Стандартні прийоми (методи) ведення аналізу фінансової звітності

У своїй практичній діяльності фінансові аналітики використовують загальноприйняті методи, що представляють собою систематизовану сукупність інструментів і принципів дослідження фінансової діяльності суб'єкта.

Все різноманіття застосовуваних методів може бути представлено у вигляді:

  • 1) методів, передбачають високий ступінь формалізації (математичних, статистичних, економетричних, моделювання процесів);
  • 2) методів, орієнтованих на інтуїцію та досвід аналітика, що відрізняються досить високим рівнем суб'єктивізму (метод експертних оцінок, метод порівнянь, побудова аналітичних таблиць та ін.). Такий інструментарій не можна розглядати як можливість отримання абсолютно точної, надійної картини фінансового стану підприємства; однак аналіз ряду фінансових співвідношень дозволяє скласти загальне уявлення про нього, отримати обгрунтовані дані для прийняття рішень про інвестиції, кредитуванні, прогнозуванні розвитку бізнесу (рис. 2.6).

Розглянемо групу неформалізованих методів, найбільш часто використовуваних в реальній практиці ведення фінансового аналізу професійними аналітиками. Основні правила "читання" фінансових звітів будуються преимущест

Методи аналізу фінансової звітності

Рис. 2.6. Методи аналізу фінансової звітності

венно на таких методах, як горизонтальний, вертикальний, трендовий і коефіцієнтний аналіз.

Уже в першій половині минулого століття фахівцями була запропонована певна форма обробки фінансової інформації та використання агрегованих аналітичних таблиць. Так, аналітичний баланс може бути отриманий шляхом агрегування (укрупнення) несуттєвих статей стандартного формату балансового звіту і доповнення його показниками структури і динаміки активів і джерел їх формування за звітний період.

До обов'язкових показниками порівняльного аналітичного балансу відносяться: абсолютні величини за статтями вихідного звітного балансу за кілька звітних періодів (три і більше); питома вага кожної статті балансу у валюті балансу, зміна в абсолютних величинах, зміна в питомих вагах, темпи приросту кожної статті балансу.

Таким чином, всі показники порівняльного балансу можна розбити на три групи:

  • o показники структури балансу (питома вага кожної статті у валюті балансу);
  • o показники динаміки балансу (темпи зростання балансових статей);
  • o показники, що характеризують зміна питомих ваг і темпів зростання в часі.

Для осмислення загальної картини зміни фінансового стану вельми важливі показники останньої групи. Зіставляючи зміни структури активу пасиву, можна зробити висновок про те, які основні джерела припливу нових коштів в компанію і в які активи ці нові кошти вкладені.

Порівняльний баланс фактично включає показники як горизонтального, так і вертикального аналізу.

Перекладаючи дані типових форм бухгалтерської звітності в аналітичну, роблячи їх порівнянними за декількох періодів (і навіть прибираючи деяка невідповідність старих і нових типових форм), можна отримати аналітичний баланс. Як приклад в табл. 2.2 наведена угруповання статей активу балансу.

Аналогічно будується таблиця для аналізу пасивів балансу.

Також можна побудувати подібні таблиці для кожної групи показників - ліквідності, фінансової устойчіво-

Таблиця 2.2. Аналітичне угруповання статей активу балансу

Аналітичне угруповання статей активу балансу

сті, ділової активності та зведену таблицю за всіма показниками для виявлення їх динаміки і взаємозв'язків.

Запропонована форма використовується фахівцями для аналізу не тільки балансу, але й будь-якого іншого фінансового звіту.

Зміст і техніка застосування так званих неформалізованих методів читання фінансової звітності представлена нижче.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >