ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ФЛАНЦІВ

Фланці мають різні конструкції і призначені для обмеження осьового переміщення вала, створення натягу або зазору між торцем зовнішнього кільця підшипника і торцем фланця, а також для створення ущільнення. Практично всі фланці кріпляться до корпусу вироби болтами. Точність виконуваних у фланцях отворів по 7 ... 8 квали- тету, точність зовнішніх поверхонь, за якими базуються фланці, 6 ... 8 квалітету з шорсткістю R a =

1.25 .. .2.5 мкм, допуск циліндричної і круглості поверхонь 0,01 ... 0,02 мм, допуск співвісності внутрішніх і зовнішніх циліндричних поверхонь 0,01 ... 0,03 мм, допуск торцевого биття 0,03 ... 0,05 мм.

Як заготовок для виготовлення фланців використовують виливки (СЧ15), поковки або штампування (сталь 30, 45), а також диски, відрізані з прокату. При великих програмах випуску використовують заготовки, отримані литтям по виплавлюваних моделях.

В умовах серійного виробництва для механічної обробки фланців використовують токарні верстати 16К20Т, 16К20ФЗ, РТ725ФЗ з ЧПУ. Отвори обробляють на вертикально і радіально свердлильних верстатах, як з ручним керуванням, так і з ЧПУ.

У великосерійному і масовому виробництві обробку проводять на багатошпиндельних вертикальних токарних напівавтоматах 1К284 і 1К282. Свердління отворів для кріплення виконують на агрегатно-свердлильних верстатах або на вертикально-свердлильних верстатах з багатошпиндельних головками.

В якості технологічних баз в залежності від розмірів і конструкції фланця використовують його торець, кріпильний отвір і посадковий пасок.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >