ДІАГНОСТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ І МОЛОДІ

Діяльність соціального педагога з профілактики суїцидальної поведінки повинна будуватися на основі знань в області діагностики і можливих форм попередження суїцидальної поведінки особистості підлітків. Важливо підкреслити, що, якщо соціальний педагог не має спеціальної кваліфікації в області психологічної діагностики, то дана робота повинна здійснюватися у взаємодії з фахівцем-психологом. Наявний в їх арсеналі діагностичний інструментарій і практичні навички роботи з психологічним станом підлітка, дозволить здійснювати цей вид діяльності більш ефективно і професійно.

Якщо в освітній організації відсутній психолог, то необхідно організувати роботу з профілактики суїцидальної поведінки з залучення соціальних партнерів, наприклад, звернутися за допомогою в психологічний центр.

А. Е. Личко виділив три типи суїцидальної поведінки: справжнє, демонстративне і афективний.

Демонстративна суїцидальна поведінка - це театралізоване зображення спроб самогубства, чи не супроводжується наміром позбавити себе життя.

Всі дії робляться з метою залучення уваги до себе і своїх не вирішуваних проблем (розжалобити, викликати співчуття, позбутися від майбутніх неприємностей, покарати кривдника і ін.).

До аффективному типу суїцидальної поведінки відносять суїцидні спроби, вчинені в стані афекту. При цьому в якийсь момент у потенційного суїцидента дійсно майнула думка розлучитися з життям.

Визначення кількісного показника рівня суїцидального ризику допомагає встановити ступінь ймовірності скоєння суїцидальних дій, як у здорових молодих осіб, так і у осіб з психічними розладами.

Суїцидальна поведінка зазвичай проявляється на тлі досить тривалої (не менше двох тижнів) депресії, яка переживається суб'єктом як пригнічений настрій, як стан пригніченості, безнадії, безпорадності, провини.

Справжня депресія діагностується у конкретної людини за такими соматичним ознакам:

  • • зниження інтересу до діяльності, в тому числі і приємною;
  • • відсутність реакції на діяльність (події), які в нормі її викликають;
  • • скорочення часу ранкового сну на 2 (або більше) години;
  • • зовні виражена психомоторна загальмованість або ажитація; помітне зниження (підвищення) апетиту;
  • • зниження ваги;
  • • помітне зниження лібідо;
  • • спад енергії;
  • • підвищена стомлюваність;
  • • пригнічений настрій.

Крім соматичних, нерідко спостерігаються і психологічні ознаки:

  • • зниження самооцінки;
  • • безпричинне відчуття самоосуду;
  • • надмірне і неадекватне почуття провини;
  • • повторювані думки про смерть;
  • • нерішучість.

Іншим часто зустрічається симптомом депресивного стану, завдає якихось серйозне занепокоєння людині, разом з суб'єктивно поганим настроєм, є порушення ясності або ефективності мислення [26].

Гостра необхідність вирішувати проблему виявлення та профілактики суїцидальної поведінки змушує шукати, перш за все, діагностичні шляху, що дозволяють визначити групу ризику за ознакою суі- цідальності поведінки. Особливо важлива така робота щодо дітей та молоді.

Аналіз варіантів суїцидальної поведінки дозволяє зробити висновок, що потенційні суїциденти мають особистісні особливості, які мають у своєму розпорядженні їх в певних ситуаціях до певного типу поведінки. Тому психологи розробили ряд діагностик, що дозволяють виявити кризову ситуацію навіть на ранніх стадіях її розвитку і своєчасно надати необхідну психотерапевтичну і соціально-педагогічну допомогу.

Корекційна робота з суїцидентів і підлітками, які мають зазначені вище особливості, повинна бути розрахована на зниження рівня особистісної тривожності і фрустрації, і на усвідомлення підлітком прагнення до збереження власного життя, нове сприйняття навколишнього і вміння будувати плани на майбутнє і реалізовувати ім.

Завданням соціального педагога в даному напрямку повинна стати робота з оздоровлення та гуманізації внутрішньосімейних дитячо-батьківських відносин, оздоровлення міжособистісних відносин в колективі студентів, розширення сфери інтересів і спілкування підлітків за рахунок включення в різні заходи і програми соціальнокоммунікатівной спрямованості.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >