ПЕРЕДМОВА

В системі оздоровчих заходів важлива роль належить фізичній культурі і спорту. Засоби фізичної культури підвищують компенсаторно-пристосувальні можливості організму, його життєздатність, стійкість до несприятливих факторів середовища. Рух - природна потреба людини, найприродніший стимулятор і регулятор життєдіяльності. Разом з тим відомо, що рухова активність лише тоді є чинником формування, збереження і розвитку здоров'я, коли вона відповідає індивідуальним особливостям конкретної людини - станом здоров'я, віково-статевих особливостей, тренованості.

Недостатня фізична тренування малоефективна або марна, надмірна - шкідлива, веде до різних несприятливих змін в організмі, зростання захворюваності. Незалежно від того, які мотиви спонукають людину удосконалювати свій фізичний стан - перемога в спортивних змаганнях, гарне самопочуття, гарна фігура і ін., Важливо досягти своєї мети благополучно. Адже починаючи тренування, всі хочуть придбати, а не втратити здоров'я.

Як показують дослідження, неправильно організовані заняття фізичною культурою і спортом можуть призвести до предпатологі- ного і навіть патологічних станів. В процесі занять фізичною культурою завжди стоїть питання оптимізації та нормування тренувальних навантажень. Вирішення цих питань нерозривно пов'язане з вивченням і оцінкою здоров'я займаються, їх фізичною підготовленістю. Правильний підбір навантажень за характером фізичних вправ, по тривалості та інтенсивності в значній мірі обумовлений станом здоров'я, фізичною підготовленістю займається. Вплив фізичних вправ на організм можна порівняти з ліками, яке принесе користь чи шкода залежно від дози та дотримання правил використання. У зв'язку з цим при заняттях фізичною культурою і спортом обов'язково необхідний лікарсько-педагогічний контроль. Від спільної роботи лікаря і тренера в значній мірі залежать успіхи в заняттях фізичною культурою, їх позитивний вплив на стан здоров'я і працездатність. Лікарсько-педагогічний контроль дає можливість правильно оцінити здоров'я і планувати фізичну тренувальне навантаження.

Сьогодні роль і значення лікарського контролю за здоров'ям займаються фізкультурою і спортом ще більше зросла. Це обумовлено тим, що серед бажаючих почати тренування і вже приступили до неї багато хто має ті чи інші відхилення у стані здоров'я - порушення опорно-рухового апарату (дефекти постави, плоскостопість), дисгармоничность фізичного розвитку, низький рівень розвитку окремих фізичних якостей, функціонального резерву, фізичної працездатності, різні функціональні розлади і т. д. Крім того, заняття оздоровчою фізкультурою і спортом проводяться на тлі складних соціально-економічних і екологічних ум вий, які пред'являють до організму високі вимоги. У цій ситуації нераціонально організована фізичне тренування в кращому разі не призведе до формування і розвитку здоров'я, а в гіршому - може надати протилежний ефект.

Таким чином, теза першого наркома охорони здоров'я і першого голови Вищої ради фізичної культури Н. А. Семашко, висунутий більш 70 років тому - «Без лікарського контролю немає радянської фізкультури», стає ще більш актуальним.

Використання засобів фізичної культури вимагає індивідуального вибору, дозування навантажень і медико-педагогічної оцінки їх ефективності. Сьогодні треба докладати всіх зусиль для впровадження фізкультурно-оздоровчих заходів, спрямованих на ліквідацію поширеною серед дитячого та дорослого населення гіпокінезії, і в той же час своєчасно попереджати і лікувати негативні наслідки спортивної гіпокінезії. Засоби і методи, які використовуються при підготовці спортсменів, повинні відповідати віковим особливостям організму, його функціональних можливостях і здібностях, його підготовленості, станом здоров'я. Тільки правильно організований лікарський контроль може забезпечити найбільший гігієнічний ефект від занять спортом і сприятиме стабільному зростанню спортивних результатів. Це особливо важливо в сучасних умовах, коли зростання спортивних результатів привів до різкого зростання тренувальних навантажень вже на ранніх етапах спортивної підготовки, причому на тлі несприятливих соціально-побутових, екологічних впливів зовнішнього середовища на організм спортсмена.

У зв'язку з цим педіатри, шкільні лікарі, викладачі фізичного виховання, тренери повинні бути підготовлені в питаннях лікарсько-педагогічного контролю і лікарсько-педагогічних спостережень.

Найважливіша в соціальному плані оздоровча функція фізичної культури і спорту, максимальний оздоровчий ефект занять можуть бути забезпечені лише при раціональній їх організації і регулярний контроль за здоров'ям займаються.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >