ПЕРЕДМОВА

Цей навчальний посібник містить основні розділи, що вивчаються в рамках курсу «Глобалістика і екополітологія». У центрі уваги глобалістики знаходяться тектонічні соціопрірод- ні процеси, докорінно трансформують всі сфери людського буття і породжують різні конфігурації полюсів сили. Для екополітологія важливо, яким чином ці тектонічні процеси впливають на коеволюцію природи і суспільства.

Ще недавно вельми злободенно стояла проблема збереження екологічної рівноваги, пошуки вирішення якої вилилися в програму сталого розвитку. Після краху біполярного світу космоцентризм поступився місцем социоцентризмом: колишня глобалістика, що ініціюється соціоприродним проблематикою, змінюється новою - апокаліптичної проблематикою кінця світу.

Сказане вище визначило структуру посібника. У першому розділі увагу приділено соціальній природі глобалізації та визначення теоретичного статусу глобалістики. Детально розглянуті сучасні вітчизняні концепції глобалізації, описані трансформації, що відбуваються в економічній, політичній, ідеологічній та соціокультурної сферах суспільного життя під дією глобалізації. Особливий інтерес представляє вплив глобалізаційних процесів на геополітику. На рубежі століть класична геополітика набуває нових обрисів - вона стає глобальною. Відбулася своєрідна інверсія: сто років тому зародження геополітики означало формування глобального світорозуміння, в рамках якого дійовими особами світової політики виступали великі держави: сухопутні і морські. Нині акторами світової політики виступають геоцівілізаціі (сучасні локальні цивілізації). Сучасні геополітичні процеси пронизують всю геосферу і докорінно перетворять економічне, соціокультурне та інформаційний простори. У науковий обіг дедалі впевненіше впроваджуються поняття, що характеризують подібні перетворення: геоекоіоміка, Геокультура, інформаційний терор, інформаційна війна, екополітика, сталий розвиток та ін.

Таке істотне зміна масштабів геополітичного дії і мислення наводить на роздуми про динаміку глобальних процесів і їх детермінації цивілізаційними, історико-культурними, економічними факторами. Динаміка геополітичних процесів виражається в зміні полюсів сили, що визначається культурним генофондом, цивілізаційної приналежністю великих держав і їх економічною могутністю. Глобальна геополітика в своїх теоретичних підставах зміцнюється не тільки соціокультурної методологією і геоекономі- чсской парадигмою, але і всесвітньою історією, одним із напрямків якої є історична геополітика. Тому розгляду даного питання приділено особливу увагу.

Для сучасної глобалістики головне - нс розгляд окремих проблем (екологічних, економічних і політичних), а вивчення онтологічних підстав сучасної цивілізації і вироблення якісно нових позитивних моделей розвитку людства. Насичення глобалістики філософською проблематикою продиктовано необхідністю перманентного виявлення місця і ролі людини в глобальному світі. Людина не може і не бажає залишатися об'єктом глобальних процесів, підтвердженням чому служить набирає силу рух альтер- глобалізму.

Другий розділ посібника присвячений глобальним і регіональним аспектам екополітологія, безпосередньо пов'язаним з концепцією сталого розвитку. Істотна увага приділена концепції В.І. Вернадського, чиї роботи, до кінця не зрозумілі сучасниками, заклали фундамент досліджень сучасної глобалістики та екополітологія.

Розглянуто найбільші міжнародні конференції, присвячені проблемам переходу людства до сталого розвитку, проаналізовано основні документи в цій сфері. Окрема глава присвячена проблемам екологічної безпеки, вирішення яких в XXI ст. стане першочерговим завданням людства.

Навчальний посібник адресований студентам бакалаврату та магістратури, які навчаються але спеціальностями та напрямками «Політологія», «Міжнародні відносини», «Рсгіоновсдс- пие». В результаті вивчення матеріалів посібника студент буде:

знати

  • • сутність екополітологічсскіх і глобалістичних категорій і їх взаємозв'язку;
  • • основні соціальні наслідки сучасних глобальних проблем;
  • • особливості екополітологіческого і глобалістичного поглядів на проблему влади, сучасну політику і продуктивність використання екологічного та цивілізаційного підходів при аналізі політичних реалій;

вміти

  • • аналізувати і визначати екологічну і глобалістіче- ську складову сучасного політичного процесу;
  • • орієнтуватися в політичному житті як сучасної Росії, так і решти світу;
  • • виявляти природні і культурні основи глобальної етики для миру між народами і сучасної концепції світової політики;

володіти

  • • методологією в області екополітологія і глобалістики;
  • • навичками осмислення сучасних суспільно-політичних процесів з екополітологіческіх і глобалістичних позицій.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >