ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА.

Соціальний педагог, реалізуючи мету своєї професійної діяльності, надає соціально-педагогічну допомогу учням і дорослим учасникам соціально-педагогічного процесу, виконуючи при цьому такі завдання відповідно до «Єдиним кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців, службовців»:

  • • вивчає особливості особистості учнів (вихованців, дітей) і їх мікросередовища, умови їх життя;
  • • виявляє інтереси і потреби, труднощі і проблеми, конфліктні ситуації, відхилення в поведінці учнів (вихованців, дітей) і своєчасно надає їм соціальну допомогу і підтримку;
  • • виступає посередником між учнями (вихованцями) і установою, організацією, сім'єю, середовищем, фахівцями різних соціальних служб, відомств і адміністративних органів;
  • • визначає завдання, форми, методи соціально-педагогічної роботи з учнями (вихованцями), способи вирішення особистих і соціальних проблем, використовуючи сучасні освітні технології, включаючи інформаційні, а також цифрові освітні ресурси;
  • • вживає заходів щодо соціального захисту і соціальної допомоги, реалізації прав і свобод особистості учнів (вихованців);
  • • організовує різні види соціально значимої діяльності учнів (вихованців) і дорослих, заходи, спрямовані на розвиток соціальних ініціатив, реалізацію соціальних проектів і програм, бере участь в їх розробці та затвердженні;
  • • сприяє встановленню гуманних, морально здорових відносин у соціальному середовищі;
  • • сприяє створенню обстановки психологічного комфорту і безпеки особистості учнів (вихованців), забезпечує охорону їх життя і здоров'я;
  • • організовує різноманітні види діяльності учнів (вихованців), орієнтуючись на особливості їх особистості, розвиток їх мотивації до відповідних видів діяльності, пізнавальних інтересів, здібностей, використовуючи комп'ютерні технології, в тому числі текстові редактори і електронні таблиці у своїй діяльності;
  • • бере участь в організації їх самостійної діяльності, в тому числі дослідницької;
  • • обговорює з учнями (вихованцями) актуальні події сучасності;
  • • бере участь у здійсненні роботи з працевлаштування, патронату, забезпечення житлом, посібниками, пенсіями, оформлення ощадних вкладів, використанню цінних паперів учнів (вихованців) з числа сиріт та позбавлених батьківського піклування;
  • • взаємодіє з педагогами, батьками (особами, які їх замінюють), фахівцями соціальних служб, сімейних і молодіжних служб зайнятості, з благодійними організаціями та ін. В наданні допомоги учням (вихованцям), які потребують опіки та піклування, з обмеженими фізичними можливостями, девіантною поведінкою , а також потрапили в екстремальні ситуації;
  • • бере участь в роботі педагогічних, методичних рад, в інших формах методичної роботи, в підготовці і проведенні батьківських зборів, оздоровчих, виховних та інших заходів, передбачених освітньою програмою, в організації та проведенні методичної та консультативної допомоги батькам (особам, що їх замінюють) учнів ( вихованців);
  • • забезпечує охорону життя і здоров'я учнів (вихованців) під час освітнього процесу;
  • • виконує правила по охороні праці і пожежної безпеки [1] .

Виконання зазначених завдань пов'язано зі здійсненням соціальних

педагогом відповідних функції: аналітико-діагностичної; прогностичної; організаційно-комунікативної; корекційної; координаційно-організаторської; функцію соціально-педагогічної підтримки і допомоги учням (вихованцям); охраннозащітной; психотерапевтичної; соціально-профілактичної; реабілітаційної.

Виконання аналітико-діагностичної функції передбачає, що соціальний педагог систематично і на регулярній основі:

  • - вивчає і оцінює особливості соціального оточення того, хто навчається (вихованця) в освітній організації і, по можливості, за її межами (в родині, за місцем проживання, в місцях проведення дозвілля тощо.);
  • - виявляє ступінь розвитку соціально затребуваних якостей особистості, особистісні особливості і гідності того, хто навчається, його «проблемне поле»;
  • - вивчає і оцінює особливості навчальної, дозвільної та суспільно значущої діяльності, його ставлення до них, до себе, до оточуючих його людей;
  • - встановлює причини неадекватної поведінки учня для подальшого вироблення способів (і причин) їх усунення або нейтралізації;
  • - сприяє виявленню серед учнів (вихованців) як особливо обдарованих, так і з емоційними і інтелектуальними затримками в розвитку.

Прогностична функція соціального педагога полягає в тому, що він, керуючись результатами аналізу соціальної та педагогічної ситуації, прогнозує і планує процес соціального виховання і розвитку особистості того, хто навчається (вихованця), надає йому допомогу в саморозвитку і самовихованні, прогнозує можливі керовані і некеровані впливу на нього соціальної середовища; визначає перспективи соціального розвитку учня в процесі соціалізації.

Виконання соціальним педагогом організаційно-комунікативну функцію полягає в тому, що він сприяє підключенню інших учасників соціально-педагогічного процесу (батьків, педагогів, фахівців інших організацій і громадських об'єднань та ін.) В процес соціального виховання підростаючого покоління, в спільну навчальну, дозвільної, суспільно значиму діяльності; ставить його в ситуацію активної участі у формуванні гуманістичних взаємин у середовищі однолітків, особистим прикладом впливаючи на міжособистісні відносини по горизонталі і вертикалі.

Корекційно-організаторська функція соціального педагога полягає в тому, що він з одного боку, намагаючись захистити учнів (вихованців) від негативних впливів соціального середовища, здійснює корекцію їх самооцінки і допомагає їм позбутися від шкідливих звичок. З іншого боку, соціальний педагог організовує соціально значущу діяльність неповнолітніх в навколишньому соціумі; організовує залучення учнів до різних видів продуктивної суспільно значимої діяльності з урахуванням психолого-педагогічних вимог до неї; організовує спільну колективну творчу діяльність учнів (вихованців) з дорослими; координує діяльність усіх суб'єктів соціального виховання; взаємодіючи з органами соціального захисту і допомоги.

Виконання функцій соціально-педагогічної підтримки і допомоги вихованцям спонукає соціального педагога: на основі встановлюваних їм довірчих відносин з учнями (вихованцями) надавати їм кваліфіковану психолого-педагогічну допомогу в саморозвитку, самопізнанні, самооцінці, самоствердженні, самоорганізації і самореалізації.

Охоронно-захисна функція соціального педагога полягає в тому, що він, використовуючи весь комплекс правових норм, спрямованих на захист прав та інтересів учнів (вихованців) та їх об'єднань; сприяє вживанню заходів державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, які допускають прямі або опосередковані протиправні дії на дітей; взаємодіє з органами соціального захисту і допомоги.

Реалізуючи психотерапевтичну функцію, соціальний педагог піклується про забезпечення позитивного емоційного стану учнів; надає їм допомогу у вирішенні міжособистісних конфліктів, зняття депресивного стану; сприяє у створенні у них ситуацій успіху.

Виконання соціально-профілактичної функції передбачає, що соціальний педагог організовує систему профілактичних заходів щодо попередження відхиляється (девіантної) або злочинного (делінквентної) поведінки учнів (вихованців); впливає на формування їх морально-правової стійкості; організовує систему заходів їх соціального оздоровлення, особливо що відносяться до групи соціального ризику.

Реабілітаційна функція соціального педагога полягає в тому, що він організовує систему заходів щодо соціально-педагогічної реабілітації та підтримки учнів (вихованців), які повернулися з місць позбавлення волі, спеціальних установ, з різних причин (хвороба, інвалідність, стрес, вживання наркотиків, сексуальна агресія, позбавлення волі та ін.) зазнають різні труднощі, які призводять до соціальної дезадаптації.

Таким чином, досягнення цілей соціально-педагогічної діяльності здійснюються за такими основними напрямками:

  • 1) освітньо-виховне - забезпечення цілеспрямованого педагогічного впливу на поведінку і діяльність дітей і дорослих, сприяння педагогічної діяльності всіх соціальних інститутів, освітніх установ, трудових колективів, засобів масової інформації, мікросоціуму. Прагнення повноцінно використовувати в виховному процесі засоби і можливості суспільства, виховний потенціал мікросередовища, можливості самої особистості як активного суб'єкта виховного процесу;
  • 2) діагностичне - постановка «соціального діагнозу», для чого проводиться вивчення індивідуальних особливостей, виявлення позитивних і негативних впливів, проблем;
  • 3) прогностичне - розробка програм, проектів, планів розвитку мікрорайону установи, його структур; проектування особистості дитини, груп дітей; планує власну соціально-педагогічної діяльності з урахуванням глибокого аналізу результату попередньої діяльності;
  • 4) охоронно-захисну - використання всього комплексу законів і правових норм, спрямованих на надання допомоги і підтримки, захисту прав і законних інтересів дитини і особистості дитини, сприяння вживанню заходів державного примусу і реалізації юридичної відповідальності щодо осіб, які допускають прямі або опосередковані протиправні дії , бездіяльності;
  • 5) посередницьке - здійснення зв'язків в інтересах дитини між родичами, установами, найближчим оточенням;
  • 6) організаційне - організація суспільно-цінної діяльності дітей і дорослих, педагогів і волонтерів у вирішенні завдань соціальної допомоги, підтримки, виховання та розвитку, реалізації планів, проектів і програм;
  • 7) комунікативна - встановлення контактів для надання підтримки і допомоги потребують, обміну інформацією, включення різних інститутів суспільства в діяльності соціальних служб; будує взаємини з вихованцями на основі діалогу і співпраці;
  • 8) соціально-педагогічне - виявлення інтересів і потреб людей в різних видах діяльності, залучення установ, організацій, фахівців до роботи з ними;
  • 9) соціально-психологічний - консультування та корекція міжособистісних відносин, допомога в соціальній адаптації потребують;
  • 10) соціально-медичне - організація роботи з профілактики захворювань, допомога в оволодінні прийому періодичної медичної допомоги, організація робіт з планування сім'ї, формування відповідального ставлення до репродуктивного та сексуальної поведінки, підготовці молоді до сімейного життя, розвиток трудотерапії, пропаганда здорового способу життя;
  • 11) соціально-побутове - надання допомоги в різних питаннях, пов'язаних з житлом, які можуть виникнути у самостійному житті після випуску з Дитячого будинку (організація побуту, оплата послуг, отримання пільг і т.д.);
  • 12) корекційна - профілактика та запобігання конфліктів, надання допомоги у вирішенні конфліктів, корекція поведінки, здійсненні корекції самооцінки вихованців.

  • [1] http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_116 278 / # р39 // Консультант-Плюс, 1992-2015.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >