Навігація
Головна
 
Головна arrow Страхова справа arrow СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ТА ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ РИЗИКІВ
Переглянути оригінал

СТРУКТУРА ВИТРАТ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ МОЖЛИВОСТІ ПРИГОД НА ПІДПРИЄМСТВІ

Необхідність детального розгляду позначених тут витрат на попередження техногенних пригод і шкоди від них у разі появи обумовлена великою питомою вагою цих витрат в загальних витратах на створення і експлуатацію сучасних ОПО. Вважається, що їх частка становить приблизно 3-5% від проектної вартості технологічного обладнання і до 10% витрат на його експлуатацію. З цієї причини їх не можна ігнорувати при виборі параметрів цільової функції і обмежень в задачах оптимізації вимог до рівня прийнятності техногенного ризику.

Говорячи про шкоду від техногенних пригод, нагадаємо, що структура і форми його прояву розглянуті раніше. Тому тут обмежимося лише нагадуванням необхідності врахування як прямого, так і непрямого техногенного збитку, а також звернемо увагу на слабку структурованість тієї частини останнього, яка обумовлена витратами очевидців нещасних випадків і родичів постраждалих в них, а також непродуктивними витратами адміністрації відповідних ОПО. Мова в даному випадку йде про наступне:

  • а) витрати на коригування порушених виробничих і біосферних зв'язків;
  • б) менш ефективне використання або перевитрату виділених для цього коштів;
  • в) ліквідації наслідків подій (нейтралізації шкідливих речовин і наданні медичної допомоги потерпілим);
  • г) поданні відповідних доповідей і звітів;
  • д) проведення розслідувань і додаткових інструктажів щодо заходів безпеки;
  • е) страхових, штрафних та інших компенсуючих виплат.

Нагадаємо також, що для попередньої оцінки техногенного

збитку людським, матеріальним і природним ресурсам необхідно користуватися формулами, параметрами яких служать чисельність людей, що знаходяться поблизу конкретних ОПО, цінність їх майна, кількість наземної або водної фауни і флори, обсяги інших природних ресурсів. Складність попереднього обліку подібних факторів, а також ряд згаданих вище психологічних і етичних міркувань ускладнюють не тільки прогноз і вимір шкоди, а й його нормування. Дана обставина зумовило необхідність нормування не величиною збитку, а ймовірності техногенних пригод.

Що стосується витрат на зниження техногенного ризику, то потреба в них підтверджується прийнятої вище енергоентропійной концепцією і закономірностями аварійності і травматизму в техносфери. Слідуючи цим уявленням, дана частина досліджуваних тут витрат необхідна для створення і утримання в технологічному обладнанні ОТУ різниці термодинамічних потенціалів, що є як би протиприродним з точки зору прагнення його ентропії до зростання. При цьому величина відповідних витрат багато в чому буде залежати від енергоємності проведених там технологічних процесів і їх насиченості шкідливими речовинами.

Для з'ясування змісту витрат на забезпечення безпеки зручно скористатися її інтерпретацією у вигляді функціонального властивості человекомашінная систем. Це дозволяє представити структуру цих витрат у формі дерева, що складається з «гілок» - компонентів даної системи і «листя» - витрат, необхідних для надання їм необхідних властивостей і підтримки за рахунок цього всієї цієї системи в безпечному стані.

Одне з подібних дерев зображено на рис. 3.4 стосовно зниження техногенного ризику, пов'язаного з перевезеннями ахова автомобільним транспортом. Даний вибір обумовлений високим ризиком цих робіт, а також наочністю і зручністю декомпозиції витрат як на попередження можливих при цьому техногенних пригод, так і на зниження шкоди від них у разі появи. Для врахування особливостей інших технологічних процесів на ОПО під назвами окремих елементів показаного там дерева наведені й більше загальні найменування відповідних факторів.

Мал. 3.4. Структура витрат на зниження ризику подій

Знайомство з наведеною схемою підтверджує не тільки мно гоаспектность розглянутої тут частини сумарних витрат, але і можливість її структурування як за окремими напрямами (компонентів ЧМС), так і всередині кожного з них. Особливо наочно все це проявилося при виділенні із загальних витрат тієї їх частки, яка безпосередньо йде на попередження і зниження тяжкості подій з перевозяться ахова. Мова тут йде про підтримку:

  • а) навченості людини - отриманні й збереженні відповідних знань і навичок водія та інших учасників руху;
  • б) надійності і ергономічності машини - оснащенні автомобіля безвідмовними органами управління та пристроями сигналізації;
  • в) комфортності робочого середовища - облаштуванні маршруту засобами регулювання руху;
  • г) безпеки технології - організації перевезення і надання допомоги постраждалим в можливих при цьому пригодах.

Разом з тим не можна ігнорувати складності, пов'язані з виділенням із загальних витрат на створення і експлуатацію небезпечних об'єктів промисловості і транспорту тих витрат, які йдуть на саму можливість їх функціонування, наприклад на ізоляцію струмоведучих частин, забезпечення конструктивної міцності або утримання різниці інших термодинамічних потенціалів. Обгрунтування відповідних методів і критеріїв заслуговує спеціального дослідження; тут же обмежимося констатацією даної проблеми, а також зауважимо, що деякі підходи до її вирішення будуть запропоновані нижче - при розгляді конкретних способів підтримки безпеки в техносфери.

Звернемо увагу і на необхідність обчислення в одних одиницях як витрат, необхідних для попередження техногенних пригод, так і обумовленого ними шкоди. Як і раніше, в якості універсальної шкали вимірювання подібних витрат тут використовується соціальне час, а його одиницею вважається один людино-день або його грошовий еквівалент. При цьому соціально-економічних збитків, викликаний тимчасовою втратою працездатності людей через нещасних випадків і професійних захворювань, може оцінюватися числом людино-днів, необхідних для лікування та реабілітації постраждалих. А ось збиток від загибелі одного «середньостатистичного» людини і різних його каліцтв, що призвели до тривалої втрати працездатності, можна оцінювати за допомогою даних табл. 3.2, права частина якої містить втрачені суспільством людино-дні.

Причина (форма) непрацездатності

Ступінь втрати,%

Збиток, людино-дні

смерть

100

7500

повна нерухомість

100

8750

втрата:

всій руки

35

2600

передпліччя

30

2250

кисті

25

1860

ноги

20

1500

очі

15

1125

Запропонована одиниця зручна і для оцінки економічного збитку, так як має еквівалентну грошовий вираз. Вартість одного людино-дня може бути розрахована виходячи з числа працівників та додаткової вартості будь-якій галузі промисловості і транспорту - як частка від ділення валового внутрішнього продукту (за вирахуванням витрат на споживання, пенсійне забезпечення та відтворення робочої сили) на кількість відпрацьованих там людино-днів. Приклад їх розрахунку демонструвався раніше.

Примітно, що зроблені подібним чином оцінки «вартості» людського життя збігаються з її значеннями, знайденими іншими методами. Зокрема, з розмірами страхових компенсацій за загибель людей і інвестицій на зниження ризику їх передчасної смерті, а також з виплатами добровольцям піддати себе будь-якої смертельної небезпеки. При цьому знайдена різними способами «середня ціна» людського життя виявилася прямо пропорційною розмірам валового національного продукту різних держав, що підтверджується наступними її значеннями: 4,8 млн дол. - в США, 3,2 - для держав Західної Європи та близько півмільйона (але вже рублів) - в нашій країні.

Однак чисто монетарний підхід до оцінки вартості життя людини страждає ще (крім морального аспекту) і її явно вираженою залежністю від віку і рівня життя людей, величини якому загрожує їм ризику і ступеня достовірності його оцінки. До того ж, якщо врахувати неповторність кожної людини і розбіжність різних (власних і чужих) уявлень про його цінності, то стає зрозумілою неможливість чисто економічного рішення такого делікатного питання. Тому вимірювати збиток людських ресурсів краще в людино-днях, а їх грошовий еквівалент - знаходити з урахуванням наведених вище міркувань.

Цим же способом можна вимірювати і витрати, пов'язані з забрудненням навколишнього ОПО середовища і загибеллю різної біоти. при

цьому слід виходити з показаної вище можливості оцінки безпосереднього збитку по енергонасиченості втрачених біологічних особин, а відповідного йому непрямого - по величині тих витрат, які несуть природа і суспільство внаслідок виснаження природних геобіохіміческіх циклів міграції речовини. Все це підтверджує можливість не тільки вимірювати в одних і тих же одиницях сумарні витрати від об'єктивно існуючих в техносфери небезпек, але і використовувати їх при оптимізації прийнятною ймовірності появи там різних надзвичайних ситуацій.

 
Переглянути оригінал
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук