Навігація
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Головна arrow Медицина arrow ЛІКАРСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ
Переглянути оригінал

ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ

Проблема вибору рухового режиму, оптимізації тренувальних навантажень як для здорового, так і для хворої людини є однією з найбільш складних і важливих проблем фізичного виховання і лікарського контролю. В першу чергу це обумовлено тим, що цей фактор є вирішальним в оздоровчому впливі на організм фізичних вправ, а з іншого боку, у зв'язку з різноманіттям індивідуальних особливостей організму людини. Адже рухова активність є лише тоді фактором формування, збереження і розвитку здоров'я, коли вона відповідає індивідуальним особливостям і умовам життя конкретної людини. При цьому позитивний вплив фізичних вправ буде спостерігатися тільки при відповідності обсягу і інтенсивності, характеру навантажень психофізіологічних, функціональних особливостей і можливостям організму. Якщо ж фізичне навантаження перевищує функціональні можливості людини, то вона може викликати негативні зміни в організмі, а у дітей перестане бути фактором розвитку (С. В. Хрущов, 1980; А. Г. Сухарєв, 1991 та інші). Відомий кардіолог і спортивний лікар професор А. Г. Дембо (1984) вважає, що навіть невелике фізичне навантаження може виявитися надмірним для непідготовленої людини.

Оцінка функціонального стану організму займаються фізкультурою і спортом ґрунтується на вивченні даних дослідження провідних функціональних систем в стані спокою і результатів функціональних проб і тестів. При цьому важливо враховувати не тільки рівень функціонування і резервів керованих систем, а й керівників - за результатами аналізу ритму серця і добової організації фізіологічних функцій, оцінюючи ступінь напруги механізмів регуляції, «ціну» адаптації. Функціональний стан є одним з важливих показників здоров'я і тренованості організму. Інформація про функціональний стан необхідна для оптимізації фізичного тренування і оцінки її впливу на організм. Динаміка функціонального стану відображає раціональність і ефективність тренувального режиму.

Необхідність комплексності функціонального дослідження пов'язана з тим, що один і той же ефект компенсаторно-пристосувальних реакцій в процесі адаптації організму до фізичного тренування може бути досягнутий різноманітним поєднанням різних функцій. Причому вдосконалення різних функцій, що забезпечують кінцевий корисний ефект пристосувальних реакцій, відбувається не однаковою мірою не тільки в зв'язку з різницею віку, спрямованості фізичних навантажень, підготовленості; це може спостерігатися і у одних і тих же осіб на різних етапах занять фізкультурою і спортом. Звичайно, з ростом тренованості краще

пз виражена узгодженість функцій, вище рівень функціонування органів і систем. Але навіть у добре тренованих спортсменів нерідко можна виявити слабкі функціональні ланки. У зв'язку з цим орієнтацію при оцінці функціонального стану на один, навіть інформативний, показник треба визнати абсолютно невірною.

Функціональний стан може бути оцінений як добрий, задовільний або з будь-якими порушеннями. Звичайно, при оцінці результатів дослідження обов'язково використовуються і враховуються ті чи інші нормативні дані, належні величини фізіологічних показників. Однак вкрай важлива індивідуальна оцінка об'єктивних і суб'єктивних даних в динаміці спостережень з урахуванням віку, характеру рухової активності, самопочуття, настрою, частоти і ритму пульсу, рівня артеріального тиску, характеру пристосувальних реакцій і відновного процесу при проведенні функціональних проб з фізичним навантаженням, особливостей нейроендокринної регуляції та ін.

Гарне функціональний стан характеризується хорошим самопочуттям, найменшою для даної людини величиною пульсу і АТ у стані спокою, високою працездатністю, нормотоніческій типом реакції на фізичне навантаження, економічністю і ефективністю діяльності провідних систем організму, швидким відновленням після навантаження, адекватним напруженням механізмів регуляції. Таким чином, гарне функціональний стан відображає високі фізіологічні резерви організму і раціональність їх використання при м'язової діяльності. Серйозну увагу слід приділяти оцінці ритму серцевих скороченні, добової організації фізіологічних функцій, так як вони є чуйним і інформативним індикатором функціонального стану цілісного організму.

Важливість і необхідність функціональних досліджень очевидна і незаперечна. Однак, як справедливо зазначає професор А. Г. Дембо (1980), спортивну медицину не можна підміняти фізіологією. Отриманим при фізіологічних дослідженнях результатами необхідно дати правильну всебічну медико-біологічну оцінку, яка, часто, можлива лише за участю лікаря. Ще І. П. Павлов говорив, що фізіологія не володіє повним аналізом і часто виявляється вже клінічної дійсності, так як вона, як наука, вивчає загальні закономірності функції організму абстрактного людини без урахування його індивідуальних особливостей в конкретних умовах.

Комплексний і всебічний (фізіологічний і клінічний) підхід в оцінці функціонального стану займаються фізкультурою і спортом в значній мірі допоможе уникнути невірних висновків і наступних за ними рекомендації щодо рухового режиму. Так, досить висока працездатність по тесту PWC170 може супроводжуватися змінами на електрокардіограмі, клини-но значущим порушенням ритму серця, порушенням обмінних процесів в міокарді, напругою і перенапруженням неіро- гормональ них механізмів регуляції, неадекватним якістю реакції, уповільненим відновленням і т. Д. Брадикардия в поєднанні з синусовааритмія є проявом високої тренованості, але виражена брадиаритмия може бути ознакою перетренувалися ™, перенапруги. По-різному, в залежності від ситуації, можна трактувати гіпотонію (або тенденцію до неї), високі показники ЖЕЛ і т. Д. Правильною оцінці функціонального стану сприяють добре зібраний анамнез і дані загального клінічного обстеження (наявність гострих і хронічних захворювань, осередків хронічної інфекції , обсяг, інтенсивність і переносимість фізичних навантажень, наявність або відсутність в анамнезі стані пере- тренованості або перенапруги, звичайна частота пульсу і величина АТ, бажання тренуватися, динаміка спортивних результатів і багато іншого).

 
Переглянути оригінал
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук