НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД ЗВ'ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В ОРГАНАХ ВЛАДИ

Коротко зупинимося на розвитку СО в деяких країнах.

Сполучені Штати Америки

Саме в США виник термін Public Relations. Прийнято вважати, що його вперше вжив в 1807 р третій президент США Томас Джефферсон (Thomas Jefferson, 1801 - 1809) в чернетці свого послання до Конгресу. Він стверджував, що демократія передбачає довірчі взаємини влади з громадськістю та під СО мав на увазі прагнення політичних інститутів створювати і підтримувати клімат довіри в країні. Таким чином, поняття «піар» має коріння в політичній сфері, а не в бізнесі.

Сьомий президент США Ендрю Джексон (Andrew Jackson, 1829-1833) вперше привернув професійного журналіста Амоса Кендалла (Amos Kendall, 1789-1869) для роботи в якості свого прес-секретаря. Будучи успішним комунікатором і знавцем громадської думки, Кендалл готував промови президента, опитував населення, займався написанням статей, організовував різні PR-акції. Завдяки його діяльності створювався позитивний імідж президента. Основними цілями державного піару в той час було формування почуття патріотизму у населення молодої країни. Прес-служба стала обов'язковим підрозділом адміністрації всіх наступних президентів Америки.

Чергове підвищення уваги до СО на державному рівні відноситься до періоду Першої світової війни, коли потрібно було пояснити населенню необхідність участі в бойових діях в Європі. Тоді в адміністрації президента Вудро Вільсона (Thomas Woodrow Wilson, 1913-1921) був утворений Комітет з питань громадської інформації. Це був перший самостійний орган державної влади у сфері масових комунікацій. До складу комітету входив уже згадуваний Едвард Бер- Нейз - провідний теоретик піару. До функцій Комітету ставилися розміщення матеріалів в пресі, оприлюднення виступів офіційних осіб, проведення масових заходів на підтримку політики уряду.

З кінця XIX до середини XX в. піар в США пройшов ряд значних кроків (рис. 2.1). У період Другої світової війни, в 1942 р був утворений Військовий рекламний рада (War Advertising Council, WAK), що виконував в основному ті ж функції, що і його попередник часів Першої світової, але в більшому масштабі. На службу державної пропаганди були поставлені радіо, кіно і тільки що з'явилося телебачення. Крім того, комітет здійснював рекламно-пропагандистську діяльність за межами США. Після війни він був перетворений у Раду по рекламі, що діяв при Раді з безпеки (National Safety Council, NSC). У функції Ради входила реалізація політики «м'якої сили», тобто невійськового впливу на населення інших країн з метою поширення впливу.

Події і люди в історії розвитку зв'язків з громадськістю

Мал. 2.1. Події і люди в історії розвитку зв'язків з громадськістю

в США

У післявоєнний період СО в США набули статусу важливого соціального інституту. Підвищується увагу до професійної етики фахівців з PR, відбувається розширення сфери реклами і маркетингу, рух в напрямку від виконання конкретних робіт до перманентного процесу комунікативної політики.

Це цікаво!

Сьогодні в США законодавчо заборонено використовувати термін PR стосовно інформаційної політики держави. Для цього використовуються спеціальні терміни: у внутрішній політиці - Public Affairs (РА), у зовнішній політиці - Public Diplomacy (PD). У свою чергу, сфера Public Affairs підрозділяється на зв'язку з місцевими громадами ( Community Relations) і соціальну відповідальність держави ( Social Responsibility). На рівні термінів підкреслюється змістовна різниця в цілях публічних комунікацій у владі і в бізнесі. Якщо в першому випадку метою є забезпеченням розвитку суспільства, то в другому - збільшення прибутку конкретної компанії.

Держава в США не має права використовувати кошти платників податків для залучення зовнішніх агентств або комерційних ЗМІ для реалізації інформаційної політики уряду. [1] [2]

  • [1] Починаються спроби контролювати піар, в 1986 р створено Міжнародний комітет асоціацій консультантів по СО, що включав 900 фахівців з 24 країн. Для СО в США на державному рівні в сучасний періодхарактерни такі особливості: • система відомчих піар-служб доповнюється загальнодержавними відомствами, орієнтованими на поширення інформаціію діяльності уряду всередині країни і за кордоном; • політика «м'якої сили» - поширення по всьому світу позитивної інформації про країну, американському народі, культурі, політичному житті і супровід освітніх і культурних змін; • інформаційне агентство (USIA) координує інформаціоннуюполітіку всіх відомств і постачає всі державні PR-подразделеніяінформаціей, займається підготовкою і випуском фільмів, фотоматеріалів і публікацій, проведенням виставок; • в задачу агентства входить також надання інформації президенту з питань зміни світової громадської думки та отримання вказівок від державного секретаря але приводу політичної стратегії;
  • [2] органи державного піару розташовують широким колом експертів за напрямками. Успішно використовується мережа Інтернет і традиційні комунікаційні засоби (радіо, кіно, ТБ, преса, виставки); • уряд спонсорує освітні програми в разнихстранах, підтримує освітні обміни, культурні фонди. Ці особливості дозволяють США залишатися одним з лідеровв інформаційній сфері, успішно транслюючи офіційну позіціюправітельства і змушуючи людей по всьому світу вірити в неї навіть тоді, коли вона не відповідає дійсності.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >