ВИСНОВКИ

  • 1. Наука є одним з етапів еволюції людської культури. Нині науково-технічна революція є головним фактором розвитку людства.
  • 2. В даний час загальноприйнято поділ наук на природничі, гуманітарні технічні та математичні. Предмет природних наук складають окремими ступені розвитку природи або її структурні рівні.
  • 3. Існують три механізми еволюції : дисипативні структури в неживої світі, природний добір і боротьба за існування в живій природі, розвитку культури в людському суспільстві. Але наука не знає, як станеться становлени нового, оскільки це унікальний, незвіданий процес.
  • 4. Класичне природознавство приділяло увагу поняттям, характеризующ замкнуті системи і лінійні співвідношення. Сучасна наука, визнаючи правомірність вивчених раніше моделей, перейшла до дослідження відкритих систем які обмінюються з оточенням енергією, речовиною, інформацією. Таки системи, більш поширені в природі, характеризуються різноманітністю, нестійкістю, нелінійних співвідношеннями.
  • 5. Наука обмежена з чотирьох сторін. До емпіричної, теоретичної та предметної обмеженості додалося обмеження екологічного характеру. Розвитку науки може привести до знищення біосфери і її самої.
  • 6. З'явилися нові загальнонаукові концепції і підходи: системний, структурний імовірнісний, синергетичний і т.п.
  • 7. Наукові досягнення XX ст. дозволяють структурно розділити природничо-наукову картину світу на мікросвіт, макросвіт і мегамир.
  • 8. Внутрішня цілісність природознавства і його зв'язок з гуманітарними, технічними та економічними науками повинна бути міцною і гнучкою. Соціальні системи сьогодні можливо описати склалися в природознавстві мовою і поняттями. Цінність науки повинна визначатися гнучкістю її функціонування ка єдиної системи. Єдність природознавства і прагнення до нього відкривають нові можливості пізнання світу і самої людини.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >