ФІЛОСОФІЯ І СВІТОГЛЯД

Філософія як теоретичне ядро світогляду.

Філософія складає теоретичну основу світогляду, або його теоретичне ядро, навколо якого утворилося свого роду духовна хмара узагальнених повсякденних поглядів життєвої мудрості, що складає життєво важливий рівень світогляду. Але світогляд має і вищий рівень - узагальнення досягнень науки, мистецтва, основні принципи релігійних поглядів і досвіду, а також найтонша сфера морального життя суспільства. В цілому можна було б дати наступне визначення: світогляд - це узагальнена система поглядів людини (і суспільства) на світ в цілому, на своє власне місце в ньому, розуміння і оцінка людиною сенсу свого життя і діяльності, доль людства; сукупність узагальнених наукових, філософських, соціально-політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних ціннісних орієнтацій, вірувань, переконань і ідеалів людей.

Залежно від того, як вирішується питання про співвідношення духу і матерії, світогляд може бути ідеалістичним або матеріалістичним, релігійним або атеїстичним.

Матеріалізм є філософський погляд, що визнає субстанцією, сутнісною основою буття матерію. Згідно матеріалізму, світ є рухома матерія. Духовне начало, свідомість є властивість високоорганізованої матерії - мозку.

Ідеалізм є філософський світогляд, згідно з яким істинне буття належить не матерії, а духовному началу - розуму, волі.

Автор цієї книги виходить з того, що матеріальне і духовне - це совечно єдине суще. Поза цим принципом ми не можемо зрозуміти сенс сущого, його регулятивні принципи, об'єктивну доцільність і гармонію у всесвіті. В рамках тільки матеріалізму ми в принципі не в змозі відповісти на питання: хто в універсумі так мудро формо утворює все і вся і здійснює регулятивну функцію. Матеріалізм несумісний з визнанням об'єктивної доцільності в світі, а це незаперечний факт в бутті сущого. З морально-психологічної точки зору світогляд може характеризуватися як оптимістичне або песимістичне. У практиці спілкування, в літературі поняття світогляду вживається і в більш вузькому сенсі, наприклад говорять: «філософський світогляд», «політичний світогляд» або «художній світогляд», або навіть в ще більш вузькому розумінні - «лікарське світогляд», «фізичне світогляд» і т.і.

Співвідношення філософії і світогляду можна охарактеризувати і так: поняття «світогляд» ширше поняття «філософія». Філософія - це така форма суспільної та індивідуальної свідомості, яка постійно теоретично обгрунтовується, володіє більшим ступенем науковості, ніж просто світогляд, скажімо, на життєвому рівні здорового глузду, наявної у людини, часом навіть не вміє ні писати, ні читати.

У світогляді знаходить своє завершення цілісність духовності людини. Філософія як єдино-цілісний світогляд є справа не тільки кожної мислячої людини, але і всього людства, яке, як і окрема людина, ніколи не жило і не може жити одними лише чисто логічними судженнями, але здійснює своє духовне життя у всій барвистою повноті і цілісності її різноманітних моментів. Світогляд існує у вигляді системи ціннісних орієнтацій, ідеалів, вірувань і переконань, а також способу життя людини і суспільства (як форма реалізації духовної сутності світогляду). І все це в органічній єдності - адже про світогляд людини ми судимо по справах його. Підсумкове визначення співвідношення філософії та світогляду можна сформулювати так: філософія - це система основоположних ідей у складі світогляду людини і суспільства.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >