ВСТУП

В «Основах державної політики в області екологічного розвитку Росії на період до 2030 року», затверджених Президентом РФ 30.04.2012, зазначено, що в 40 суб'єктах Росії більше 54% міського населення перебуває під впливом високого і дуже високого забруднення атмосферного повітря. Обсяг стічних вод, що скидаються у водні об'єкти без очистки або недостатньо очищених, залишається високим. Зростає кількість відходів, які не залучаються у вторинний оборот, а направляються на поховання.

Транспортний комплекс Росії, що включає в себе автомобільний, залізничний, повітряний, водний і трубопровідний види транспорту, є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища. Його негативний вплив проявляється в першу чергу в викидах в атмосферу токсичних речовин з відпрацьованими газами транспортних двигунів і шкідливих речовин від стаціонарних джерел, а також у забрудненні поверхневих водних об'єктів, утворення твердих відходів і впливі транспортних шумів. Велика кількість відходів, що представляють собою вторинну сировину, а також відпрацьовані нафтопродукти, відходи фарб і шлаки накопичуються на стаціонарних об'єктах транспортного комплексу.

Основний забруднювач атмосфери - автомобільний транспорт, на його частку припадає до 90% забруднень атмосферного повітря в містах. Зі збільшенням чисельності автопарку ступінь його негативного впливу зростає. Загибель людей в дорожньо-транспортних пригодах відноситься до однієї з основних причин смертності в нашій країні.

Визначальними факторами впливу повітряних суден на населення, працівників галузі і пасажирів є шум і емісія забруднюючих речовин.

Вплив залізничного транспорту на навколишнє середовище полягає в споживанні теплових і матеріальних ресурсів і електроенергії, забрудненні різноманітними викидами твердих, рідких і газоподібних речовин всіх компонентів навколишнього середовища.

Водний транспорт забруднює в основному водні об'єкти та прибережні території внаслідок розливів нафти і нафтопродуктів при навантаження і вивантаження, бункеровке і перевезення, скидів забруднених вод, знесення сипучих вантажів з причалів і судів.

У цих умовах потрібно усвідомлення того, що відбувається зростання негативного впливу транспорту на природу, широке екологічна просвіта фахівців всіх рівнів транспортного комплексу країни з різноманітних питань, що стосуються захисту навколишнього середовища в процесі професійної діяльності. Екологічна освіта має змінити світобачення кожного фахівця транспортного комплексу, його ставлення до навколишнього природного середовища.

Екологічна освіта стає важливою складовою загальної базової підготовки фахівців, в тому числі на транспорті, що безпосередньо відображено в Федеральних освітніх стандартах вищої та середньої професіонал ь но го освітньої та й я.

Екологія транспорту - це прикладна галузь екології, що вивчає вплив діяльності транспортного комплексу, його рухомих (транспортні засоби) і стаціонарних (доки, будівельні і ремонтні підприємства, вокзали, термінали і т.д.) об'єктів на навколишнє середовище і зворотний вплив навколишнього середовища на діяльність транспорту. В рамках цієї дисципліни вивчаються також теоретичні основи, практичні рекомендації та методи забезпечення екологічної безпеки транспортного комплексу.

В даному підручнику знайшли відображення основні закономірності загальної екології та детально викладені положення транспортної та інженерної екології, що включають питання забезпечення екологічної безпеки транспортного комплексу, економічні та нормативно-правові основи охорони навколишнього середовища, технічні заходи, що підвищують екологічність транспортних засобів та інфраструктури.

Матеріал підручника представлений в чотирьох розділах:

• 1) «Основи загальної екології»;
• 2) «Прикладна екологія»;
• 3) «екозахисних техніка і технології»;
• 4) «Управління екологічною діяльністю на транспорті».

Виданню даного підручника передували видання підручника Є. І. Павлової «Екологія транспорту» для студентів вузів транспортного профілю в видавництвах «Транспорт» та «Вища школа».

У новій редакції підручника враховані зміни міжнародного і вітчизняного нормативно-правового законодавства в галузі екології, технічні природоохоронні інновації, зміни в системі раціонального природокористування та екологічної безпеки. Підручник містить практикум по кожному розділі для закріплення теоретичного матеріалу в ході практичних занять.

При підготовці підручника використані матеріали офіційних документів Російської Федерації і міжнародно-правових актів з питань охорони навколишнього середовища, а також розробки провідних авторів в області загальної та прикладної екології.

Підручник «Екологія транспорту» розрахований на формування у студентів навчальних закладів транспортного профілю системи знань в галузі загальної та прикладної екології стосовно особливостей функціонування об'єктів транспортного комплексу.

Вивчивши матеріал підручника, студент повинен освоїти:

трудові дії

• • володіння комплексним баченням глобальних екологічних проблем і сучасної екологічної ситуації у світі;
• • володіння інформацією про сучасні наукові дослідження в області впливу транспорту на екологічні системи;
• • володіння системним мисленням, що дозволяє з урахуванням законів екології дотримуватися етичних цінностей та здорового способу життя;
• • розуміння тісного взаємозв'язку теоретичних положень екології як науки і їх практичної реалізації в професійній діяльності;

необхідні вміння

• • всебічно розглядати й оцінювати завдання раціонального природокористування, а також впливу транспорту на екологічний стан в країні і конкретному регіоні;
• • складати плани природоохоронних заходів в транспортних організаціях;
• • проводити аналітичні дослідження характеру і динаміки забруднення навколишнього середовища в результаті антропогенного впливу;

необхідні знання

• • найбільш перспективні напрямки наукового пошуку щодо підвищення екологічності транспортних засобів;
• • можливості управління екологічним вдосконаленням транспортних засобів.

Автори з вдячністю приймуть всі конструктивні зауваження і побажання але суті опублікованого підручника.

Автори висловлюють щиру подяку рецензентам - кандидату економічних наук Є. А. Карпушкін і кандидату технічних наук, доценту В. В. Якунчикової за цінні поради та рекомендації щодо поліпшення змісту підручника.