Методика виявлення розмірних ланцюгів і побудова їх схем

Загальне правило виявлення розмірних ланцюгів

Незважаючи на різноманітність видів розмірних ланцюгів, існує ряд загальних методичних прийомів їх виявлення і складання, застосовуваних у такій послідовності:

  • 1) виходячи з поставленої задачі розрахунку, встановлюють замикаючу ланка розмірної ланцюга. При складанні схеми складальної розмірної ланцюга слід виходити з того, що в одного ланцюга може бути тільки одне замикаючу ланка;
  • 2) користуючись складальними і робочими кресленнями деталей виробу, а при необхідності і натуральними зразками, виявляють деталі і складальні одиниці виробу, розміри яких впливають на величину замикаючої ланки. У складальної ланцюга кожна деталь може брати участь тільки одним зі своїх розмірів;
  • 3) встановлюють напрямок діючих на деталі робочих і складальних навантажень, що визначають взаємне положення деталей, при якому відповідно до умов задачі розрахунку фіксується величина змикає ланки;
  • 4) викреслюють ескіз взаємодіють один з одним (відповідно до умов здачі) деталей і складальних одиниць вироби, що впливають на величину замикаючої ланки;
  • 5) виявляють і позначають на ескізі поверхні контактів (конструкторські бази) взаємодіючих деталей і складальних одиниць, утворені під дією складальних чи робочих навантажень;
  • 6) безпосередньо на ескізі або поруч з ним викреслюють схему основний розмірної ланцюга, яка включає змикає ланка та інші складові ланки, що з'єднують конструкторські бази сполучених деталей, утворюючи при цьому замкнутий контур; у схемі розмірної ланцюга з паралельними розмірами кожна деталь представлена одним розміром, що з'єднує базові поверхні деталей;
  • 7) після проектування всіх ланок виявленої розмірної ланцюга на обраний напрям отримують вихідне рівняння основний розмірної ланцюга. Для лінійних розмірних ланцюгів його зазвичай представляють у вигляді явної функції щодо змикає ланки;
  • 8) безпосередньо по кресленнях або за допомогою похідних розмірних ланцюгів визначають значення складових ланок вихідного рівняння основний розмірної ланцюга;
  • 9) підставляючи отримані таким чином значення всіх ланок у вихідне рівняння, отримують рівняння основного ланцюга.

Послідовність розв'язання прямої задачі

  • 1. Формулюють задачу і встановлюють замикаючу ланка.
  • 2. Встановлюють, виходячи з поставленого завдання, вимоги до замикаючому ланці, т. Е. Встановлюють характеристики замикаючої ланки (1ТАА, Д ^ д, Е $ А &, Е1АЛ), які забезпечать нормальну експлуатацію виробу.
  • 3. Будують схему розмірної ланцюга.
  • 4. Перевіряють правильність складання розмірної ланцюга, використовуючи для цього рівняння номіналів:

Якщо умова (5.149) виконується, то розмірна ланцюг складена правильно. Якщо умова (5.149) не виконується, то здійснюють коригування величин номінальних розмірів складових ланок.

  • 5. Встановлюють складові ланки з регламентованими відхиленнями, що допускаються. До таких ланкам відносяться підшипники кочення, стопорні кільця, покупні й стандартні елементи, допуски.
  • 6. Для регламентованих складових ланок визначають їх основні характеристики (1ТАц, Ац, ЕЗАі, Е1Аі).
  • 7. Визначають поля допусків складових ланок (/ ТА), використовуючи один з методів досягнення точності замикаючої ланки.
  • 8. Визначають координати середин полів допусків складових ланок (Д (Д).
  • 9. Визначають граничні відхилення складових ланок (ЕЗ (е *) А "ЕЦеМХ

Пункти 1-6 є загальними для всіх методів і способів розрахунку розмірних ланцюгів. Пункти 7-8 залежать від застосовуваного методу досягнення точності замикаючої ланки.

Вихідними даними для вирішення прямої (проектної) завдання є: рівняння розмірного ланцюга, складене на основі конструкції виробу; номінальні розміри складових ланок і параметри замикаючої ланки. Відомо багато різних методів і способів вирішення розмірних ланцюгів. У практиці розрахунків розмірних ланцюгів найбільшого поширення набули, зокрема, такі способи: спосіб рівних полів допусків; спосіб пропорційного розподілу допусків, спосіб одного квалітету та ін.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >