Аналіз беззбитковості

Ключовим аспектом аналізу ділової активності компанії можна вважати аналіз взаємозв'язку між обсягом продажів, витратами і прибутком - широко відомий як CVP-аналіз.

Аналіз ділової активності рекомендується проводити в рамках так званого аналізу чутливості, або CVP-ана-лізу (Cost - Volume - Profit).

CVP-аналіз

Рис. 7.7. CVP-аналіз

Точка беззбитковості (Break-Even Point, ВЕР) характеризується двома координатами: Qbep і RSbep; перша характеристика - беззбитковий обсяг реалізації в натуральних одиницях, друга - у вартісному вираженні (дохід, при якому компанія компенсує свої витрати).

Розраховується точка беззбитковості виходячи з її визначення як точка "нульового прибутку", коли доходи від реалізації дорівнюють загальним витратам. Такий спосіб розрахунку називають методом рівняння:

Доходи = Змінні витрати + Постійні витрати;

Для отримання інформації, при якому обсязі продажів компанія отримує прибуток, рівну нулю, використовується ще метод маржинального доходу:

Нижче представлений короткий висновок формул розрахунку точки беззбитковості:

o метод рівняння -

У точці беззбитковості прибуток тт дорівнює нулю;

o метод маржинального доходу:

У літературі з управлінського обліку наводяться приклади використання точки беззбитковості для розрахунку обсягів реалізації з нульовим прибутком, аналізу прибутковості окремих продуктів тощо. Проте їх застосування пов'язано з досить жорсткими обмеженнями:

  • o аналіз проводиться тільки для значущого інтервалу, на якому передбачається лінійна залежність між RS і ТС (Total Cost);
  • o ціна за одиницю продукції не змінюється;
  • o дохід від реалізації прямо пропорційний обсягу продажів;
  • o залежність сукупних витрат від обсягу реалізації лінійна.

За таких умов аналіз може здійснюватися виключно в короткостроковому періоді. Якщо повернутися до оцінки ділової активності компанії, то недоцільно обмежувати аналіз поточним періодом, у зв'язку з чим зручніше використовувати розрахунок іншого показника - порога рентабельності.

Розрахунок порога рентабельності і запасу фінансової міцності компанії. Поріг рентабельності (RSmin) -така величина виручки від реалізації, при якій прибуток тг дорівнює нулю, тобто

Запас фінансової міцності (MS) визначається як:

де ВДфак, - фактична виручка від реалізації; К5т ^ п - поріг рентабельності.

Якщо трактувати "поріг рентабельності" як мінімальну межу по виручці, при якій маржинальний дохід дорівнює постійним витратам, а прибуток - нулю, то розрахувати його рівень можна як співвідношення постійних витрат (ГС) і коефіцієнта маржинального доходу (СМ / ВХ). Останній використовується і як самостійний показник, що характеризує частку маржинального доходу у виручці від реалізації (своєрідна рентабельність продажів по маржинальної прибутку); гранична (або очікувана) величина даного коефіцієнта, наприклад на рівні середньогалузевого значення, часто задається безпосередньо в бізнес-плані компанії. До кінця звітного періоду порівнюється фактична частка маржинальної прибутку у виручці з планованою величиною і аналізуються причини виникаючих відхилень від заданих темпів зростання. Зростання рентабельність продажів по маржинальної прибутку оцінюється як позитивна тенденція і свідчить, зокрема, про ефективне управління змінною частиною витрат.

Як правило, успішні компанії ретельно стежать за тим, щоб не опинитися в зоні збитків і підтримують виручку на рівні вище порога рентабельності. Різниця між фактичною виручкою і мінімальної її величиною називається запасом фінансової міцності компанії (Margin of Safety, MS). Якщо запас фінансової міцності становить, наприклад, 23 млн руб., Компанія може знижувати виручку на 23 млн руб., Залишаючись в зоні прибутку. Чим вище запас, тим стійкіше стан компанії, тим вище можливості маневру.

Приклад 7.6

Визначте поріг рентабельності Я5 і запас фінансової міцності МБ компанії. За даними звітності до кінця звітного періоду виручка від реалізації послуг Д5 = 20000 ден. од., змінні витрати УС = 17000 ден. од., постійні РС = 2000 ден. од.

Висновок. Компанія може знижувати К5 на 33%, залишаючись в зоні прибутку.

Результати розрахунків показують, що компанія повинна мати виторг не менш 13333 ден. од .; фактично вона отримала дохід 20000 ден. од., тобто зона безпеки для неї - 6 667 ден. од. За-

пас фінансової міцності може бути розрахований також у відсотках. У нашому випадку компанія може знижувати виручку не більше ніж на 33,3%. Фахівці оцінять такий результат як досить високий, так як рекомендовано для цього показника значення 10% і вище (МБ> 10%).

Отже, аналіз ділової активності компанії - це велика область дослідження, що припускає проведення не тільки аналізу динаміки доходів, витрат, фінансових результатів, але й аналіз прибутковості бізнесу, ефективності використання ресурсів, що включає крім цього оцінку операційних ризиків і беззбитковості діяльності компанії.

Зв'язок між діловою активністю та фінансовим станом фірми вельми неоднозначна. Висока ділова активність не завжди супроводжується зростанням фінансової стійкості, низька ділова активність іноді властива і процвітаючим, прибутковим компаніям. Проте зниження темпів зростання результативних показників, показників прибутковості і коефіцієнтів оборотності може служити індикатором можливого погіршення фінансових показників в найближчому майбутньому.

В якості ілюстрації методики аналізу ділової активності проведемо аналіз ефективності діяльності російських компаній металургійної галузі за період з 2006 по 2008 р, коли на тлі загальної сприятливої цінової кон'юнктури істотно відрізнялася динаміка показників ефективності діяльності компаній (додаток 4).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >