ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО РОЗМІРУ ЧАСТОК В ЗОЛЯХ

Мета роботи: ознайомлення з турбидиметричним методом вивчення властивостей золю.

Завдання: приготувати золь каніфолі і визначити середній розмір його частинок.

Прилади й матеріали: фотоелектроколориметр ФЕК, колба на 100 мл, мірний колба на 50 мл, піпетки на 1, 5 і 10 мл, лійка і фільтрувальна папір. Реактиви: спиртовий розчин каніфолі, дистильована вода.

Порядок виконання роботи

  • 1. Приготувати золь каніфолі методом заміни розчинника. Для цього в колбу з написом «Для приготування золю» налити 50 мл дистильованої води. За допомогою піпетки влити в воду по краплях 5 мл спиртового розчину каніфолі і інтенсивно струсити.
  • 2. Відфільтрувати через паперовий фільтр ~ 20-30 мл золю каніфолі, 5 мл відфільтрованого золю піпеткою перенести в мірну колби і довести обсяг до мітки.
  • 3. Виміряти світлопропускання приготованого золю П при різних довжинах хвиль, змінюючи їх світлофільтрами, вбудованими в ФЕК (рис. 3.5). Перед кожним вимірюванням (в тому числі і першим) необхідно налаштовувати шкалу приладу за величиною світлопропускання води, що дорівнює 100% (верхня шкала).
Вид рабочею місця при виконанні лабораторної роботи

Мал. 3.5. Вид рабочею місця при виконанні лабораторної роботи

  • 4. Для того, щоб всі вимірювані значення величини П виявилися в межах шкали приладу, значення світлопропускання золю при першому вимірі (довжина хвилі 315 нм) має перебувати в межах 60-80%. В іншому випадку концентрацію золю необхідно підібрати дослідним шляхом: якщо світлопропускання менше 60%, то приготований золь необхідно розбавити в 2-5-10 разів водою, але якщо значення світлопропускання золю більше 80%, то розбавити в 2-5 разів треба відфільтрований золь.
  • 5. Для кожної довжини хвилі записати 2-3 свідчення свстопропуска- ня, визначити середні значення і занести їх в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

експериментальні дані

X, нм

П%

Q-100-П

Т , см * 1

In Л

In т

350

540

Показати експериментальні результати викладачеві.

6. При розрахунку каламутності золю за формулою (3.5) брати значення світло поглинання Q , розраховані з середніх значень світлопропускання П

для кожної довжини хвилі. Значення величини / (товщина шару золю, через яку проходить світло різної довжини хвилі) записано на кюветі в мм, при розрахунках перевести в см. Заповнити останні графи табл. 3.2, прологаріфміровав значення довжини хвилі і каламутності.

  • 7. Побудувати графік залежності 1пг = / (In Я) і по її нахилу визначити показник п . При використанні комп'ютерної обробки результатів до звіту уявити графік в спрямлених осях і рівняння лінії тренда. Показник дисперсності визначити з цього рівняння прямої як коефіцієнт при аргументі х, тобто як коефіцієнт при In Я.
  • 8. Знайти середній радіус частинок по калібрувальної кривої Геллера, представленої на рис. 3.4.
  • 9. Розрахувати середній лінійний розмір часток досліджуваної системи d , висловивши його з рівняння 3.9. Величину параметра Z взяти з табл. 3.1 за відомою величиною показника дисперсності л, знайденого по п. 8.
  • 10. Порівняти знайдені величини ги / провести аналіз отриманих результатів. Звіт завершити висновком про релеевскому або нерелеев- ському розсіянні світла даною системою.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >