Навігація
Головна
 
Головна arrow Страхова справа arrow СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ТА ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ РИЗИКІВ
Переглянути оригінал

ПОКАЗНИКИ І КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ В ТЕХНОСФЕРИ

Відповідно до рекомендацій системної інженерії наступної (після визначення системи) завданням повинен бути вибір показників, що характеризують результативність підтримки необхідного рівня безпеки функціонування об'єктів виробництва і транспорту. Необхідність в цьому посилена відсутністю загальноприйнятих показників, що не сприяє необхідної ефективності управління процесом забезпечення безпеки в техносфери за рахунок більш точного визначення дійсного стану справ в роботі з попередження техногенних пригод і більш раціональному витрачанню обмежених ресурсів.

Природно, що пріоритет повинен бути відданий кількісним, а не якісним показникам системи забезпечення безпеки в техносфери, оскільки ефективне управління передбачає точне визначення мети і кількісний вимір траєкторії руху до неї в просторі можливих станів. Крім того, в порівнянні з кількісними показниками якісні володіють більшим ступенем невизначеності і вимагають тому значних коефіцієнтів запасу міцності. Обгрунтування ж складу кількісних показників доцільно почати з уточнення відповідних вимог до них.

При визначенні подібних вимог до вибираним показниками будемо виходити з того, що одним з основних завдань даної тут системи є виключення техногенних пригод, що знижують рентабельність функціонування виробничих об'єктів. Отже, про ступінь досягнення даної мети в першу чергу необхідно зважити на те, наскільки рівень техносферной безпеки позначається на результативності їх роботи. Звідси випливає перша вимога: вибрані показники повинні бути органічно пов'язані з показниками ефективності і економічності перерахованих об'єктів, тобто бути параметрами відповідних розрахункових співвідношень.

Друга вимога до розроблюваних показниками обумовлено завданнями, які розв'язуються системою забезпечення безпеки при проведенні конкретних технологічних процесів і операцій. Останні розглядаються тут як функціонування відповідних систем «людина - машина - середовище», досконалість яких досягається якістю і взаємної сумісністю їх компонентів. Виходячи з цього, можна стверджувати, що обрані показники повинні базуватися на параметрах, що характеризують якість відповідних згаданих систем і інтенсивність використання їх компонентів.

Інші вимоги до шуканим показниками можуть визначатися цілями дослідження і вдосконалення системи забезпечення безпеки в техносфери, що полягають в системному аналізі та системному синтезі рекомендацій щодо підвищення її ефективності. Тому показники її якості повинні задовольняти вимогам, що пред'являються до критеріїв оцінки ефективності, а також використовуватися в задачах стратегічного планування та оперативного управління в ролі критеріїв оптимізації або обмежень. Отже, дані показники повинні бути наочними, універсальними і чутливими до зміни своїх параметрів.

Аналіз відомих показників якості та результативності функціонування складних систем показав, що найбільш повно висунутим вимогам задовольняють вероятностно-возможностние показники [26]. Дійсно, подібні показники є інтегральною характеристикою тих систем, явища і процеси в яких мають стохастичний характер, і тому широко використовуються при оцінці їх ефективності. Так, наприклад, ймовірність виникнення подій протягом конкретного часу, очікуваний від них середній збиток і передбачувані середні витрати на їх попередження і зниження тяжкості можуть наочно вказувати не тільки на можливість появи подібних подій, але і на пов'язані з ними витрати.

Інша гідність пропонованих показників даної системи обумовлено наявністю добре розробленого математичного апарату випадкових процесів і бурхливим розвитком теорії нечітких множин. Ця обставина дозволить прогнозувати вероятностно-возможностние показники человекомашінная систем і їх компонентів методами теорії надійності, теорії ерготехніческіх систем і теорії можливостей.

В результаті ж аналітичного і імітаційного моделювання або використання інших методів системного дослідження подоб-

них складних об'єктів можуть бути розраховані як показники безпомилковості і своєчасності дій персоналу щодо виконання конкретних обов'язків або безвідмовності використовуваного ним технологічного обладнання, так і обумовлені ними інтегральні характеристики безпеки. Нарешті, ймовірносно-можли ностние показники системи забезпечення безпеки в техносфери можуть бути легко пов'язані з кількісними характеристиками економічності виробничих процесів, а також проконтрольовані досить об'єктивними методами при профвідбору та підготовці персоналу, створенні та експлуатації виробничого і технологічного обладнання конкретних об'єктів.

З урахуванням наведених міркувань базовим показником системи забезпечення безпеки в техносфери може бути ймовірність РДТ) функціонування конкретного виробничого об'єкту без пригод протягом часу x = t 2 - t, при t 2 > t, і в умовах, встановлених нормативно-технічною документацією. Фізичний зміст цього показника - об'єктивна міра неможливості появи подій за подібних обставин.

Іншими показниками безпеки та результативності функціонування відповідної системи, пов'язаними з базовим, можуть бути наступні:

  • • Q (r) = 1 - Р 8 (т) - ймовірність виникнення хоча б одного (будь-якого) події (аварії, катастрофи, нещасного випадку з людьми) за цей же час;
  • • M T (Z) - математичне очікування (очікувані середні затримки) часу припинення технологічного процесу внаслідок можливих в цих умовах пригод;
  • • М Т (У) - математичне очікування величини соціально-економічного збитку від появи на відповідному об'єкті конкретних подій за певний час т;
  • • M T (S) - математичне очікування величини економічних та інших витрат (очікувані середні витрати) на забезпечення безпеки функціонування конкретного виробничого об'єкту протягом встановленого часу т.

Крім перерахованих інтегральних показників безпеки та результативності роботи по її забезпеченню в техносфери можуть використовуватися і додаткові кількісні показники. Наприклад, середнє напрацювання на випадок - т ср , рівна математичного сподівання М (Т) часу до його появи і оцінюється інтенсивністю A, (t) появи подій в одиницю часу t.

Аналіз обраних тут показників підтверджує можливість кількісної оцінки не тільки рівня безпеки функціонування виробничих об'єктів, а й результативності системи її забезпечення. Це обгрунтовується тим, що ймовірність Р й (т), збиток

M t (Y) і затримки M T (Z) можуть бути оцінені як апріорно, так і апостериорно з використанням відповідних методів. Наприклад, шляхом інтервального статистичного оцінювання із застосуванням різних способів або за допомогою спеціально створених аналітичних або імітаційних моделей.

Справді, масовість виконання однотипних виробничих і технологічних процесів, а також досить розвинена система інформації про техногенні події на виробництві та транспорті дозволяють оцінювати обрані показники статистичними методами. Для цього достатньо реєструвати:

  • а) інтенсивність і тривалість проведених на об'єктах робіт;
  • б) фінансові витрати і трудовитрати на забезпечення їх безпеки;
  • в) кількість і тяжкість мали місце подій,

а потім проводити розрахунки по статистичному оцінювання більшості з тільки що запропонованих показників.

Незмірно велику складність представляє апріорна оцінка обраних тут кількісних показників безпеки та результативності роботи по її забезпеченню. Справа в тому, що попереднє оцінювання подібних показників можливо лише на основі моделей, що пов'язують їх з параметрами відповідної человекомашінная системи і особливостями її функціонування на конкретному виробничому об'єкті. Найбільш перспективні з таких моделей як раз і будуть детально викладені в наступному розділі цього підручника.

У свою чергу, знайдені будь-яким способом значення обраних показників безпеки можуть використовуватися потім як критерії оцінки ефективності системи її забезпечення в техносфери. Наприклад, ймовірності Р 5 (т) непоявленія пригод будуть придатні для визначення коефіцієнта оперативної готовності відповідних об'єктів До г , тоді як математичне очікування M T (Z) затримки ведення виробничого процесу вже може свідчити про тяжкість наслідків техногенних пригод, що дозволяє включати його в формулу для розрахунку коефіцієнта технічного використання До т . В цілому ж перераховані вище показники слід розглядати як компоненти вектора E (t), представленого на рис. 1.6 у вигляді вихідної характеристики.

На завершення цього розділу відзначимо, що її основний зміст являє собою теоретико-методологічні основи забезпечення безпеки в техносфери, що включають в себе наступні основні положення:

  • а) енергоентропійную концепцію і випливає з неї найбільш загальну класифікацію об'єктивно існуючих небезпек;
  • б) об'єкт, предмет, основні поняття і принципи забезпечення безпеки в техносфери;
  • в) основні спеціальні наукові методи їх системного дослідження і вдосконалення в процесі створення і експлуатації конкретних об'єктів виробництва і транспорту;
  • г) структуру, мета і основні завдання системи забезпечення безпеки в техносфери, кількісні показники і критерії оцінки її ефективності.

Укладаючи ж справжню главу, звернемо увагу не тільки на значимість і універсальність викладених вище основоположних принципів системного аналізу та синтезу властивостей і явищ в техносфери, але і на як би підготовчий характер подібних відомостей. Останнє означає, що представлений матеріал призначений лише для підготовки відповідних фахівців до кращого засвоєння відповідних моделей і методів, зміст і плідність використання яких ілюструються нижче за допомогою конкретних прикладів.

 
Переглянути оригінал
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук