ЕФЕКТИВНІСТЬ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В результаті освоєння даного розділу студент повинен:

знати

  • • методи визначення ефективності від впровадження інновацій в підприємницьку діяльність;
  • • види ефекту від впровадження інновацій;
  • • показники ефективності інноваційного розвитку підприємництва;

вміти

  • • оцінювати результати впливу інноваційного розвитку на ефективність виробничого підприємництва;
  • • застосовувати отримані теоретичні знання для визначення ефективності інноваційного розвитку підприємництва;

володіти

• знання, що дозволяють оцінити комерційну ефективність, отриману в результаті впровадження інноваційного проекту.

Теоретичні аспекти оцінки ефективності використання інновацій

Інноваційна діяльність спрямована на створення науково-технічного потенціалу господарюючого суб'єкта, що використовує результати цієї діяльності.

Впровадження нововведень має чітку цільову спрямованість. В умовах ринкових відносин кожне науково-технічне рішення повинно забезпечувати підвищення ефективності підприємства - споживача інновацій.

Ефективність від впровадження інновацій повинна характеризуватися в залежності:

  • • від цільової спрямованості інноваційних проектів (в цьому випадку доцільно конкретизувати визначення ефективності, наприклад, ефективність інвестицій в інформаційні технології; ефективність інвестицій в інноваційну діяльність і т.д.);
  • • від об'єкта оцінки і сфери прояви.

В економічній літературі розглядається досить багато методів розрахунку ефективності і ефекту від впровадження інновацій. Фахівці виділяють велику кількість видів ефекту: економічний, науково-технічний, соціальний, екологічний, бюджетний, комерційний та ін. (Табл. 14.1).

Таблиця 14.1

Види ефекту від впровадження інновацій

вид ефекту

коротка характеристика

економічний

Виражається в прискоренні господарських процесів, скорочення витрат на виробництво продукції і надання послуг. Високий економічний результат нововведення стимулює подальший розвиток інноваційної діяльності, зміцнює конкурентні позиції фірми на ринку

Науково-технічний

Полягає в розвитку різних галузей науки, техніки і технології (при створенні матеріальних інновацій). Наукові знання є базою реалізованих інноваційних процесів

соціальний

Полягає в тому, що інновації сприяють підвищенню добробуту суспільства, підвищення якості життя і умов праці, збільшення продуктивності, прискоренню відновлення життєвого середовища. Створювані людиною нововведення значно змінюють середовище життєдіяльності, полегшують трудову діяльність

Екологічний

Визначається здатністю інновацій при виробництві, експлуатації та утилізації не чинити негативного впливу на навколишнє середовище

бюджетний

Враховує фінансові результати здійснення інноваційної діяльності для федерального, регіонального та місцевого бюджетів

комерційний

Фінансовий результат здійснення інноваційного проекту для його безпосередніх учасників

інтегральний

Враховує кінцеві результати реалізації інновацій у розробників, виробників, споживачів і бюджету. Як ефекту виступає приріст балансового прибутку від реалізації інновацій

Як відомо, ефективність визначається відношенням ефекту до витрат. Результативність будь-якого інноваційного проекту визначається в залежності від методів визначення ефекту і формування витрат. У загальноприйнятому розумінні ефект характеризується кінцевим результатом - прибутком, яку слід враховувати тільки в тій частині, яка забезпечувалася впровадженням конкретного заходу. Тому кожне інноваційне рішення повинно носити цільову спрямованість.

Наприклад, спільною метою інвестиційного проекту в сфері інноваційних технологій є поліпшення роботи підприємства, але ця мета може досягатися різними шляхами.

По-перше, зниженням витрат на обробку інформації. В цьому випадку впровадження комп'ютерних технологій повинно супроводжуватися вивільненням чисельності працюючих, зайнятих обробкою інформації.

При цьому прибуток для користувача інформаційними технологіями повинна утворитися від зниження собівартості за рахунок зменшення витрат за такими статтями: заробітна плата з відрахуваннями, витрати на підготовку кадрів і охорону праці. Витрати на впровадження інформаційних технологій формуються в залежності від джерел їх фінансування (власний капітал, кредит, капітал акціонерів) і поділяються на одноразові (придбання техніки, програмних продуктів, організацію робочих місць) та поточні, які будуть збільшувати собівартість (витрати на витратні матеріали, електроенергію та ін.).

По-друге, крім вищеназваної мети можуть бути виділені як самостійні або супутні інші цілі, наприклад, прискорення обробки даних, підвищення достовірності і точності інформації та ін.

Тому при визначенні ефективності від впровадження інновацій в сфері інформаційних технологій ефект (додаткова) прибуток може бути отриманий:

  • • від механізації обробки даних;
  • • впровадження окремих організаційно-технічних заходів;
  • • використання прогресивної техніки;
  • • впровадження інформаційної системи в цілому.

При цьому механізм визначення прибутку та витрат буде відрізнятися.

Слід мати на увазі, що ефективність витрат на інноваційну діяльність буде відрізнятися у виробників інновацій і в сфері використання проектів. Механізм розрахунку ефективності виробництва нововведень ідентичний розрахунку ефективності виробництва нових товарів, послуг, робіт. За рівнем витрат на виробництво нововведень в загальній виручці від їх реалізації можна судити про їх ефективності. При виробництві новітнього обладнання, приладів або предметів праці ефект може бути визначений як на одиничну продукцію, так і на певний обсяг, вироблений за рік.

Приклад. Сукупні витрати на виробництво устаткування склали 100 тис. Руб., Ціна реалізації - 150 тис. Руб.

За прибутком на одиницю можна судити про ефективність виробництва і реалізації нововведення. 1000: 1500 = 0,66, тобто витрати на кожен рубль виручки склали 66 коп., відповідно прибуток дорівнює 34 коп. на кожен рубль, що дозволяє судити про прибуток від виробництва даного нововведення.

При збільшенні обсягу реалізації ефект буде збільшуватися за рахунок зниження собівартості, тому чим більше партія реалізації, тим більше маса прибутку.

Значно складніше визначити ефект у виробника нових технологій, де витрати визначаються тільки на один варіант, а постійне тиражування здійснюється як безвитратного або з мінімальними витратами на реалізацію.

Наприклад, на розробку нових технологій витрати склали 500 у.о., виробник може реалізувати дане нововведення за 300 у.о. Виробник отримає дохід за рахунок тиражування або обсягу реалізованих патентів, технічних умов і т.д. У цьому випадку про ефективність можна судити за кінцевим результатом реалізації за певний термін:

де Е - економічний ефект; S3 - сумарні поточні витрати на створення нової технології; В - виручка (ціна) за одиницю реалізованого проекту; g -кількість реалізованих проектів.

При цьому визначають:

  • • витрати на створення (придбання) та впровадження інновацій;
  • • ефект від впровадження інноваційних проектів (додаткові доходи за мінусом додаткових витрат). Це абсолютна величина, вона відображає додаткову сумарну прибуток від заходу;
  • • ефективність заходів, яка характеризується коефіцієнтом, отриманим в результаті поділу ефекту на витрати (поточні і одноразові);
  • • окупність витрат на заходи шляхом ділення додаткових реальних інвестицій (капітальних вкладень) на додатковий прибуток. Цей показник характеризує часовий період (роки), за який окупляться витрати на впровадження інновацій. При цьому слід пам'ятати, що окупність здійснюється за рахунок прибутку, а не за рахунок додаткових обсягів продукції (робіт, послуг).

Етапи розрахунків можуть бути скорочені за рахунок виключення передостаннього пункту. Але не можна обмежуватися розрахунком тільки ефекту. При отриманні річного ефекту проект може окупатися протягом двох і більше десятків років, що не дозволяє вважати його ефективним. При визначенні термінів окупності капітальних вкладень, джерелом фінансування яких є кредити, в затратах слід враховувати витрати на погашення процентних ставок за користування кредитом. Якщо інноваційний проект здійснюється в період більше року, при уповільненому інфляційному процесі, то слід враховувати вплив інфляції, для чого використовують коефіцієнт дисконтування.

Таким чином, у виробника витрати на проектування, створення і апробацію нових технологій можуть перевищувати ціну реалізації штучного варіанти, але при цьому бути економічно вигідним при подальшому тиражуванні та розповсюдженні, що характерно для більшості нововведень.

При визначенні госпрозрахункової ефективності у споживача інновацій необхідно в якості результату використовувати показник приросту чистого прибутку, що залишається у виробника після сплати податків та інших обов'язкових платежів.

При визначенні інтегральної (узагальнюючої) ефективності в якості ефекту приймається приріст балансового прибутку від реалізації інновацій. При оцінці народногосподарської ефективності крім економічних кількісних показників можуть визначатися соціальні показники: збільшення кількості робочих місць, обумовлених реалізацією проекту, що згладжує безробіття; насичення ринку продукцією вітчизняного виробництва; підвищення добробуту населення; поліпшення умов роботи; збереження або поліпшення екологічного фону; збереження природних ресурсів і т.д.

Поєднання економічних показників і соціальних характеристик підвищує цінність інноваційних проектів.

Розрахунок бюджетної ефективності носить адресний характер і відображає доцільність впровадження інноваційних проектів для відповідних бюджетів, незалежно від джерел фінансування заходу. У тому випадку, якщо на реалізацію проекту надійшли кошти з бюджету, то вони розглядаються як витрати і зіставляються з доходами в бюджет, які характеризуються як частина народногосподарського ефекту.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >