ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ ВЕРШИН ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Основні вимоги до професійної освіти

Переосмислення шляхів і перспектив подальшого розвитку особистості можливо в рамках нових концепцій освіти. Без розробки фундаментальних теоретичних концепцій освіти складно досягти конкретних емпіричних результатів. Нові концепції вимагає формування нового підходу до проблеми розвитку людини.

Професійна освіта має бути спрямована перш за все на формування у студентів нового, особистісно-смислового ставлення до обраній сфері діяльності, що забезпечує включення професії в систему життєвих відносин суб'єкта. Освітній процес повинен бути організований таким чином, щоб студенти мали можливість самостійно здобувати знання, проводити дослідження, здійснювати відкриття, створювати щось нове. Для цього, ще в умовах школи, а потім і вузу молода людина повинна стати активним суб'єктом навчання.

Специфіка психологічних проблем сучасного періоду визначається необхідністю освоєння нового соціально-економічного та професійного досвіду. З одного боку, з'явилися в зв'язку з переходом до ринкової економіки нові професії не мають коренів в професійній культурі нашого суспільства та більшість людей до них не готове. З іншого боку, образ професії як когнітивний і емоційний феномен змінює систему загальних орієнтирів у суспільній та індивідуальній свідомості людей. Професія вже виступає як засіб досягнення бажаного способу життя, а не як істотна частина самого способу життя.

У зв'язку з кризою вищої професійної освіти (ВПО), яке не дозволяє підготувати фахівця, здатного до самостійної професійної діяльності, виникла потреба в сучасних психолого-педагогічних технологіях, спрямованих на розвиток здатності до подальшого саморозвитку та самоосвіти молодого фахівця. Можливим виходом з ситуації, що склалася є формування у нього індивідуального навчального стилю як цілісної системи способів виконання діяльності суб'єктом, що відповідає її індивідуально-типологічних властивостей і вимогам професійної діяльності в сукупності з розвитком в ньому особистісних характеристик, спрямованих на саморозвиток і творче самовдосконалення.

Що відбуваються в російському суспільстві зміни пред'являють підвищені вимоги до системи ВПО. Розвиток економіки зумовило необхідність професійної мобільності та конкурентоспроможності фахівців. З іншого боку, щорічне ускладнення навчального плану, додавання нових навчальних дисциплін, а отже, посилення навчального навантаження - все це вимагає все більшої мобілізації діяльності студента, підвищеної творчої активності та ініціативності вже з перших хвилин його вступу до навчального закладу.

І система освіти сьогодні орієнтована на результативність, на відповідність прийнятим стандартам підготовленості школярів до вступу в певний вуз або до отримання престижної роботи, що забезпечує бажаний спосіб життя. Але загальноосвітня школа не повинна виконувати соціальне замовлення суспільства: готувати фахівців, в даний момент затребуваних суспільством. Освіта покликана випереджати інші сфери суспільного життя людини; тоді сама людина буде готовий до змін в суспільстві, перш за все до самозміни.

Одна з головних спільних цілей сучасної професійної освіти і полягає в розвитку у студентів зацікавленості і потреби в самоизменении. Перетворення студента в суб'єкта, зацікавленого в самоизменении, обумовлює в подальшому становлення його як професіонала, здатного до побудови свій діяльності, її зміни. Заняття студентом адекватної освітньої позиції закладає основи, необхідні для його професійного розвитку.

Професійний розвиток (від лат. Profiteor - «оголошую своєю справою») - що відбувається в онтогенезі людини процес соціалізації, спрямований на привласнення їм різних аспектів світу праці, зокрема професійних ролей, професійної мотивації, професійних знань і навичок. Основною рушійною силою професійного розвитку є прагнення особистості до інтеграції в соціальний контекст на основі ідентифікації соціальних груп і інститутів. У різних культурно-історичних і біографічних умовах це прагнення виражається в орієнтаціях на різні професійні області, які характеризуються особливими предметами праці (горизонтальна орієнтація), і на різні кваліфікаційні рівні, обумовлені обсягом і якістю загальної та професійної освіти (вертикальна орієнтація).

Таким чином, професійний розвиток невіддільне від особистісного: в основі того й іншого лежить принцип саморозвитку, що детермінують здатність особистості перетворювати власну життєдіяльність в предмет практичного перетворення, що забезпечує невипадковість професійного самовизначення і приводить до вищої форми життєдіяльності особистості - творчої самореалізації.

Існуюча система ВПО нс в змозі реалізувати один з основних принципів сучасної концепції освіти Російської Федерації - гуманізацію навчально-виховного процесу професійного розвитку, при якому головними завданнями є розкриття творчого та духовного потенціалу студента, сприяння його самопізнання і самовдосконалення.

Один із шляхів вирішення цих завдань - індивідуальний підхід до студента - важкореалізований в умовах сучасної колективної навчальної діяльності. Тому більш ефективним є інший підхід, який передбачає не пристосування до індивідуальних особливостей студентів, а формування у них індивідуального стилю як цілісної системи способів виконання діяльності.

Основною метою педагогічного процесу є формування гармонійно розвиненої особистості, з світоглядними позиціями і установками щодо навчання та професії, що забезпечують здатність і готовність випускника до високих досягнень для суспільства.

Психологічна підготовка до професійної діяльності проявляється в самоорганізації особистості. Особистісний саморозвиток відбивається в смислових утвореннях і визначається в зміні самосвідомості. Феномен саморозвитку розглядається як основний внутрішній механізм розвитку особистості.

Основними змістовними характеристиками саморозвитку виступають ціннісні орієнтації, особистісні смисли, самооцінка, мотиваційно-вольові компоненти, цілепокладання, творче професійне мислення (ТІМ). Вони визначають спрямованість і динаміку саморозвитку, рівень зрілості особистісних компонентів, їх гармонійне поєднання, дають можливість перетворити себе, організувати самостійну діяльність по творчому самовдосконаленню.

Суб'єктивні відносини особистості є найбільш рухомим її елементом, так як виражають безпосередній зв'язок людини з обставинами життя, з життєво важливими услови- ями, динаміка яких проявляється у внутрішніх особистісних змін, насамперед в системі ТПМ. Тому перетворення пасивного ставлення людини до навколишнього світу в активне, творче відбувається при зміні соціальної ситуації його життя і діяльності.

Таким чином, фактором професійного розвитку є внутрішнє середовище особистості, її активність. Об'єктом професійного розвитку і формою реалізації творчого потенціалу людини в професійній праці є інтегральні характеристики його особистості. Фундаментальним умовою розвитку інтегральних характеристик особистості професіонала є усвідомлення ним необхідності зміни, перетворення свого внутрішнього світу і пошук нових можливостей само- здійснення в професійній праці, тобто підвищення рівня особистісного та професійного самосвідомості.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >