Метод АВС-аналізу

Основна мета логістичного аналізу за методом ABC - класифікація використовуваних (реалізованих) фірмою товарно-матеріальних ресурсів по ряду параметрів для підвищення точності планування, організації контролю, регулювання та скорочення логістичних витрат.

Всі системи поповнення запасів пов'язані з певним порядком контролю їх фактичного рівня на складах, що вимагає витрат фінансових, трудових та інформаційних, особливо для багатономенклатурних запасів. Однак із загального числа найменувань найбільша вартість запасів (і (або) основна частка витрат на управління ними) падає на відносно невелику їх кількість. Ця закономірність пов'язана з широко поширеним в природі явищем, що одержали відображення в законі виділення провідної ланки. У соціально-економічній сфері дану закономірність відкрив і теоретично обгрунтував ще в 1897 р швейцарський економіст і соціолог В. Парето.

У спеціальній літературі досить часто як синоніми використовуються поняття "закон Парето", "АВС-аналіз", "правило 20: 80". Це категорії однопорядкові, але аж ніяк не ідентичні. Дійсно, в основі ідеології АВС-аналізу лежить закон Парето, але вказаний аналітичний метод є прикладним використанням згаданого закону, а не інший його редакцією.

ПРИКЛАД ІЗ ПРАКТИКИ

У найзагальнішому вигляді закон Парето такий: у переважній більшості випадків обмежене число елементів, що складають явище, обумовлює його виникнення. Сам В. Парето дав формулювання цього явища в додатку до розподілу доходів у суспільстві: "менша частина населення (20%) контролює більшу частину (80%) добробуту". Так можна пояснити походження "правила 20: 80". У застосуванні до логістичного аналізу це правило може бути інтерпретовано наступним чином:

  • o 20% промислових компаній випускають 80% загального обсягу продукції;
  • o 20% компонентів товару визначають 80% його вартості;
  • o за 20% робочого часу проводиться 80% обсягу продукції;
  • o 20% позицій номенклатури збережених на складі запасів визначають 80% пов'язаних із запасами витрат.

На законі Парето і "правилі 20: 80" заснований широко поширений в логістичному менеджменті метод контролю та управління багатономенклатурними запасами - "метод ЛВС- аналізу".

Алгоритм аналізу за методом ABC полягає в тому, що вся номенклатура матеріальних ресурсів (в процесі постачання і виробництва) і готової продукції (в процесі дистрибуції) розташовується в порядку убування сумарної вартості всіх позицій на складах підприємства. При цьому ціну одиниці ресурсу множать на його кількість, спожите в аналізованому періоді, після чого здійснюється ранжування в порядку убування цих величин. Зауважимо, що початкове віднесення до категорії "А" всіх найменувань ресурсів у списку, починаючи з першого і закінчуючи тим, який в сумі наростаючого підсумку дасть результат 80%, є механічним, шаблонним і не відображає суті явища.

Розглянемо зміст даного методу аналізу на конкретному прикладі, при цьому покажемо різницю між "правилом 20: 80" і методом ABC. Проведемо класифікацію різних видів готової продукції підприємства за критерієм річного обсягу продажів (табл. 2.1). Графічна інтерпретація отриманих результатів наведена на рис. 2.1.

Графічна інтерпретація результатів АВС-аналізу

Рис. 2.1. Графічна інтерпретація результатів АВС-аналізу

Тепер скористаємося "правилом 20: 80". У самій назві правила передбачаються лише дві категорії (класу), які позначимо "А" і "В". У цьому випадку класифікація позицій продукції за обсягом продажів виконується згідно закону Парето, відповідно до якого більший обсяг продажів (80%) компанії забезпечує незначна частка продукції (20%); або велика частина продажів (80%) припадає на невелику частину (20%) пріоритетних споживачів.

Таблиця 2.1. Класифікація продукції за обсягом продажів

Класифікація продукції за обсягом продажів

Графічно поділ товарів на групи "А" і "В" виходить таким чином. Як видно з рис. 2.1, на осі абсцис нанесені індекси номерів позицій номенклатури готової продукції, а на осі ординат - сумарний обсяг продажів наростаючим підсумком. Отримані дискретні значення з'єднуються плавною кривою, характер опуклості якої заслуговує окремого розгляду. Потім проведемо пряму OD, що сполучає початок координат і кінець отриманої кривої.

Якби ми отримали результат у вигляді цієї прямої OD, це відображало б рівномірний розподіл часток продажів у сукупному обсязі по всій номенклатурі і говорило б про абсолютну рівноцінність усіх видів продукції для діяльності фірми. Такий розподіл, па практиці, на щастя, ніколи не зустрічається, зробило б ефективне управління запасами досить проблематичним, оскільки зі всієї номенклатури неможливо було б виділити ключові ресурси, які потребують більш точних методів логістичного менеджменту.

На рис. 2.1 проведемо дотичну до результуючої кривої паралельно прямий OD і отримаємо дотичну до даної кривої, при цьому абсциса точки дотику До розділить всю номенклатуру готової продукції па шукані групи. Таким чином, реалізується на практиці "правило 20: 80". Як видно, в даному випадку всі ресурси діляться на дві групи: ключові та інші, менш значимі. Однак у такому випадку занадто велика кількість ресурсів виявляється у другій групі, та й ідентичний алгоритм логістичного менеджменту але відношенню до них навряд чи можливий.

Для більш чіткою і докладної класифікації перейдемо від "правила 20: 80" до методу ABC. Для цього на рис. 2.1 з'єднаємо прямий точки К і D, що лежать на результуючої кривої. Потім, провівши дотичну до результуючої кривої паралельно прямий KD, отримаємо дотичну, абсциса точки дотику якої К1 розділить залишилася номенклатуру готової продукції па групи "В" і "С". Таким чином, отримаємо три групи ресурсів "А", "В" і "С". Результати цієї класифікації можуть бути внесені в останню графу табл. 2.1. З позицій організації логістичних процесів і логістичного менеджменту отримані групи (категорії) товарно-матеріальних ресурсів (ТМР) потребують особливої інтерпретації.

Категорія "А" включає види продуктів з великим обсягом продажів (у нашому випадку 80% від загального обсягу), які потребують детального планування, постійного, можливо щоденного, обліку і контролю їх наявності, так як є основними в продажах фірми.

Категорія "В" включає значну за кількістю групу продуктів, реалізаційні параметри яких є середніми (у даному випадку 15% від загального обсягу); вони потребують звичайних підходів у плануванні, обліку і контролі (проводиться, як правило, щомісяця).

Категорія "С" складена з великого числа менш ходових продуктів (5% від загального обсягу), для яких застосовні спрощені методи планування, обліку і контролю (може проводитися щоквартально або щорічно).

Правило ABC передбачає класифікацію за пріоритетністю на три категорії, проте при необхідності можлива й більш дробова градація.

Необхідно розрізняти вартісної і фізичний обсяги продажів. Вартість обсягу продажів - поєднання ціни одиниці продукції і кількості реалізованих виробів. Одного з цих параметрів може виявитися недостатньо для віднесення продукції до певної категорії. Можливі варіанти поєднання зазначених параметрів при віднесенні продуктових позицій до різних класифікаційних групах наведені нижче (табл. 2.2).

Слід зауважити, що часткові межі категорій є індивідуальними для кожного підприємства (фірми), визначаються профілем і специфікою бізнес-процесів і залежать від безлічі різних факторів. Практика свідчить, що в більшості виробничих і комерційних структур до категорії "А" відноситься 10-20%, категорії "В" - 20-30% і до категорії "С" - 60-70% всіх номенклатурних (асортиментних) позицій.

Таблиця 2.2. Варіанти віднесення продукції до різних класифікаційних категорій

Класифікаційна категорія

Ціна одиниці продукції, руб.

Річна кількість продажів, шт.

Річний обсяг продажів, тис. Руб.

А

Висока

Висока

Високий

Середня

Висока

Високий

Низька

Дуже висока

Високий

У

Висока

Низьке

Середній

Середня

Середнє

Середній

Низька

Висока

Середній

З

Середня

Низьке

Низький

Низька

Середнє

Низький

Низька

Низьке

Низький

Різноманіття реальних умов протікання логістичних процесів у виробничо-комерційній діяльності і обумовлює розкид кількісних оцінок кордонів категорій розглянутого методу.

Відмінності в кількісних межах виділяються категорій, що наводяться в спеціальній літературі, обумовлені також застосовуваним методичним підходом до проведення АВС-аналізу. Можна виділити три таких принципових підходи:

  • o емпіричний, який базується па даних статистичного обстеження логістичних процесів конкретної фірми:
  • o диференційний, сутність якого полягає в розподілі номенклатури по виділеним класифікаційних категорій виходячи з відхилення вартості споживаних ресурсів від їх середньої вартості;
  • o аналітичний, або графоаналитический, який і був вже докладно розглянуто вище.

Класифікація номенклатурних позицій за методом АВС-аналізу може виконуватися за різними показниками. Крім того, універсальний характер АВС-аналізу дозволяє застосовувати його і до інших об'єктів в логістичному менеджменті. Наприклад, він може бути використаний при класифікації постачальників товарно-матеріальних ресурсів, а також фірм - покупців готової продукції (для виробничо-комерційних структур) і товарів (в оптовій торгівлі).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >