Методи виконання заказу

Можливі два методу виконання замовлення:

o метод послідовного виконання передбачає роботу з однією копією замовлення, яка в міру формування замовлення послідовно надходить з однієї секції в іншу, поки замовлення не буде повністю сформований. Такий метод застосуємо у разі розташування зон зберігання в одному складському приміщенні; він вважається швидким і ефективним і широко поширений;
o метод одночасного виконання замовлення в різних відділеннях складу або па різних складах. Кожне складське підрозділ, отримавши копію замовлення, приступає до його виконання. По завершенні виконання заказу товари з різних складських підрозділів надходять в зону комплектації, де вони перевіряються, об'єднуються і упаковуються. Накладна на відвантаження замовлення виписується на підставі всіх робочих копій замовлення.

По участі в процесі вантажопереробки складське устаткування ділиться на наступні групи.

1. Технологічне обладнання.
1.1. Тара та Товароносители: піддон, контейнери, піддони вантажні пластикові, решітки, цистерни, бункери.
1.2. Засоби праці для догляду за товарами: промислові пилососи, підмітальні машини, газаціонная установка, засоби перевантаження, прилади контролю.
1.3. Стелажі: коміркові, поличні, наскрізні, прохідні, елеваторні, пересувні, карусельного типу, консольні, гравітаційні.
2. Обладнання для навантаження, розвантаження і формування складської вантажної одиниці: піддони та контейнери; машини для вимірювання, обмотки, різання; засоби транспортування і перевантаження; техніка для робочих операцій з перевірки якості; підйомні столи; поворотні пристрої; обладнання контролю маси і габаритів вантажу.
3. Обладнання для сортування та комплектування: обладнання для розсортування, добірки, комплектування; калібрувальні машини; стелажні транспортні засоби; балансери; Пакетоформірующая машина.
4. Підйомно-транспортне обладнання для транспортування і складування: низько- і високопідйомні візки, вільчаті штабелери, електровізки та тягачі, безперервні транспортери, конвеєри, стелажні транспортні засоби (крани-штабелери), робокари, електронавантажувачі, електроштабелери.
5. Обладнання для надання матеріальних послуг: автомати для пакування та етикетування, машини для шнурівки, машини для обробки та переробки, промислові роботи, вимірювальна техніка, фасувальне обладнання.

Значну роль у результативності функціонування складу відіграє рівень його технічної оснащеності. Типізація складів відповідно з цим фактором наведена в табл. 4.6.

Таблиця 4.6. Класифікація складів за напрямками технічної оснащеності

Тип складу	Характеристика
Частково механізовані	Велика частина операцій технологічного процесу виконується з використанням засобів малої механізації (ручних, гідравлічних візків) або вручну
Механізовані	Основна частина операцій виконується за допомогою засобів механізації; в закритих приміщеннях - критих майданчиках - бензиновими, газовими і дизельними автонавантажувачами, мостовими і козловими кранами. Окремі операції (приймання та комплектація) можуть здійснюватися за допомогою засобів малої механізації або навіть вручну
Автоматизовані	Ряд операцій (транспортування, складування) виконується за допомогою автоматизованих засобів (автоматизовані крани-штабелери, робокари і ін.), А решта - із застосуванням різних засобів механізації
Автоматичні	Всі операції виконуються за допомогою автоматизованих технічних засобів

Пройшовши первинний етап автоматизації складської діяльності, підприємства все частіше стикаються з проблемою упорядкування складських залишків і проведення інвентаризації товарів. Грамотне ведення обліку, прийому і витрати товару зі складу повинно виключати саму ймовірність неправильної інформації по залишках. Але все не так просто: в сил} 'вступає людський фактор - елементарні помилки можуть привести надалі до значного спотворення реальності. Вирішення цієї, як і будь-який інший, завдань логістики складування вимагає комплексного і обгрунтованого методичного підходу.

Технологія штрихового кодування (ТШК) є однією із складових частин автоматизованої системи управління підприємства. Сучасному підприємцю необхідна інформація актуальна і максимально точна, а ТШК дозволяє підвищити продуктивність праці і скоротити кількість персоналу на виконання тієї чи іншої складської операції.

Нижче наведені деякі переваги від використання штрихового кодування:

o збільшується частка інформації, що вводиться в реальному масштабі часу;
o підвищується точність даних про товарні запаси;
o зменшуються витрати на проведення інвентаризацій;
o зменшуються витрати на введення даних;
o підвищується точність і актуальність даних, що знімаються з контрольно-касових вузлів;
o зменшується кількість помилок при підборі товарів і їх відвантаження;
o збільшується продуктивність обробки матеріалів;
o збільшується обсяг продажів;
o виявляється дефіцит продукції;
o зменшуються резервні запаси.

Використання штрихового кодування на складах з великою кількістю позицій і високим оборотом є, безумовно, доцільним, особливо якщо мова йде про товари, схожих за зовнішнім виглядом, але відмінних, наприклад, по тинаму або розмірам. Основним результатом введення штрих-кодування є значне зниження пересортиці і підвищення швидкості оформлення видаткових документів при відвантаженні товару зі складу.

Істотно прискорюється проведення інвентаризацій за допомогою сканера з радіочастотним терміналом, оскільки відпадає необхідність вручну переписувати кожну позицію, що знаходиться на складі. Якщо код товару занесений в номенклатурний довідник складу, значно підвищується швидкість приймання вантажів. Створення прибуткової накладної зводиться фактично до скануванню штрих-кодів прийнятих на склад товарів.

Зникає необхідність вести довгий пошук кожного товару і заносити його в накладну. Для складів з великим оборотом дуже важливо швидко і без пересортиці зібрати замовлення з багатьох позицій.

Робота автоматизованого складського підприємства припускає наявність програмно-апаратного комплексу, що включає крім системи обліку та управління рухом товарів широкий спектр обладнання, що допомагає вирішувати найрізноманітніші завдання, а також підвищує ефективність функціонування будь-якого складського комплексу.

В цілому показники, що характеризують ефективність логістики складування, представлені в табл. 4.7.

Таблиця 4.7. Показники ефективності логістики складування

Ключові фактори		Показники ефективності та результативності
Якість складського сервісу і задоволення потреб		Забезпечення виконання заказу точно до зазначеного терміну. Повнота задоволення потреби. Точність параметрів замовлення. Точність підтримки рівнів запасів. Кількість повернень замовлень, відсутності запасів, підвищення тарифів. Помилки у виконанні замовлень. Випадки втрат, крадіжок, псування і т.п. Повернення товарів покупцями. Скарги споживачів. Оцінка споживачами ступеня задоволення якістю сервісу
Використання інвестицій		Швидкість і кількість оборотів запасів. Використання оборотного капіталу. Середній рівень запасів на складі. Повернення на інвестиції в основні фонди. Використання інвестицій в складську інфраструктуру. Використання інвестицій в складське устаткування
Логістичні витрати		Витрати на управління складськими запасами. Витрати на Внутрішньоскладські транспортування. Витрати, пов'язані з якістю продукції та сервісу (збиток від недостатнього рівня якості, втрати продажів, повернення товарів, застарівання запасів і т.п.). Витрати на складську вантажопереробку і зберігання. Витрати, пов'язані з процедурами замовлень
Час логістичних циклів	Час складових циклу замовлення. Час поповнення запасів. Час обробки замовлень споживачів. Час доставки замовлення. Час підготовки і комплектації замовлення. Час циклу закупівлі товарів. Час циклу підготовки звітів
Продуктивність	Кількість оброблених замовлень в одиницю часу. Вантажні відправки на одиницю складських потужностей і вантажопідйомності транспортних засобів. Використання складського простору. Кількість операцій вантажопереробки на годину. Загальні логістичні витрати на одиницю інвестованого в складські запаси капіталу. Загальні логістичні витрати на одиницю складського товарообігу

Оцінка ефективності функціонування складу повинна проводитися не тільки у вузькому сенсі з точки зору діяльності складу як самостійної системи, а й у широкому - з точки зору оцінки вплив складської системи на кінцевий результат функціонування логістичної системи підприємства.

Для оцінки роботи складу пропонується застосовувати наступні групи показників.

Перша група: показники, що характеризують інтенсивність роботи складу.

1. Показники, що характеризують трудомісткість роботи.
1.1. Товарообіг складу загальний = кількість всіх позицій, отриманих та відправлених / аналізований період часу (доба, місяць, рік).
1.2. Товарообіг складу по прибуттю = кількість прибулих позицій / аналізований період часу (доба, місяць, рік).
1.3. Товарообіг складу по відправленню = кількість відправлених позицій / аналізований період часу (доба, місяць, рік).
1.4. Питома товарообіг складу = товарообіг складу загальний / площа складу.
1.5. Коефіцієнт нерівномірності завантаження складу = товарообіг найбільш напруженого місяця / середньомісячний товарообіг складу.
1.6. Показник зберігання = кількість позицій на складі кількість діб зберігання.
1.7. Кількість оброблених заявок (на відвантаження і приймання) в одиницю часу.
2. Показники, що характеризують інтенсивність проходження товарів через склад.
2.1. Коефіцієнт оборотності товару на складі = товарообіг складу загальний / кількість позицій, що зберігаються на складі.

Друга група: показники, що характеризують ефективність використання складських площ.

1. Місткість складу = кількість товару, м3, яке може одночасно вмістити склад.
2. Корисна площа складу = місткість складу / висота укладання товару.
3. Коефіцієнт використання місткості складу = кількість товару, м3, в аналізованому періоді / місткість складу.
4. Грузонапряженность складу = кількість товарних позицій / площа складу корисна.

Третя група: показники, що характеризують рівень збереження товару і фінансові показники роботи складу.

1. Кількість випадків незбереження і псування товару з вини працівників складу.
2. Витрати складу = сума витрат на організацію зберігання товару.
3. Собівартість зберігання товару = витрати складу / показник зберігання.
4. Продуктивність праці працівників складу = товарообіг складу в аналізованому періоді / чисельність працівників складу.
5. Виробіток на одного працівника складу = вартість переробляється ним товару в одиницю часу.
6. Коефіцієнт оборотності запасів за вартістю = вартість відвантаженого товару в аналізованому періоді / середня вартість запасів в тому ж періоді.
7. Коефіцієнт неліквідів = запас неліквідних товарів за вартістю / загальний запас за вартістю o 100%.

Четверта група: якість складського сервісу і задоволення споживачів.

1. Забезпечення виконання заявок на відвантаження точно до зазначеного терміну.
2. Повнота задоволення заявок па відвантаження = виконане кількість заявок / загальна кількість заявок.
3. Помилки у виконанні заявок на відвантаження.
4. Скарги споживачів.
5. Оцінка споживачами ступеня задоволення сервісом. Показники складської діяльності є найважливішою складовою частиною всієї системи логістичних показників.

Епілог

Складування як логістична функція відіграє важливу роль у формуванні стандартів обслуговування споживачів і підтримки заданого рівня при найменших можливих витратах. Склади - це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання поступили ними товарів, підготовки їх до споживання і відпустці споживачеві.

Основні логістичні функції складської системи:

o вирівнювання інтенсивності матеріальних потоків у відповідності з попитом споживачів;
o перетворення асортименту матеріального потоку у відповідності із замовленням клієнта;
o забезпечення концентрації та зберігання запасів;
o згладжування асинхронність виробничого процесу;
o формування партії відвантаження;
o надання матеріальних, організаційно-комерційних, власне складських і транспортно-експедиційних послуг.

Основними видами складських послуг є матеріальні, організаційно-комерційні, складські, транспортно-експедиційні послуги.

Складування створює конкурентні переваги двох типів - економічні (цеповой) і сервісні (нецінові). Включення складської підсистеми в логістичну систему являє собою стратегічне корпоративне рішення і обгрунтовується співвідношенням витрат і ефекту. Економічний ефект складування виникає, коли використання одного або більше складів веде до безпосереднього скорочення загальних логістичних витрат. Віддачу від інвестицій у розвиток складського господарства слід представляти у вигляді економічного ефекту, оскільки він піддається виміру і виражається безпосередньо у вартісних показниках.

До основних організаційно-економічних принципів зберігання товарів відносять безпека, надійність, дотримання умов зберігання, відповідальність, ефективність, економічність, гнучкість.