федерацію видавців, Всесвітньої туристської організації, Всесвітньої організації охорони здоров'я, а також інші організації та структури системи ООН.

Кожна з них націлена на вирішення актуальних проблем, пов'язаних зі своєю сферою діяльності. Всі разом вони представляють своєрідну систему багатостороннього співробітництва в сфері культури. Організаціями проводиться величезна діяльність, здійснюються різні заходи, проводяться виставки, фестивалі, семінари, конференції, майстер-класи. Найважливішим напрямком є нормотворча діяльність. Великий обсяг документації із загальних і специфічних питань міжнародного культурного співробітництва відображає міжнародні підходи до вирішення конкретних завдань. Організації часто працюють над спільними проектами, які служать гарантом успіху вирішення важливих гуманітарних проблем.

Однак частина організацій дублюють функції один одного, в наявності диверсифікація коштів, спрямованих на реалізацію проектів, багато структур і їх діяльність вкрай забюрократизовані. Ініціативи часто носять формальний характер і не можуть бути названі ефективними. Проте багато сучасних організації в сфері культури, культурні центри прагнуть зробити роботу більш результативною, яскравою і цікавою для всіх учасників, широкої адресному аудиторії.

Важливу роль у розвитку культурного співробітництва грають організації як універсального, так і профільного характеру. За своїм статусом вони також є як державними, так і громадськими. Так, Російська академія наук, Союз театральних діячів у своїй безпосередній діяльності активно звертаються до досвіду зарубіжних країн, самостійно розробляють програми співпраці, які сприяють не тільки обміну думками, але й зростанню професійної майстерності.

Сьогодні неможливо уявити собі розвиток науки, культури, освіти, мистецтва без широкого міжнародного діалогу, і культурне співробітництво в цьому плані можна розглядати в якості гаранта національного прогресу.

В цілому організації, інститути, культурні центри, фонди, які мають різні спрямованість діяльності, офіційний статус, цілі та завдання, можна назвати яскравою прикметою часу; це нові учасники культурного співробітництва. Їх число буде рік від року рости, а форми роботи стануть більш різноманітними.

Охарактеризувати всіх учасників міжнародного культурного співробітництва досить складно. На сучасному етапі в міжнародний культурний обмін залучені практично всі жителі країни, будучи більш-менш активними його учасниками. Справжні тенденції є результатом економічних, політичних, культурних змін в житті сучасних держав і міжнародних відносин, а також продиктовані процесами глобалізації суспільного життя, інформаційними технологіями. Вважаємо, що подібні тенденції отримають своє послідовний розвиток і надалі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук