АДАПТАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙ В БІОЦЕНОЗАХ

Популяцією називають сукупність особин одного виду, що займають цілком певну територію. Взаємовідносини видів в біоценозах здійснюються на рівні популяцій, тобто з великою кількістю учасників. В результаті багаторічної спільної еволюції продуцснти-консумснти-рсдуцснти «притерлися» один до одного.

Адаптація па молекулярному рівні

Алегорія смерті

Мал. 141. Алегорія смерті

Парадоксально, але факт: будь-який вид пристосовується як до певного джерела живлення, так і до того, щоб самому бути з'їденим. Перша частина твердження очевидна, друга ж може здатися неймовірною. Пристосовуватися до того, щоб мати трофічно, здатністю бути асимільованим багатьма іншими організмами? Навіщо !?

Тут ми торкаємося біологічної ролі смерті (рис. 141). Корогкожівущіе організми швидше еволюціонують, за один і той же час у них відбувається зміна більшого числа поколінь, ніж у багаторічних видів. Тому роль смерті - це роль косца на лузі, не дарма се зображують з косою; вона звільняє місце під Сонцем для нових варіантів життя, що з'являються з новими поколіннями. Якщо смерть в природі необхідна, так вона повинна супроводжуватися найбільшою користю для всіх складових.

Щоб не бути голослівними, наведемо один «травний» ефект, виявлений більше 20 років тому [15]. Йдеться про перетравленні жертви-тваринного його ж клітинними ферментами, про самоперева- Рівань, индуцированном впливом шлункових соків жівотного- хижака.

Як удав переварює гак ефективно цілком заглоченного кролика, адже поверхня контакту жертви з ферментами шлунка змії порівняно мала? Виявляється, головна роль в даному випадку належить клітинним лізосомам самого кролика. Індукуюча вплив створює соляна кислота шлунка удава. Вона проникає в клітини і руйнує оболонку лізосом, випускаючи на свободу в цитоплазму ферменти - гідролази (ензими), що руйнують білкові структури клітини. Фактично жертва перетравлюється своїми власними ферментами і потім засвоюється організмом хижака. У клітинах не тільки тварин, а й рослин містяться речовини, небезпечні для їх життя! Така пристосованість до трофічного ланцюга на молекулярному рівні.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >