Навігація
Головна
 
Головна arrow Страхова справа arrow СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ТА ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ РИЗИКІВ
Переглянути оригінал

ПРИЧИНИ І ФАКТОРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В ТЕХНОСФЕРИ

З розвитком виробничих процесів і обладнання удосконалювалися і способи попередження техногенних пригод. Зараз, коли накопичено багато даних про які мали місце катастро-

Динаміка параметрів надзвичайних ситуацій в техносфери

Мал. 1.1. Динаміка параметрів надзвичайних ситуацій в техносфери

фах, аварії та нещасні випадки на техніці, а також придбаний певний досвід їх дослідження, вже можна підвести деякі підсумки і виявити причини, без усунення яких неможливий подальший розвиток системи забезпечення безпеки в техносфери. Природно, що важливою умовою успішного вирішення цього завдання є детальне вивчення наявних статистичних даних.

Найбільш об'єктивними показниками, що застосовуються в даний час для статистичної оцінки рівня безпеки в конкретних областях техносфери, є число подій і розміри збитку від них. Тому для виявлення основних факторів аварійності та травматизму повинні бути використані статистичні дані про події, зареєстрованих протягом досить тривалого часу. Продемонструємо, як це робиться, на прикладі експлуатації ракетної техніки.

Динаміка зміни середнього числах пригод, зареєстрованих протягом десяти років на досить представницької сукупності вибраних об'єктів, і величини соціально-економічного збитку Yj від них представлені на рис. 1.1.

Згладжування статистичної кривої зміни середньорічної кількості пригод, проведене методом найменших квадратів, дозволило встановити характер відповідної регресійної залежності, яка має такий вигляд [2]:

де; = 0, 1, 2, ... - роки функціонування обраних техносфер- них об'єктів.

Як це підтверджується даними малюнком, характерною рисою розглянутого періоду часу з'явилася явно виражена тен

Потік досліджуваних подій

Мал. 1.2. Потік досліджуваних подій

денция до поступового зниження кількості подій і збитків від ніх._Імеющіеся «сплески» і «провали» в значеннях показників X, Y. пояснюються різною інтенсивністю робіт в досліджуваний період часу, а також впровадженням досить великого комплексу ефективних організаційно-технічних заходів, що регламентують порядок підготовки і проведення особливо небезпечних технологічних процесів на даних технічних об'єктах.

Для відшукання закономірностей в часі виникнення цих техногенних пригод всередині календарного року відповідають дані представлені в вигляді потоку подій-пригод. Графічно це зображено на рис. 1.2 шляхом накладення моментів часу їх появи по місяцях кожного року протягом десятирічного періоду.

Вивчення характеру розподілу наведених на малюнку подій-пригод в часі дозволило висунути статистичну гіпотезу про випадковість виникнення цих подій і можливості апроксимації закону зміни часу між їх виникненням експоненціальним розподілом. Суворе обгрунтування гіпотези про пуассоновском характері кількості пригод в їх потоці здійснено з використанням критерію Пірсона, в результаті чого була доведена несуперечність наявних емпіричних даних висунутої статистичної гіпотези.

У процесі аналізу досліджуваних емпіричних даних були виявлені також основні джерела небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Зокрема, вивчення причин і обставин розглянутих техногенних пригод показало, що серед вживаних в даний час видів енергії найбільшу небезпеку становлять хімічна енергія рідких і газоподібних речовин, кінетична енергія рухомих машин і механізмів, а також енергія електричного струму.

При знаходженні закономірностей в умовах появи техногенних пригод на досліджуваних об'єктах вивчено в цілому кілька сотень повторюваних в тій чи іншій мірі обставин, що сприяють аварійності і травматизму. Загальною характерною рисою практично всіх розглянутих подій стало те, що для їх виникнення необхідно поява, як правило, не однієї, а кількох передумов, що утворюють в сукупності причинний ланцюг конкретного техногенного події.

Найбільш типовою причинного ланцюгом виявилася послідовність подій-передумов наступного характеру:

  • а) помилка людини, і (або) відмова технологічного обладнання, і (або) несприятливий для них зовнішній вплив;
  • б) поява небезпечного виробничого фактора в несподіваному місці і (або) не вчасно;
  • в) несправність або відсутність засобів захисту і (або) неточні дії персоналу або сторонніх осіб в подібній нестандартної ситуації;
  • г) вплив небезпечних виробничих факторів на незахищені елементи технологічного обладнання, людей та навколишнє їх середовище.

Схема вихідних передумов, службовців ініціаторами подібних причинних ланцюгів техногенних пригод, представлена на рис. 1.3.

Більш пильна вивчення обставин появи відомих подій на виробництві та транспорті дозволило встановити додаткові фактори та їх відношення до основних компонентів системи «людина - машина - середовище». Склад і розподіл таких факторів показані на рис. 1.4 у вигляді діаграми.

Як випливає з наведеної ілюстрації, додатковими факторами аварійності і травматизму є:

Причини надзвичайних ситуацій в техносфери

Мал. 1.3. Причини надзвичайних ситуацій в техносфери

Діаграма факторів аварійності та травматизму

Мал. 1.4. Діаграма факторів аварійності та травматизму

  • а) недостатня надійність і ергономічність окремих зразків технологічного обладнання;
  • б) недосконалість відбору та професійної підготовки експлуатує персоналу;
  • в) низька якість технології і організації виконання робіт, що приводить до необхідності перебування людей в потенційно небезпечних зонах;
  • г) фактори, пов'язані з дискомфортні умови проведення робіт.

Більшість з цих першопричин не завжди приводило до виникнення подій, але, значно ускладнюючи умови їх виконання за рахунок суворої регламентації технології та необхідності дотримання численних заходів щодо забезпечення безпеки, сприяло тим самим зростанню напруженості праці і пов'язаних з цим помилок.

Серед факторів, які безпосередньо впливають на появу аварійності і травматизму, виділилися слабкі практичні навички персоналу в нестандартних або складних ситуаціях, невміння правильно оцінювати інформацію про стан протікають з його участю процесів, низька якість конструкції робочих місць і недостатня в ряді випадків технологічна дисциплінованість людей, які безпосередньо працюють на техніці.

В цілому ж аналіз відомих статистичних даних виявив такі закономірності, причини та фактори техногенних пригод:

  • а) аварійність і травматизм при проведенні технологічних процесів можна інтерпретувати потоками випадкових подій, число яких розподілено за законом Пуассона, а час між ними - за експоненціальним;
  • б) виникнення техногенного події є, як правило, наслідком не окремої причини, а ланцюга відповідних передумов;
  • в) ініціаторами причинних ланцюгів подібних подій служать або помилки людей, які обумовлені їх недостатню професійну підготовленістю до робіт на техніці, яка характеризується конструктивним недосконалістю і небезпечною технологією її використання, або відмови технологічного обладнання, викликані власне низькою його надійністю, а також виникли в результаті помилкових дій персоналу, або нерозрахункові зовнішні впливи на людей і техніку з боку робочого середовища.

Слід зазначити, що уявлення про закономірності, умови і причини виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, отримані в процесі аналізу були даних, в основному збігаються з іншими відомими результатами як за складом і відносної значущості чинників, що враховуються аварійності і травматизму, так і по основним умовам появи аналізованих подій і явища в цілому. Мабуть, вже є загальновизнаною переважна роль так званого людського фактора у формуванні первинних передумов, частка якого коливається, за різними джерелами, від 60-70% в промисловості до 80-90% в авіації. Також зазвичай не зустрічає серйозного заперечення і твердження про те, що події в техносфери викликані не єдиною причиною, а поруч взаємно обумовлених передумов.

Отримані вище висновки не суперечать і умов появи вже згадуваних найбільш серйозних техногенних катастроф. Так, наприклад, Чорнобильська трагедія стала можливою внаслідок накладення ряду причин - несанкціонованих дій персоналу, недосконалості принципової схеми і конструктивного виконання АЕС, неякісної технології випробувань її турбогенератора. Катастрофа в Бхопалі також трапилася внаслідок ланцюга передумов, що складаються з несанкціонованих дій персоналу (подачі в хімічний реактор води замість газоподібного реагенту), виведення з ладу (відключення) засобів сигналізації про забруднення повітря робочої зони даного підприємства і несправності (ремонту) пристроїв нейтралізації його шкідливих викидів .

Здається, що читач знає й інші приклади, що підтверджують тільки що зроблені висновки. Однак і вже виявлених закономірностей досить для того, щоб сформулювати деякі аргументовані уявлення про походження об'єктивно існуючих в природі небезпек. Зробимо це в наступному параграфі.

 
Переглянути оригінал
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук