ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

В результаті вивчення даного розділу студенти повинні:

знати

  • географічні особливості розміщення населення по основних регіонах і країнах світу;
  • динаміку чисельності населення Землі і окремих регіонів в історичний період;
  • прогноз зміни чисельності населення регіонів світу та окремих країн;
  • • відмінності щільності населення на регіональному і рівні країн і причини, що зумовлюють ці відмінності;

вміти

  • • узагальнювати і систематизувати інформацію про причини регіональних відмінностей у рівні заселеності країн і територій;
  • • використовувати отримані знання про динаміку чисельності населення Землі і її окремих регіонів для прогнозування демографічного розвитку;
  • • грамотно орієнтуватися в регіональних особливостях розміщення населення;

володіти

  • • навичками системного аналізу у вивченні територіальних відмінностей щільності населення на глобальному і регіональному рівнях;
  • навичками пошуку інформації про особливості розміщення населення світу.

Динаміка чисельності населення Землі

Існує кілька версій походження сучасної людини - від еволюційної теорії Чарльза Дарвіна до уявлень про божественний характер його створення. Немає єдності і в думках про тимчасову точці відліку появи людини і місце на карті світу, де це сталося. Відомо лише, що ще кілька десятків тисяч років тому на нашій планеті була досить нечисленна популяція виду Homo sapiens. На початку неолітичного періоду (7-9 тис. Років до н.е.) на Землі проживали не більше 10 млн чоловік, а темпи зростання його чисельності не перевищували 20% за тисячоліття.

Причиною повільного зростання чисельності населення була висока смертність, обумовлена низьким рівнем розвитку продуктивних сил і великою залежністю людини від природних умов. Висока смертність і мала тривалість життя (в середньому не більше 20 років) не сприяли зростанню чисельності населення Землі.

Неолітична революція, яка розширила можливості по забезпеченню людини продуктами харчування, помітно прискорила приріст населення, і за 2 тис. Років до н.е. чисельність людства досягла вже 50 млн, а до початку нашої ери, але різними підрахунками, його чисельність склала від 170 до 400 млн. У першому тисячолітті нашої ери, але через часті спалахів голоду та епідемій, перманентних воєн, чисельність населення планети зростала надзвичайно повільно. До 1000 р н.е. вона становила від 245 до 345 млн осіб. Епідемії чуми, холери, віспи та інших інфекційних захворювань, що сталися в Середні століття в Європі та ряді країн Азії, призвели до того, що в XIII в. населення Землі взагалі не збільшувалася, а в XIV ст. воно навіть дещо зменшилася.

історичний екскурс

Скупченість населення, особливо в межах міст, антисанітарія і відсутність елементарних знань про гігієну сприяли поширенню епідемій в середньовічній Європі. Від найбільшої епідемії бубонної чуми, завезеної до Європи з Близького Сходу, в 1346-1348 рр., За різними оцінками, загинуло від 1/4 до 1/3 всіх жителів Європи. Найбільш сильно від цієї епідемії постраждали європейські міста. Так, в середині XIV ст. від чуми померло близько 40 тис. жителів Генуї і близько 100 тис. жителів Венеції - найбільших і найбільш багатих міст Італії. В результаті епідемії населення Генуї зменшилася наполовину, а населення Венеції - на 70%. У той же період від чуми померло 60 тис. Неаполітанців і дев'ять з десяти жителів Лондона. Торкнулась епідемія чуми і руські князівства. Але в силу більшої рассредоточенности населення і традицій гігієни (наявність бань) наслідки цієї пандемії для Московської Русі були не настільки спустошливі, як в Європі. Всього ж від цього захворювання в XIV в. загинуло більше 50 млн чоловік, або кожен десятий житель Землі.

Незважаючи на невисокі темпи приросту, чисельність населення Землі продовжувала зростати і 1500 р, за оцінками демографів, досягла 585 млн осіб. У XVIII ст. в Європі почалася промислова революція. Що припав на той же період зростання продуктивності сільського господарства і успіхи медицини стали впливати і на демографічні процеси - в 1750 р населення нашої планети склало вже 790 млн чоловік. А з другої половини XVIII ст. в Європі почалося стрімке зростання населення, який отримав згодом визначення «демографічний вибух» ( «демографічна революція»). В результаті до 1800 р завдяки Європі, в світі проживав вже майже 1 млрд осіб. У другій половині XIX ст. темпи зростання чисельності населення Землі збільшилися до 0,8% на рік. У цей період «демографічна революція» почалася і в деяких азіатських країнах. За сто років до 1900 року чисельність населення світу збільшилася більш ніж в 1,5 рази і досягла, але різними оцінками, 1550-1760 млн осіб (табл. 5.1).

Демографічна історія першої половини XX ст. виявилася дуже складною і суперечливою. З одного боку, тривав швидке зростання населення в країнах Азії і Америки. З іншого боку, на загальний хід демографічних процесів негативно вплинули дві світові війни (1914- 1918, 1939-1945), тільки прямі втрати від яких перевищили 100 млн чоловік. Крім прямих втрат, що виражався в загибелі людей безпосередньо в результаті військових дій і супроводжували їм голоду та епідемій, населення Землі зазнало значних непрямі втрати. Непрямі втрати пов'язані з тим, що внаслідок мобілізації молодих чоловіків в роки війни різко знижується рівень шлюбності, що призводить до значи Таблиця 5 .1

Зміна чисельності населення Землі

рік

Чисельність населення, млн осіб

Середньорічні темпи приросту,%

2000 до н.е.

50

близько 0,1

1 м н.е.

170

близько 0,1

1000

340

близько 0,1

1500

585

0,2-0,3

1800

980

0,5

1900

1650

1,0

1950

2558

1,8

2000

6090

1,3

2015

7336

1,2

тельному «дефіциту народжень». До непрямих втрат відносять і післявоєнний зростання інвалідності, часто перевищує прямі втрати в результаті воєн. Проте зростання населення світу тривав, і в 1927 р на Землі проживало вже 2 млрд людей, а в 1950 р - 2558 млн (табл. 5.2).

Але найбільш значимий слід в демографічній історії людства залишила друга половина XX ст., Коли «демографічний вибух» охопив більшу частину населення Землі. Для Латинської Америки, Африки і найбільш населених країн Азії, таких як Китай і Індія, саме в цей період були характерні найбільші темпи приросту населення. Уже в 1960 р чисельність населення світу досягає 3 млрд осіб, в 1974 р - 4 млрд, додаючи в подальшому по 1 млрд кожні 12-13 років. У 60-і рр. XX ст. темпи приросту населення Землі збільшуються до 2,0-2,1% в рік, складаючи в абсолютних значеннях 70-80 млн чоловік. Найбільшими темпами (2,5-3% в рік) в цей період зростає населення Китаю, країн Південної та Південно-Східної Азії, Африки на південь від Сахари.

Саме в 60-70-і рр. XX ст. з'являються вкрай песимістичні прогнози розвитку людства. Так, в опублікованому в 1972 р доповіді «Межі зростання», підготовленому для Римського клубу (міжнародної

Таблиця 5.2

Приріст населення світу

рік

Населення, млрд осіб

Час досягнення мільярдного приросту, років

1804

1

Вся попередня історія

+1927

2

123

1960

3

33

1974

4

14

1987

5

13

1999

6

12

2011

7

12

неурядової організації, заснованої в 1968 р групою вчених і бізнесменів з різних країн), показані досить похмурі перспективи подальшого розвитку цивілізації, обумовлені прийдешнім дефіцитом ресурсів через швидке зростання населення. Прогнози перенаселення Землі і засновані на висновках Т. Мальтуса висновки про економічну та соціальну деградацію людства, про що загрожує йому екологічному колапсі, в цей період стають досить поширеними. Різні демографічні прогнози того періоду давали оцінку чисельності населення нашої планети до кінця XX в. в 10, а до середини XXI ст. в 12-15 млрд чоловік. При цьому зверталася увага на територіальну неоднорідність зростання чисельності населення: якщо для держав Європи, Північної Америки і ряду інших економічно розвинених країн середньорічні темпи приросту населення вже на початку 1970-х рр. в цілому не перевищували 1%, то в так званих країнах, що розвиваються цей показник був більш 2,5% в рік.

думка фахівців

У своїй роботі «Межі зростання» (1972) автори доповіді Римському клубу - вчені Денніс Медоуз, його дружина, Доннелла Медоуз, Йоргсн Райдері і Вільям Беренс - на основі побудови математичних моделей прийшли до висновку, що сучасні тенденції зростання чисельності населення, темпи індустріалізації і , як наслідок, зростання рівня забруднення природного середовища приведуть до вичерпання ресурсів. В результаті вже в найближчі десятиліття людство підійде до меж зростання але усіх напрямках свого розвитку. За цим піде його деградація - несподіваний і різкий спад чисельності населення і зниження обсягів виробництва.

Темпи приросту чисельності населення Землі в другій половині XX - початку XXI ст

Мал. 5.1. Темпи приросту чисельності населення Землі в другій половині XX - початку XXI ст.

Але вже в 1980-і рр. демографічна ситуація в світі в цілому і в окремих її регіонах істотно змінилася (рис. 5.1). У більшості економічно розвинених країн до кінця XX в. темпи приросту населення знизилися до 0,4% на рік, а в деяких державах Європи почалася депопуляція. З початку 1980-х рр. спостерігається зниження темпів приросту населення і в більшості країн, що розвиваються світу. Так, за період з 1990 по 2015 році темпи приросту населення Китаю скоротилися в 3 рази - з 1,5 до 0,5% на рік, Індії - з 2,1 до 1,4%, Ірану - з 2,3 до 1,3%, Бразилії - з 1,8 до 0,9%.

У 2015 року чисельність населення планети досягла 7,3 млрд людей і продовжує щорічно приростати на 1,2%. В абсолютному вираженні це становить понад 85 млн, з яких 49% приросту припадає на країни Азії і 36% на держави Африки. І якщо в 1970-1980-і рр. багатьом здавалося, що Т. Мальтус прав і вже через сто років природних ресурсів, води, продуктів харчування і просто території для життя людей буде явно недостатньо, го сьогодні прогноз розвитку людства вже не настільки песимістичний. Середньорічні темпи приросту продовжують знижуватися, і сьогодні більшість демографічних прогнозів оцінює чисельність населення світу до 2050 р в 9,5-10 млрд чоловік, після чого кількість людей на нашій планеті почне скорочуватися (табл. 5.3).

При цьому через відмінності в темпах зростання чисельності населення питома вага регіонів світу та окремих держав в чисельності населення

Прогноз зміни чисельності і темпів приросту населення регіонів світу

в 2015-2050 рр.

Таблиця 53

регіон світу

2015 р

2050 р

Приріст числен- ності населення за 2015- 2050 рр., 2015 г. = = 100%

Чисельність населення, млн осіб

Питома вага в населенні світу,%

Чисельність населення, млн осіб

Питома вага в

населенні світу,%

Весь світ

7336

100

9805

100

134

Європа 1

742

10,1

728

7,4

98

Азія, в тому числі

4397

60,0

5324

54,3

121

Західна Азія

257

3,5

387

3,9

151

Центральна і Південна Азія

1903

26,0

2526

25,8

133

Східна Азія

1609

21,9

1572

16,0

98

Південно ВосточI гаю Азія

628

8,6

839

8,6

134

Африка, в тому числі

1170

15,9

2473

25,2

211

Північна Африка 2

222

3,0

392

4,0

177

Тропічна Африка 3

948

12,9

2081

21,2

220

Америка, в тому числі

987

13,5

+1221

12,5

124

Північна Америка 4

357

4,9

445

4,6

125

Латинська Америка 5

630

8,6

776

7,9

123

Австралія та Океанія

40

0,5

59

0,6

148

Примітка. Дані за 2015 р розглянуті на середину року.

  • 1 Включаючи всі населення Росії.
  • 2 Включаючи Судан.
  • 3 Під терміном «Тропічна Африка» тут і далі розуміються держави і території, розташовані на південь від Сахари і не відносяться до арабських країн Північної Африки.
  • 4 США і Канада - тут і далі, крім окремо обумовлених випадків.
  • 5 Включаючи країни Карибського регіону.

Землі буде змінюватися. Так, але прогнозами демографів 1 , до 2050 р в Європі буде проживати тільки 7,4% населення Землі (в 2015 р - 10,1%), а питома вага населення Африки збільшиться більш ніж в 1,5 рази, з 15 , 9 до 25,2%. Питома вага населення Північної Америки майже не зміниться, а Азії і Латинської Америки дещо зменшиться.

До середини XXI ст. Росія, що займає сьогодні дев'яте місце але чисельності населення, спуститься в рейтингу найбільш населених країн на 14-е місце, а її чисельність зменшиться до 135-140 млн осіб 2 . Індія стане найбільш населеною країною світу, обійшовши за цим показником Китай. Всього до 2050 р, за прогнозом експертів ООН, кількість держав з чисельністю населення понад 100 млн зросте з 12 до 18 3 (табл. 5.4).

До числа найбільш населених країн світу будуть ставитися сім африканських держав (Нігерія, Конго, Ефіопія, Танзанія, Єгипет, Судан, Уганда), сім держав Азії (Індія, Китай, Індонезія, Пакистан, Банг-

Таблиця 5 Л

Найбільш населені держави світу

2015 р

2050 р

Приріст чисельності населення за 2015-2050 рр., 2015 г. = 100%

держава

Чисельність населення, млн осіб

держава

Чисельність населення, млн осіб

Весь світ

7336

Весь світ

9805

134

Китай

1 380

Індія

1660

126

Індія

1314

Китай

одна тисячі триста сімдесят п'ять

100

США

321

США

398

124

Індонезія

253

Нігерія

396

218

Бразилія

204

Індонезія

366

145

Пакистан

199

Пакистан

344

173

Нігерія

182

Бразилія

226

111

Бангладеш

160

Бангладеш

202

126

Росія

146

Конго

194

264

Японія

127

Ефіопія

165

168

Мексика

127

Мексика

164

129

Філіппіни

103

Єгипет

162

182

Філіппіни

157

152

Росія

137

94

Танзанія

129

248

В'єтнам

108

118

Судан

105

256

Уганда

104

260

  • 1 Population Reference Bureau. 2014 World Population Data Sheet. URL: www.prh.org.
  • 2 За даними Population Reference Bureau.
  • 3 Відділ народонаселення Департаменту економічних і соціальних питань Секрету риата ООН. URL: http://esa.un.org/unpd/wpp/index.htm.

ладеш, Філіппіни, В'єтнам), три країни, розташовані в західній півкулі (США, Бразилія, Мексика), і Росія. У той же час до 2050 р чисельність населення Японії через депопуляції знизиться нижче позначки в 100 млн чоловік.

При цьому концентрація населення Землі в найбільших за чисельністю державах дещо знизиться: якщо в 2015 р на 10 найбільш багатонаселених країн припадало 58% населення нашої планети, то в 2050 р даний показник складе 54%.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >