КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

Щоб оцінити роботу того чи іншого фахівця необхідна чітка система критеріїв ефективності його роботи. Є два загальноприйнятих підходу до розуміння терміна «ефективність роботи».

Перший підхід полягає у виявленні співвідношення між досягнутими результатами (тобто ефектами) і ресурсними витратами, пов'язаними із забезпеченням досягнення цих результатів. Тому головним тут є точне, діагностично завдання мети (як передбачуваної результату) і таке ж діагностично опис отриманих і виміряних результатів. Крім того, необхідно заміряти і витрати ресурсів (тимчасові, матеріально-технічні, фінансові та ін.) На їх отримання, і, що також важливо, вплив інших факторів на досягнення цілей. Залежно від ситуації і від характеру роботи можуть бути встановлені самі різні критерії, отже, співвідношення між результатами і витратами можуть бути різними, але порівняно простий оцінці. Наприклад, витрати, здійснені педагогами приблизно однакові, а результати помітно відрізняються, і навпаки: все педагоги так чи інакше досягають необхідної від них успішності, а витрати кожного з них дуже різняться: одні все встигають, а інші завжди в змозі перевантаженості справами. Серед останніх навіть побутує невесела жарт: «Я весь час не встигаю - вчора не встигла одне, а сьогодні вже не встигаю інше, разом з тим, що не встигла вчора!»

Другий підхід являє собою визначення фактично досягнутих результатів по відношенню до необхідних або запланованим результатам. Оскільки результати і витрати можуть плануватися і намічатися у вигляді завдань, ефективність роботи може бути передбачуваною і фактичної (реальної).

Оцінка діяльності соціального педагога, як правило, проводиться за її реальних результатів з урахуванням стажу роботи на цій посаді, накопиченого досвіду роботи і на основі глибокого аналізу самого процесу діяльності, а також думки учнів, їх батьків (або осіб, які їх замінюють) колег, які працюють в даному 00, працівників інших установ і організацій, що беруть участь в соціальній роботі. В ході аналізу беруться до уваги наявність позитивної динаміки в досягненні її цілей, особистісні особливості (в тому числі і стиль) соціально-педагогічної діяльності, ступінь її новизни, технологічності і душевності, особливо специфічною для цієї професії, оскільки даною професією можна оволодіти, як неодноразово відзначав В. А. Сластьонін, лише в індивідуально-особистісному контексті.

Готовність соціальних педагогів до виконання професійної діяльності в сучасній практиці розглядаються В. А. Сласте- ніним, І. К. Шалаєвим з точки зору трьох рівнів готовності: особистісна (мотиваційна, морально-психологічна), теоретична і технологічна (операційно-діяльнісна) готовність.

Професійна готовність соціального педагога можна виміряти за такою десятибальною системою:

  • • особистісну готовність;
  • • процес діяльності (в якому втілюються теоретична і технологічна готовність педагога);
  • • результативність діяльності.

За параметром «Особистісна готовність» (Л).

Особистісні якості

Л1. Гуманістична професійна спрямованість: усвідомлення самоцінності людської особистості, її неповторності і індивідуальності; визнання особистісного зростання учня як мета і призначення діяльності СП; розуміння його приналежності до певної професійної спільності, свідоме прийняття обраної професії, усвідомлення особистісної та соціальної значущості професії; розуміння творчого характеру своєї діяльності, що вимагає величезних нервово-психологічних витрат і постійного самовдосконалення.

Л2. Рівень загальної культури: інтелектуальна активність, інтелігентність, володіння науково-гуманістичним світоглядом; володіння системою знань і уявлень про людину як істоту духовному і соціальному, як особистості та індивідуальності, про взаємозв'язки фізичного, психічного і соціального здоров'я людини і суспільства; ерудиція; вміння аналізувати сучасну політичну ситуацію, уявлення про роль і значення політичних систем в житті суспільства; вміння аналізувати основні соціально-економічні та політичні події; володіння знаннями про інформаційні процеси в природі і суспільстві, про історичне різноманіття культур і цивілізацій.

ЛЗ. Соціальна зрілість: розвинене почуття патріотизму; висока громадянська відповідальність; безкорисливість; активна громадянська позиція; прагнення покращувати навколишній світ, приносити користь.

Л4. Комунікативні якості: відкритість, доброзичливість, чуйність, тактовність, скромність, уважність, справедливість, делікатність, об'єктивність, неупередженість, почуття гумору, товариськість; вміння бути цікавим для оточуючих; готовність забезпечувати суб'єктну позицію того, хто навчається, не допускати приниження його гідності при наданні йому різного виду допомоги; вміння будувати взаємини на основі діалогу; володіння технікою мовної діяльності.

Л5. Організаторські здібності та якості: організованість, діловитість, ініціативність, вимогливість, активність, вміння доводити розпочату справу до кінця.

Л6. Перцептивні і рефлексивно-аналітичні якості: емоційна сприйнятливість і чутливість, чуйність, почуття емпатії і рефлексії, співпереживання, інтуїція, самокритичність.

Л7. Креативність: дослідний стиль; творчий характер власної діяльності; потреба в самовдосконаленні, постійному професійному творчому пошуку.

Л8. Стан психічного і фізичного здоров'я: гарне фізичне і психічне здоров'я, емоційна стійкість, самовладання, витримка, високий емоційний тонус; усвідомлення здоров'я як цінності; володіння методами саморегуляції, саморелаксаціі.

Прояв особистісних якостей у професійній діяльності СП можна оцінювати в кількісних показниках за такими 8 параметрам.

  • 1. СП в повній мірі володіє даними якостями, які стабільно проявляються в його діяльності: оптимальний рівень - від 8 до 10 балів.
  • 2. СП володіє необхідними якостями, але в професійній діяльності вони не завжди виявляються в повній мірі: допустимий рівень - від 5 до 7 балів.
  • 3. СП не володіє всіма зазначеними якостями, що ускладнює його професійну діяльність; наявні якості проявляються слабо: критичний рівень - 3-4 бали.
  • 4. СП не володіє більшістю зазначених якостей і не вважає за необхідне їх розвивати: неприпустимий рівень - 0-2 бали.

По кожному з показників особистісної готовності слід визначити середнє кількісне значення.

Параметр «Теоретична готовність» (Т).

Рівень володіння професійними знаннями

Т1. Володіння системою знань про навчальні як суб'єкта суспільного процесу, про фактори, що сприяють його особистісному зростанню.

Т2. Володіння системою знань про закономірності психологічного розвитку людини в онтогенезі; знання особливостей неповнолітніх учнів, які мають відхилення у розвитку.

ТЗ. Знання основ теорії соціальної педагогіки, володіння системою знань про зміст, методи і форми соціального виховання учнів ВВПЗ, вплив чинників соціалізації на розвиток особистості учня.

Т4. Володіння системою знань про зміст, методи і форми соціальної роботи з сім'єю учня, різними групами і категоріями населення.

Т5. Знання основ теорії педагогічної соціології.

Тб. Знання основ мотиваційного програмно-цільового управління системою соціального виховання неповнолітніх.

Т7. Знання основ соціальної політики держави і соціально-правового захисту дитинства, правових актів, що регулюють захист материнства і дитинства, охорону прав неповнолітніх, інвалідів.

Т8. Знання основ соціальної психології, володіння системою знань про закономірності педагогічного спілкування.

T9. Знання сутності соціально і особистісно орієнтованого взаємодії.

Тут можна оцінити рівень володіння теоретичними професійними знаннями в кількісному вимірі по кожному з дев'яти показників.

  • 1. Чи має глибокі знання, які втілюються в професійній діяльності: оптимальний рівень - 8-10 балів.
  • 2. В основному володіє знаннями, які проявляються у професійній діяльності: допустимий рівень - 5-7 балів.
  • 3. Володіє знаннями, але безсистемно, утруднюється втілити їх в діяльності: критичний рівень - 3-4 бали.
  • 4. Слабо володіє знаннями, професійна діяльність ведеться на життєвому рівні: неприпустимий рівень - 0-2 балів.

Параметр «Процес діяльності соціального педагога» (операційно-діяльнісна, технологічна готовність) (Д)

Д 1. Реалізація діагностичної функції:

  • • знає і вміє застосовувати на практиці методики психолого-педагогічної діагностики;
  • • вміє виявляти гідності особистості дитини, його «проблемне поле», індивідуально-психологічні, особистісні особливості;
  • • вміє ставити «соціальний діагноз», вивчати і реально оцінювати індивідуальні особливості освітньої діяльності того, хто навчається, ступінь і спрямованість впливу на його особистість мікросередовища, соціальний статус в різних сферах діяльності і спілкування;
  • • вміє виявити причини відхилень у поведінці учнів, причини соціального неблагополуччя сім'ї;
  • • сприяє виявленню особливо обдарованих учнів; вміє виявляти учнів дітей з особливостями емоційного та інтелектуального розвитку.

Д 2. Реалізація прогностичної функції:

  • • вміє програмувати і прогнозувати процес виховання в міру розвитку особистості, діяльність всіх суб'єктів соціального виховання, надавати допомогу в саморозвитку і самовихованні особистості на основі технології МПЦУ;
  • • вміє планувати власну діяльність на основі глибокого аналізу процесу виховання і результату попередньої діяльності;
  • • вміє будувати «дерево цілей» професійної діяльності та адекватні йому виконуючу і керуючу програми.

ДЗ. Реалізація організаційно-комунікативну функцію:

  • • сприяє включенню громадськості, населення мікрорайону в виховання учнів, в спільну працю і відпочинок, ділові та особистісні контакти;
  • • зосереджує інформацію про виховні впливи на учня різних сил, установ, організацій, налагоджує контакти між ними по відношенню до нього і його сім'ї;
  • • формує справді демократичну систему взаємин у студентському середовищі, а також у відносинах учнів і викладачів;
  • • вміє будувати взаємини з учнями на основі діалогу, співпраці.

Д4. Реалізація корекційної функції:

  • • здійснює корекцію всіх педагогічних впливів, що надаються на учнів як в ВВПЗ, так і з боку сім'ї, соціального середовища, через зміст соціально-педагогічної діяльності, організацію взаємовідносин між педагогами та учнями, через перетворення позиції вчорашніх школярів в позиції завтрашніх професіоналів;
  • • здійснює корекцію самооцінки учнів, відносин до самого себе, при необхідності корекцію статусу підлітка в колективі, групі однолітків; коригує звички, що завдають шкоди здоров'ю.

Д5. Реалізація координаційно-організаційної функції:

• вміє організовувати соціально значиму діяльність учнів у відкритій мікросередовищі, впливає на розумну організацію студентського дозвілля; вміє включати учнів в різні види соціально спрямованої діяльності; вміє організовувати спільну колективну творчу діяльність учнів з дорослим населенням; координує діяльність усіх суб'єктів соціального виховання; взаємодіє з органами соціального захисту і допомоги; вміє бути учасником спільної діяльності, не відділяючи себе від учнів і залишаючись при цьому керівником.

Д6. Надання індивідуальної підтримки і допомоги вихованцям:

• вміє надати кваліфіковану допомогу навчається в саморозвитку: самопізнанні, самоорганізації, самореабілітації, самореалізації; вміє встановлювати довірчі відносини з дитиною.

Д7. Реалізація охоронно-захисної функції:

• використовує весь комплекс правових норм, спрямованих на захист прав та інтересів неповнолітніх учнів, молодіжних об'єднань; сприяє вживанню заходів державного примусу і реалізації юридичної відповідальності щодо осіб, які допускають прямі або опосередковані протиправні дії на неповнолітніх учнів; взаємодіє з органами соціального захисту і допомоги.

Д8. Взаємодія з сім'ями:

• вміє побудувати оптимальні взаємини з сім'ями на основі співпраці, визначати тип сім'ї, її особливості; вміє виявляти причини несприятливого психологічного клімату в сім'ї, помилки сімейного виховання; знає умови сімейного виховання, основні завдання, функції, зміст сімейного виховання; вміє скорегувати стосунки батьків до навчається або того, хто навчається до батьків, надає конкретну допомогу в питаннях сімейного виховання; вміє надати практичну допомогу у виробленні єдиних вимог по відношенню до навчається; організовує педагогічна освіта сімей, спільну діяльність по соціальному вихованню учнів.

Оцінити рівень і ступінь реалізації функціональних обов'язків соціального педагога в кількісному вимірі можна здійснити по кожному з восьми параметрів.

  • 1. В процесі діяльності зазначених якостей, знання, уміння виявляються яскраво, стійко: оптимальний рівень - 8-10 балів.
  • 2. В процесі діяльності зазначених якостей, знання, уміння виявляються, але не в достатній мірі, нестійкий: допустимий рівень - 5-7 балів.
  • 3. Брак знань, умінь створює проблеми в процесі професійної діяльності: критичний рівень - 3-4 бали.
  • 4. Знання, вміння безсистемні, процес діяльності ведеться на життєвому рівні: неприпустимий рівень - 0-2 бали.

Параметр «Результативність діяльності соціального педагога» (Р)

Р1. Особистісний зростання вихованця:

• мотиваційна готовність дитини до самовиховання; активна суб'єктна позиція; розвиток позитивного потенціалу особистості студента; переклад негативних якостей особистості в позитивні; скорочення «проблемного поля» особистості, позитивна динаміка особистісного розвитку учня.

Р2. Високий рівень надання індивідуальної допомоги і підтримки дитині:

  • • задоволеність учня і його батьків наданої допомогою;
  • • адекватність змісту, методів, форм виховного впливу віковим і індивідуально-психологічних особливостей того, хто навчається, соціальної ситуації розвитку особистості в мікросередовищі, своєрідності її соціально-психологічних позицій;
  • • розробка своєчасної програми діяльності всіх вихователів з надання допомоги в розвитку особистості; уявлення дітям можливості спробувати сили в різних галузях творчої діяльності; допомога вихованцю в самоорганізації, самореабі- літаціі, самореалізації на основі особистісно орієнтованого впливу (може бути виражена в картах, програмах особистісно орієнтованого взаємодії);
  • • допомога в самовихованні, складанні індивідуальних програм розвитку особистості.

РЗ. Включеність учнів у різні види позашкільної суспільно значимої діяльності:

  • • наявність умов (відповідної бази, кадрового забезпечення) для розвитку, самореалізації особистості учнів через різноманітні види і форми діяльності (клуби, гуртки, секції, об'єднанні і т.д.);
  • • можливість вибору потрібного виду діяльності;
  • • насичення життєдіяльності соціально значущими справами;
  • • розширення спектра пропонованих корисних справ; організація КТД, розвиток молодіжних ініціатив; створення банку даних молодіжних і підліткових служб працевлаштування;
  • • участь в суспільно корисних справах на основі добровільності, свободи вибору діяльності.

Р4. Рівень моральної вихованості учнів і їх батьків, їхнє ставлення до базових соціальних цінностей:

  • • сформованість в мікросередовищі серед учнів і членів їх сімей і найближчому оточенні соціально схвалюваних, соціально значущих групових і колективних норм, орієнтації і цінностей;
  • • створення сприятливого соціально-психологічного клімату, високого емоційного тонусу;
  • • дієвість системи забезпечення соціальної допомоги та захисту учнів з метою подолання соціальної дезадаптації;
  • • формування активної позиції учнів, які виявляють почуття відповідальності, гуманне ставлення до живуть поруч з ними, вміють перемкнути інтерес зі сфери безпосереднього споживання в сферу діяльності, реалізувати здатність до самореалізації, самоствердження;
  • • включення «важких» учнів в схему нових колективних відносин, що дозволяють переорієнтувати їх діяльність на созидающую.

Р5. Захищеність особистості кожного учня в мікросоціумі ВВПЗ:

  • • активізація роботи комісій і інспекцій у справах неповнолітніх;
  • • широкий розвиток і правове забезпечення діяльності різноманітних самодіяльних підліткових і молодіжних неформальних організацій в соціумі;
  • • реалізація програми соціально-педагогічної допомоги важковиховуваною неповнолітнім і сім'ям, які потрапили у важку життєву ситуацію;
  • • наявність служб довіри, соціально-психологічних служб в мікросоціумі.

Р6. Сприяння збереженню і зміцненню фізичного і психічного здоров'я учнів:

  • • наявність умов для збереження здоров'я (спортмайданчики, спортивний інвентар та ін.);
  • • зорієнтованість учнів і членів їх сімей на здоровий спосіб життя;
  • • надання допомоги учням у розвитку здатності до само- реабілітації;
  • • сприяння створенню служб соціально-психологічної допомоги, валеологических служб, забезпечення медичного контролю, системи медико-профілактичних заходів, диспансеризації соціуму;
  • • надання соціально-психолого-педагогічної допомоги обучаю- щимся-інвалідам;
  • • наявність програм роботи з учнями з ослабленим здоров'ям, а також з числа інвалідів, наркоманів, алкоголіків.

Р7. Взаємодія з сім'ями:

  • • підтримання систематичної зв'язку з сім'ями;
  • • організація продуктивної співпраці з сім'ями на основі їх залучення в розробку і реалізацію планів соціально-педагогічної роботи;
  • • зміна позиції соціального педагога з керівництва сімейним вихованням на позицію надання соціально-психолого-педагогічної допомоги сім'ї;
  • • визнання на ділі пріоритету сім'ї у вихованні неповнолітнього учня;
  • • активне сприяння відновленню, зміцненню сімейних відносин, встановленню в ній міжособистісних контактів;
  • • вироблення і своєчасна реалізація програм дій у вирішенні проблем сімейного виховання.

Р8. Соціально-психологічна обстановка в соціумі ВВПЗ:

  • • сприятливий соціально-психологічний клімат в соціумі, сформованість соціально схвалюваних колективних норм і цінностей;
  • • своєчасне виявлення і нейтралізація осіб, груп осіб, сімей, які аморальною поведінкою надають кримінальний вплив на неповнолітніх учнів;
  • • скорочення зростання правопорушень в соціумі ВВПЗ;
  • • створення мережі комплексних профілактичних служб соціотера- певтіческой допомоги неповнолітнім навчаються і їх сім'ям, віднесених до групи ризику;
  • • наявність пунктів, служб швидкої соціально-психолого-педагогіче- ської допомоги, телефонів довіри;
  • • робота соціально-психолого-медико-педагогічних консиліумів.

Р9. Розвиток самоврядування в соціумі ВВПЗ, включеність сімей навчаються в роботу по поліпшенню соціально-педагогічних умов в соціумі:

  • • демократичне управління соціально-педагогічною діяльністю з пріоритетом самоврядних почав;
  • • оптимальне співвідношення офіційних і неофіційних структур, їх узгодженість в діях;
  • • представництво підліткових, молодіжних формувань в управлінських органах соціуму;
  • • самостійність у плануванні, фінансово-господарської, творчої діяльності, високий рівень соціальної відповідальності сімей навчаються.
  • • Оцінити результативність діяльності в кількісному вимірі можна по кожному з 9 параметрів.
  • 1. Якісні характеристики результатів діяльності, якості, що втілюються в змісті вимірюваного параметра, проявляються повно, яскраво: оптимальний рівень - 8-10 балів.
  • 2. Якості проявляються задовільно, але не завжди стійко, хоча переконливо: допустимий рівень - 5-7 балів.
  • 3. Характеристики, якості проявляються незначно: критичний рівень - 3-4 бали.
  • 4. Якості проявляються слабо або не виявляються: неприпустимий рівень - 0-2 бали.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >