Навігація
Головна
 
Головна arrow Маркетинг arrow Зв'язки з громадськістю в органах влади
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ ЗІ ЗВЕРНЕННЯМИ ГРОМАДЯН

В результаті вивчення даного розділу студент повинен:

  • знати форми звернень громадян в державні та муніципальні органи;
  • вміти складати і грамотно оформляти відповіді на письмові звернення;
  • володіти навичками відповідей на усні звернення, в тому числі з використанням телефонного зв'язку.

Правові основи роботи зі зверненнями громадян в Російській Федерації

Право громадян на звернення до владних структур закріплено Загальною декларацією прав людини (1948 р). Конституція Росії гарантує право громадян на звернення до державних органів та органів місцевого самоврядування.

Звернення громадян - спосіб ініціювання громадянами в усній або письмовій формі їх спілкування в органи державної влади або місцевого самоврядування, до посадових осіб цих органів, для задоволення інтересів громадян шляхом владного вирішення певних питань громадської, державної, колективної або особистому житті, що передбачає відповідне реагування цих органів і посадових осіб на звернення і відповідь на нього.

У нашій країні традиція звернень в письмовому вигляді сходить як мінімум до XVI ст., Часу виникнення чолобитною наказу - органу, який відповідав за прийом і розгляд чолобитних (звернень). Чолобитні (від виразу «бити чолом», тобто «кланятися», «просити») подавалися як індивідуально, так і колективно всіма категоріями вільних громадян Московської держави на ім'я великого князя (царя). У Червоного ганку Грановитій палати був встановлений спеціальний ящик, в який прохачі поміщали свої чолобитні; думні дяки періодично збирали їх і доповідали государю, який приймав рішення про те, який з органів влади (наказів) і в який термін повинен розглянути і виконати звернення.

У Російській імперії жителям країни було заборонено подавати чолобитні на ім'я государя, під страхом кари вони повинні були подаватися тільки до органів влади. Катерина II звеліла передавати скарги селян-кріпаків на утиски з боку господарів на розгляд самим поміщикам.

Процедура розгляду звернень була демократизоване тільки після Жовтневої революції 1917 р На момент розпаду СРСР ця процедура регулювалася указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 квітня 1968 р № 2534-VII «Про порядок розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян». Даний документ діяв до 2006 року, коли був прийнятий Федеральний закон 2 травня 2006 № 59-ФЗ «Про порядок розгляду звернень громадян», що діє донині.

Інститут звернень громадян можна визначити як інструмент громадської участі в управлінні, тобто вплив на процес прийняття рішень органами державної влади та місцевого самоврядування з метою реалізації громадянами своїх прав і інтересів. Потік звернень громадян в різні інстанції слугує лакмусовим папірцем не тільки соціальної активності населення, а й певних негативних явищ, недоліків в роботі державного апарату, прогалин в законодавстві, а також пороків самої організації розгляду звернень.

Інститут звернень громадян виконує в суспільстві такі функції:

  • • правозахисна - звернення як один із засобів захисту характер громадян, що дозволяє запобігати порушенням, відновлювати порушені права;
  • • інформаційна - звернення є для органів влади цінним джерелом відомостей про проблеми громадян і їхнє ставлення до подій в суспільстві процесам, тому важливо не тільки розглядати окремі звернення, а й аналізувати весь потік звернень в цілому;
  • • комунікативна - звернення як найбільш поширений засіб прямої комунікації між владою і громадянами;
  • • інструментальна - звернення як засіб впливу на рішення органів влади, а також елемент процесу прийняття та реалізації рішень.

Робота зі зверненнями будується на принципах законності, поваги прав особистості, незалежно від соціального походження, расової, національної належності, громадянства, мови, політичних і релігійних переконань.

Відповідно до Федерального закону № 59-ФЗ звертатися в органи влади громадянин має право особисто і через представників, індивідуально і колективно, усно і письмово.

За формою звернення класифікуються на усні і письмові (рис. 5.1).

Усні звернення практикуються при особистому відвідуванні і по телефону. Останнім часом набуває поширення практика проведення спілкування громадян з посадовими особами в режимі скайп-конференцій.

У свою чергу, письмові звернення бувають на паперовому та на електронному носії. Електронні звернення направляються по електронній пошті і на інтернет-сервери державних і муніципальних органів. Кожен вид звернення має свої особливості і вимагає спеціального правового регулювання.

За змістом звернення діляться на пропозиції, заяви і скарги.

Класифікація видів звернень

Мал. 5. 1. Класифікація видів звернень

Пропозиція - це звернення, в якому висловлюється рекомендація щодо роботи органів влади, посадових осіб і поліпшення їх діяльності, а також про поліпшення законодавства та інших суспільно значущих сфер.

Заява - звернення з проханням про сприяння в реалізації законних прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності державних органів.

Скарга - прохання про відновлення або захист порушених прав і законних інтересів.

Розгляд звернення до державних органах безкоштовно для всіх категорій заявників незалежно від форми звернення.

Законодавство гарантує громадянам такі основні вдачі, пов'язані зі зверненнями:

  • • всі звернення, відповідні загальним вимогам, розглядаються;
  • • по кожному зверненню гарантується відповідь по суті і в установлені строки;
  • • громадянин має право оскаржити дії і бездіяльність посадових осіб, пов'язані з розглядом звернень;
  • • скарга не може бути спрямована на розгляд в той орган або посадовій особі, чиї дії або бездіяльність оскаржуються;
  • • громадянин має право знайомитися з документами, що стосуються поводження, якщо вони не носять конфіденційний характер;
  • • персональні дані, що містяться в зверненні, не підлягають розголошенню.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук