УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ

Товарно-матеріальні запаси як об'єкт управління в комерційній логістиці

До категорії матеріального потоку, основного об'єкта управління в логістиці, тісно примикає така економічна категорія, як матеріальні запаси. Інтенсивність матеріального потоку визначається як кількість (обсяг) матеріального ресурсу (продукту), що проходить через логістичну систему (вузол, ланцюг, ланка) за певний період часу. Якщо матеріальний потік розглядати станом на конкретний момент часу, то він буде виступати вже у формі транспортного запасу - одного з видів матеріального запасу. У теорії запасів виділяють такі їх види: виробничі, запаси незавершеного виробництва, товарні і транспортні. Останній із зазначених видів запасів якраз і є матеріальним потоком в класичному трактуванні цього поняття. Тому матеріальний запас можна розглядати як окремий випадок матеріального потоку, при якому швидкість його переміщення дорівнює нулю.

З іншого боку, об'єкти матеріального потоку, як правило, проходять і через стадію запасу - виробничого, незавершеного виробництва і товарного. Таке становище характерно для всіх форм організації руху матеріального потоку і будь-яких систем управління ім. Будь-який матеріальний потік в сучасній економіці виникає із запасу (на початковій стадії це запаси природних ресурсів) і закінчує свій рух також у формі запасу (для кінцевих продуктів: споживчих товарів - це запаси домашніх господарств; інвестиційних товарів - це можуть бути, наприклад, запаси невстановленого обладнання або резерви виробничих потужностей).

Таким чином, запас можна розглядати як матеріальний потік з нульовою швидкістю переміщення, а матеріальний ноток - як транспортний запас. У цьому протиріччі і полягає єдність двох найважливіших категорій логістики.

У формалізованому вигляді взаємозв'язок матеріального потоку і матеріального запасу можна представити таким чином. Матеріальний потік р характеризується процесом зміни величини запасу 5

де Р (С) - функція інтенсивності матеріального потоку; 5 (0 - функція, що описує зміну величини запасу.

Запас відображає результат зміни інтенсивності та накопичення матеріального потоку:

де Рвх (0 і Рпих (0 - відповідно функція інтенсивності вхідного і вихідного матеріального потоку.

Запаси - це одна з форм руху матеріального потоку при швидкості його переміщення в просторі, рівною нулю, які утворюються в логістичних системах (вузлах, ланцюгах, ланках) внаслідок несинхронности вхідного (вхідного) і вихідного (виходить) потоків або нерівності їх інтенсивностей, що знаходиться в процесі додатки до нього обмеженого складу логістичних операцій.

Основним видом логістичних операцій, скоєних з матеріальними запасами, будуть хропіння, складування, вантажопереробка та ін. Тому, строго кажучи, матеріальний запас може залишатися запасом і за умови його переміщення всередині Л С при виконанні окремих логістичних або виробничих операцій.

Протиріччя, що породжується єдністю і протилежністю матеріального потоку і запасу, дозволяється шляхом дотримання формальних умов побудови логістичних ланцюгів (систем, вузлів, ланок), які можна сформулювати:

  • o величина запасу не може змінитися без наявності вхідного або вихідного матеріального потоку;
  • o для взаємодії двох запасів необхідно існування хоча б одного матеріального потоку між ними;
  • o для існування матеріального потоку необхідна наявність хоча б двох запасів;
  • o зміна всіх параметрів потоку неможливо без взаємодії його на своєму шляху хоча б з одним запасом;
  • o зміна окремих параметрів матеріального потоку (наприклад, напрями, швидкості руху та ін.) може бути пояснено як перетин їм запасу, величина якого дорівнює нулю.

Представлені умови в практичній діяльності можуть бути описані рівнянням балансового типу

де 5Н - розмір запасу на початок періоду або початковий перехідний запас; 5К - розмір запасу на кінець періоду або вихідний перехідний запас; РПК - інтенсивність вхідного матеріального потоку або кількість продукту, що надійшов в запас за період; Рвих - інтенсивність вихідного матеріального потоку або кількість продукту, витраченого (спожитого, виданого, відвантаженого, проданого та ін.) Із запасу за період; 5П0Т - величина втрат запасу від зберігання за період.

Перехідні запаси (residual inventory; final stock) - це залишки продукту в запасі на кінець планово-звітного періоду (і відповідно, на початок наступного періоду), які служать для забезпечення безперервності процесу споживання в наступному за звітним періоді до чергового поповнення запасу.

Втрати від зберігання (damage and shrinkage rehile in storage; storage loss) - це втрата, недостача або пошкодження продуктів на складі в період зберігання. Втрати від храпения запасу можуть виникати в силу фізико-хімічних властивостей продуктів (природні втрати в межах встановлених норм), обставин непереборної сили (стихійні лиха, пожежі та ін.), Умисних (розкрадання) або ненавмисних дій персоналу (недбалість, недбалість, крадіжки) та інших причин.

Рівняння (3.4) можна представити у вигляді

де Д5 - зміна рівня матеріального запасу за період, або Д5 = 5К.-5Н; АР - зміна за період інтенсивності наскрізного матеріального потоку, інтегрованого з даними запасом, або ін = р -р

ш * вх * пих o

Таким чином, рівняння (3.3) і (3.4) підтверджують наведені вище умови побудови логістичних ланцюгів (систем, вузлів, ланок) і характеризують взаємозв'язок і взаємозумовленість матеріальних потоків і запасів, принаймні в частині їх кількісно-часових параметрів. Однак рівняння (3.3) і (3.4) справедливі лише для товаропровідних систем або окремих елементів ЛС. У виробничих структурах ці взаємозв'язки і співвідношення значно складніше, і на них слід зупинитися окремо.

Логістична система будь-якої виробничої фірми складається з трьох основних функціональних підсистем: закупівельної (заготівельної, постачальницької), внутрішньовиробничої і збутової (розподільчої). При цьому внутрипроизводственная логістична підсистема не має прямих зовнішніх зв'язків, її входить матеріальний потік є виходять для підсистеми заготівельної логістики. Виходить з цієї підсистеми матеріальний потік (готова продукція) виступає в якості вхідного для збутової підсистеми. Па цій основі може бути виконане математичний опис потокових процесів у виробничих логістичних системах.

Як відомо, об'єктом управління в ЛС, крім матеріальних, є також фінансові та інформаційні потоки, які і обслуговують рух матеріального потоку. Взаємозв'язку і взаємозалежності цих потоків в логістиці запасів не розглядаються. Варто тільки відзначити, що вартісна оцінка інтенсивності тих чи інших матеріальних потоків далеко не завжди збігається з інтенсивністю адекватних їм фінансових потоків.

В цілому ж кількісні параметри кожного з матеріальних потоків знаходяться в залежності від параметрів ряду сполучених з ним потоків. Ці параметричні залежності можна представити у вигляді такої системи балансових рівнянь:

де Р "р - обсяг виробничого споживання матеріальних ресурсів за період; Рвх - обсяг поставок матеріальних ресурсів за період; РТП - обсяг виробництва товарної продукції за період; РВЬ | Х - обсяг відвантаження готової продукції за період; Сдс -Величина доданої вартості за період; Д5 || р і А5то | 1 - зміна величини відповідно виробничого та товарного запасу за період; Д5Н | 1 - зміна залишків (запасів) незавершеного виробництва за період.

Зміна величин запасів Д5пр, Д5Н | 1, Д5тов визначається традиційним способом як різниця розміру відповідних видів запасів на кінець і на початок періоду. Балансові рівняння (3.7) для багатономенклатурних систем справедливі тільки при використанні вартісних вимірників інтенсивності матеріальних потоків і запасів. У той же час перше і третє рівняння системи (3.7) справедливі для кожної окремої номенклатурної (асортиментної) позиції і при використанні фізичних вимірників.

Рівняння (3.7) визначають основні кількісні пропорції в логістичних системах виробничих структур, і з використанням їх в якості обмежень можуть бути побудовані різні економіко-математичні моделі, які описують потокові процеси. Використання методів економіко-математичного моделювання дозволяє оптимізувати параметри системи управління запасами з метою зниження рівня логістичних витрат фірми.

Управління матеріальними потоками в рамках внутрішньовиробничих логістичних систем може здійснюватися різними способами, з яких виділяють два основних, принципово відрізняються один від одного.

Перший спосіб зветься "штовхає система" (push system), або "виштовхуюча система", і являє собою систему організації виробництва, в якій предмети праці, що надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний потік як би виштовхується одержувачу але команді, надходить на передавальне ланка з центральної системи управління виробництвом. В якості штовхають можуть також розглядатися система управління товарними запасами в ешелонованих системах на сателітних складах і стратегія збуту, спрямована на випереджальний (по відношенню до попиту) формування товарних запасів в розподільних структурах.

Штовхаючі моделі управління потоками характерні для традиційних методів організації виробництва та його матеріального забезпечення. Можливість їх застосування для логістичної організації виробництва з'явилася у зв'язку з масовим поширенням обчислювальної техніки, що дозволило погоджувати і оперативно коригувати плани і дії всіх підрозділів підприємства - постачальницьких, виробничих і збутових, з урахуванням постійних змін в реальному масштабі часу.

Штовхаючі системи, здатні за допомогою мікроелектроніки пов'язати складний виробничий механізм в єдине ціле, проте мають обмежені можливості. Параметри "виштовхується" на дільницю матеріального потоку оптимальні настільки, наскільки керуюча система в змозі врахувати і оцінити всі фактори, що впливають на виробничу ситуацію. Однак чим більше факторів по кожному з численних ділянок підприємства повинна враховувати керуюча система, тим досконаліше і дорожче повинно бути її програмне, інформаційне та технічне забезпечення.

Другий спосіб заснований на принципово іншому підході до управління матеріальним потоком. Він носить назву "тягне система" (pullsystem), або "витягаюча система", і являє собою систему організації виробництва, в якій матеріали і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності. До тягнучим відносять також системи управління товарними запасами з децентралізованим процесом ємства рішень про поповнення запасів і стратегії збуту, спрямовані на випереджувальний (по відношенню до формування запасів) стимулювання попиту на кінцеву продукцію.

Тут центральна система управління не втручається в обмін матеріальними потоками між різними ділянками підприємства, не встановлює для них поточних виробничих завдань. Виробнича програма окремої технологічної ланки визначається розміром замовлення наступної ланки. Центральна система управління ставить завдання лише перед кінцевою ланкою виробничого технологічного ланцюга.

На практиці реалізовані різні варіанти штовхають і тягнуть систем. До тягнучим внутрішньовиробничих логістичних систем відносять відому систему Канбан. Функціонування системи забезпечується встановленням факторів: де, що, через кого, коли і в якій кількості переміщається, складується, відправляється.

Матеріальні запаси утворюються в логістичних системах в основному через розбіжність інтенсивностей вхідного і вихідного потоків або їх асинхронности. Оскільки вихідний потік є, як правило, заданим для логістичної системи (виробничий попит або сформований "портфель" замовлень виробничих підприємств і оптових посередників) або його інтенсивність визначається зовнішніми факторами (попит у роздрібній торгівлі), то рівень запасу регулюється шляхом зміни параметрів вхідного матеріального потоку . Тому, строго кажучи, об'єктом управління в теорії запасів є не самі запаси, а параметри вхідного потоку (головним чином, його інтенсивність - розмір замовлення та інтервал між поставками), а рівень запасу служить лише як контрольованого параметра (свого ролі вимірювача). 15 цьому і полягає основна суть логістики запасів в системах логістичного менеджменту, науковою основою якої є теорія запасів - один з найважливіших прикладних розділів математичної теорії дослідження операцій.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >