ВСТУП

Соціальний педагог в освітній організації - явище повсюдне, затребуване життям, так як в його діяльності виникає маса проблем, які вирішуються не тільки всередині, а й за межами освітньої організації. Цілком очевидно, що силами тільки одних викладачів проблеми, пов'язані з вихованням і навчанням сучасної молодої людини в умовах вкрай суперечливих процесів, що протікають в оточуючому соціумі, не вирішити. Батьківська громадськість і самі навчаються є зацікавленими помічниками в цих справах, хоча і не можуть їх професійно.

Найважливіші завдання соціального педагога - захист прав і організація підтримки навчаються (неповнолітнім і дорослим); соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу; надання соціально-педагогічної допомоги тим, хто відчуває кризові (перед-, пост- і конфліктні ситуації), хто опинився у важкій життєвій ситуації і т.д.

Основна мета навчального посібника «Діяльність соціального педагога в освітній організації середньої професійної освіти» (далі - навчальний посібник) - допомогти соціальним педагогам, які працюють в освітніх організаціях зазначеної категорії (далі - ВВПЗ) і є слухачами системи додаткової професійної освіти глибше розібратися в науково-методичних основи їх професійної діяльності, спираючись на Державний освітній стандарт середньої професійної освіти за сп еціальності - Соціальна педагогіка.

Визнаючи виняткову складність і багатогранність діяльності соціального педагога, ми ставимо перед нашими слухачами завдання, пов'язані з підвищенням їх компетентності по ряду таких базових напрямків професійної діяльності, як діагностична, корекційно-розвиваюча та реабілітаційна, профілактична, правозахисна, культурно-просвітницька, організаціонноуправленческая, і, нарешті, методична. Ця мета конкретизується в наступних завданнях навчального посібника: дати уявлення про теорію, методику і технології роботи соціального педагога як однієї з галузей педагогічної науки і практики; розкрити умови і завдання, зміст і технологію соціально-педагогічної роботи; охарактеризувати особливості соціуму УПО як фактора соціалізації, виховання і саморозвитку майбутнього фахівця.

б

Зміст навчального посібника багато в чому спирається на історичні досвід корифеїв вітчизняної і зарубіжної педагогіки, і до цього є, по крайней мере, три причини. По-перше, спадщина таких педагогів-новаторів, як А. С. Макаренка, В. Н. Сорока- Росинський, В. О. Сухомлинський, А. А. Католиків є соціально-педагогічної по своїй суті і призначенню. С. Калабалін писав: А. Макаренко «поставив величезний соціальний експеримент - спробував створити людське братерство. Принципи його роботи були співзвучні і нам, вони актуальні завжди. І сьогодні теж »[32, с. 86]. По-друге, новаторські соціально-педагогічні теорії і системи минулого інноваційні за своєю природою, отже, вони містять ідеї і принципи «поза часом і простором» - єдність виховання і життя, відкритість, випередження, співпраця і ін. По-третє, сьогодні існує реальна практика очорнення ідей колективного виховання, приниження і навіть забуття спадщини

А. С. Макаренка і його послідовників (С. А. Калабаліна, В. А. Сухом- ський, А. А. Католікова і ін.), Наочно підтверджує високу ефективність методології, теорії і технології соціально-педагогічної системи А. С. Макаренко, «дають уроки рішення сучасних завдань, в тому числі, наприклад, завдань організації інклюзивної освіти» [32, с. 142].

Наприклад, одна з особливостей педагогіки С. А. Калабаліна, практики його виховання дітей-сиріт полягала саме в створенні ситуації інклюзії, тобто включення своїх вихованців в простір життя студентів провідних московських вузів (МАІ, МВТУ ім. Баумана і двох педагогічних - МОПИ ім. Н. Крупської та МПДУ ім. В. Леніна). У підсумку ця новація виявилося надзвичайно корисною і дітям (вони отримували потужний імпульс соціального розвитку) і студентам: відбувався не тільки їх особистісний, а й професійне зростання. Під час експерименту

А. Макаренко був присутній аналогічний підхід. Його «студенти» - колишні колоністи - не переривати зв'язок з колективом, особливо в канікули [32, с. 142-146; 57, с. 205].

Інноваційна педагогіка - це теорія і практика «діяння Людини майбутнього». Спадщина педагогів-новаторів - наше національне багатство, забуття якого, відмова від якого свідчення не тільки про втрату національної пам'яті, а скоріше про прагнення деяких сил розірвати «зв'язок часів» і перевести «сучасну» вітчизняну педагогіку на зарубіжні вузькоколійні рейки, почати нас виховувати « не по-російськи ». Соціальна педагогіка повинна повертати в наше історичне і педагогічне свідомість імена високого безкорисливого служіння педагогів, що зробили сильний вплив на розвиток не тільки вітчизняної, а й світової педагогіки.

Головним аргументом в обгрунтуванні історико-педагогічного підходу як одного з провідних для науки виступає наступний: без історії немає (і не може бути) теорії. Тільки на основі вивчення генезису розвитку тих чи інших процесів і явищ можна виявити закони і закономірності, сформулювати їх основні принципи, що і складає науково-методологічний базис педагогічних теорій, концепцій і систем.

Поряд з оновленням теоретичного матеріалу, навчальний посібник надає можливість слухачам курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації ознайомитися із сучасною соціально-педагогічною практикою, осмислити власний професійний досвід з точки зору його подальшого вдосконалення, сформувати професійну готовність до системної реалізації цілісного соціально-педагогічного процесу.

Зміст підручника спрямовано на перепідготовку і підвищення кваліфікації соціального педагога, що працює в УПО як суб'єкта професійної соціально-педагогічної діяльності, на заволодіння ним особистісно-орієнтованими технологіями роботи з основних напрямків соціально-педагогічної діяльності, стимулювання у нього потреби в самовдосконаленні, розвиток у слухачів індивідуального стилю професійної діяльності. Ми переконані в тому, що ефективне освоєння (а не визубріваніе теоретичних положень) методики і технології роботи соціального педагога без активної участі слухача, обов'язкового співавтора викладачів і творців підручника, неможливо.

Автори навчального посібника будуть вважати свою мету досягнутою, якщо вивчення і використання у своїй роботі почерпнутого в ньому знання дозволить соціальному педагогу, по-перше, більш рельєфно уявити основні напрямки своєї багатогранної професійної діяльності, по-друге, отримати додатковий імпульс до пошуків нових професійно значущих знань і, по-третє, більш якісно підготуватися до чергової (або ініціативною) атестації. Виходячи з цього, очевидно, що викладач курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації соціальних педагогів повинен орієнтуватися на реальний запит практики, тобто удосконалювати їх підготовку за соціально-педагогічному супроводу учнів в 00 СПО, підтримку їх сімей, а також організацію міжвідомчої взаємодії різних освітніх організацій і фахівців для надання необхідних заходів медико-соціально-педагоги- чеський і соціально-правового захисту та підтримки.

Компетентнісний підхід, закладений в основу Державних освітніх стандартів III покоління, передбачає поряд з особистісними якостями фахівців формувати професійні знання, вміння і навички в їх єдності і реальній взаємодії, що і забезпечує їх ефективну роботу.

З огляду на вимоги компетенції, що пред'являються сучасним соціальним педагогам, в пропонованому навчальному посібнику подано короткий словник основних понять, що визначають процес соціалізації, особливості соціалізації неповнолітніх підліткового і юнацького віку, а також соціально-педагогічні методи діагностики, які використовуються в роботі з учнями різного віку та їх батьками. Тобто, запропонований той спектр методик соціально-педагогічної діагностики, який дозволить дослідити рівень соціального розвитку, а також самооцінку, референтні, ціннісні орієнтації, що характеризують процес соціалізації і його можливі порушення, викладені також методи вивчення міжособистісних відносин дітей і підлітків, методи вивчення сімей, що мають важких дітей, і виявлення сімей групи ризику. У навчальному посібнику показано, як на основі соціально-педагогічної діагностики здійснюється адресний соціально-педагогічний супровід соціалізації учнів у 00 СПО.

В. І. Бєляєв, В. А. Міжеріков

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >