Навігація
Головна
 
Головна arrow Логіка arrow ОСНОВИ ЛОГІКИ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ НА ТЕСТИ

Глава 1:

  • 1 - в; 2 - в; 3 - в; 4 - а; 5 - в; 6 - б; 7 - а; 8 - б, в;
  • 9-в; 10-а.

Глава 2:

  • 1 - в; 2 - в; 3 - в; 4 - а; 5 - в; 6 - а; 7 - в; 8 - а; 9 - в;
  • 10 р

Глава 3:

1 - а; 2 - в; 3 - а; 4 в; 5 - в; 6 - в; 7 - г; 8 - в; 9 - в; 10-а.

Глава 4:

1 - в; 2 - в; 3 - в; 4 в; 5 - в; 6 - в; 7 - в; 8 - в; 9 - в; 10 - в.

Глава 5:

1 - в; 2 - б, г; 3 - а; 4 - Б; 5 - В; б - Б; 7 - В; 8 - В; 9 - А; 10 - Б.

Глава 6:

  • 1 - А; 2 - А; 3 - б; 4 - Б; 5 - В; б - 4; 7 - а; 8 - б;
  • 9 - В; 10 - р

Глава 7:

  • 1 - Г; 2 - 3; 3 - Б; 4 - Г; 5 - В; б - Г; 7 - б; 8 - А; 9 - Б;
  • 10 - в.

Глава 8:

1 - В; 2 - А; 3 - г; 4 в; 5 - А; б - Г; 7 - В; 8 - 2; 9 - 3; 10-3.

ГЛОСАРІЙ

Аксіоми - найбільш загальні, очевидні і тому не доказувані в конкретній галузі людської діяльності положення.

Алгоритм - чіткі приписи суб'єкту про які підлягають виконанню діях і операціях, які слід здійснювати, щоб досягти бажаної мети. (Алгоритм - від латинізованої форми імені середньоазіатського вченого IX ст. Аль-Хорезмі.)

Аналіз - систематизоване розчленування предмета вивчення, що представляє єдине ціле, на складові елементи з з'ясуванням їх ознак і функцій.

Аналогія відносин - умовивід, в якому об'єктом уподібнення є відносини між двома парами предметів, а стерпним ознакою - властивості цих відносин.

Аналогія властивостей - умовивід, в якому об'єктом уподібнення є два одиничних предмети, а стерпним ознакою - властивості цих предметів.

Аргументація - цілеспрямований логіко-психологічний процес затвердження в свідомості і діяльності суб'єкта впливу способу (моделі) або системи цінностей «активної» сторони.

Бесіда - осмислене взаємодія як мінімум двох осіб, в якому за допомогою слова, міміки, жестів обумовлюється спрямованість мислення і практичної дії іншої людини або групи людей, змінюється характер будь-якої ситуації, встановлюються нові відносини між учасниками даного взаємодії.

Версія - припущення (вислів), що включає думку, пояснює умови і причини появи тих чи інших фактів дійсності, відхилень у поведінці і вчинках людей, що розкриває спонукальні мотиви активності людини або групи людей на досягнення певної мети в конкретних соціально-історичних умовах і в конкретний історичний час.

Питання - форма мислення, в якій виражається потреба або прохання суб'єкта в отриманні відомостей, інформації з метою усунення або зменшення наявної у нього пізнавальної невизначеності, розширення і поглиблення його знань про навколишній світ, суспільство, людину.

Сприйняття - процес відображення предметів і явищ об'єктивного світу, що впливають на даний момент на аналізатори людини.

Гіпотеза - припущення (вислів), що включає думку і розкриває зв'язок між явищами, що встановлює причинно-наслідковий залежність від сутності предмета та її прояви, що пояснює властивості і причини досліджуваного предмета - явищ, процесів, речей.

Дедуктивное обгрунтування (або обумовлює підтвердження тези) - обгрунтування, найчастіше приймає форму підведення окремого випадку під загальне правило.

Дедукція - висновок, в якому з посилок, виражають знання більшою мірою спільності, отримуємо висновок як знання меншою мірою спільності.

Демонстрація в формі аналогії - обгрунтування тези, в якому формулюється твердження про властивості одиничного явища.

Дискусія - обговорення будь-якої спірної думки при особистому взаємодії опонентів або опосередковано в ЗМІ за допомогою словесного змагання, в якому кожен відстоює свою позицію.

Доказ - логічна операція обґрунтування істинності якого-небудь судження (висловлювання) за допомогою інших істинних і пов'язаних з ним суджень (висловлювань).

Достатня підстава - будь-яка інша думка, вже перевірена і визнана істинною, з якої з необхідністю випливає істинність даної думки.

Достовірні відомості - інформація, отримана від джерела, який безпосередньо сприймав і фіксував явища, відображаючи суть даного нас об'єкта (предмета).

Завдання - рівень пізнавальної ситуації для конкретного суб'єкта, який характеризується рухом його до мети (досягненням мети) відповідно до певного алгоритму або на основі освоєного їм уміння, що вимагає коригування відповідно до умов і ситуацією.

Закон достатньої підстави (від лат. Ratio sufficient - принцип розумної достатності) - закон, яким стверджується, що будь-яка істинна думка повинна бути достатньо обгрунтованою.

Закон виключеного третього (від лаг. Tertium non datur - третього не дано) - закон, яким стверджується, що дві суперечать один одному думки не можуть бути одночасно хибними, одна з них обов'язково є істинною, інша - помилкова, а третього не дано.

Закон мислення - внутрішня, істотна, стійка, необхідна, що повторюється зв'язок між елементами думки і самими думками.

Закон зворотного відносини між обсягом і змістом поняття - закон, який виражається в такий спосіб: чим багатша зміст поняття, тим вже його обсяг і, навпаки, чим бідніша зміст поняття, тим ширше його обсяг.

Закон протиріччя - закон, яким стверджується, що два протилежних судження не можуть бути істинними в один і той же час і в одному і тому ж відношенні.

Закон тотожності - закон, який затверджує, що кожна об'єктивно справжня і логічно правильна думка або поняття про предмет повинні бути визначеними і повинні зберігати однозначність протягом міркування і виведення.

Закони логіки - внутрішні, істотні, стійкі, необхідні, повторювані зв'язку між елементами думки і самими думками.

Знак - це матеріальний об'єкт, який використовується в процесі пізнання або спілкування в якості представника будь-якого об'єкта.

Знання - це відомості, інформація, отримані суб'єктом, перероблені їм на основі особистого досвіду або суспільної практики і службовці йому в якості регу- лятівов пізнавально-перетворювальної діяльності.

Значення - це виражається знаком реальний об'єкт, який і позначається цим знаком.

Індуктивне обгрунтування (сполучна підтвердження тези) - логічний перехід від аргументів, в яких представлена інформація про окремі випадки певного ряду, до тези, узагальнюючого ці або інші випадки того ж роду.

Індукція логічна - умовивід, коли на основі повторюваності ознаки у явищ певного класу роблять висновок про його приналежності всіх явищ цього класу, коли висновок являє собою знання більшою мірою спільності, ніж посилки.

Істина - знання, які адекватно відображають предмет вивчення, дослідження.

Непрямий доказ - доказ, в якому істинність тези обґрунтовується з використанням суперечить тезі допущення (антитези).

Логіка (від грец. Хоуос, - слово, поняття, міркування, розум, думка) - наука про загальнозначущих формах і засобах думки, необхідних для раціонального пізнання в будь-якій області знання, про раціональні методи міркувань, які охоплюють як аналіз правил дедукції, так і дослідження ступеня підтвердження імовірнісних або правдоподібних висновків (гіпотез, версій, припущень).

Метод єдиної відмінності - метод, при якому, якщо якась умова «А» має місце, коли настає досліджуване явище «X», і відсутня, коли цього явища немає, а всі інші умови залишаються незмінними, то «А» представляє причину « X ».

Метод єдиної схожості - метод, при якому, якщо два або більше число випадків, коли настає дане явище «X», подібні тільки в однієї умови «А», в той час як два або більше випадків, коли дане явище «X» відсутній, відрізняються від перших випадків тільки гем, що відсутня умова «А», то ця умова «А» і є причина «X».

Метод залишків - метод, при якому, якщо складні умови виробляють складне дію і відомо, що частина умов викликає певну частину цієї дії, то що залишається частина умов викликає залишається частина дії.

Метод супутніх змін - метод, при якому, якщо зі зміною умови «А» в тій же мірі змінюється деякий явище «X», а решта обставини залишаються незмінними, то ймовірно «А» є причиною «X».

Метод подібності та відмінності - метод, при якому, якщо якась умова «А» завжди передує настанню досліджуваного явища «X» в той час, як інші умови змінюються, то ця умова, ймовірно, є причина явища «X».

Методика підготовки фахівців до прийняття кваліфікованих рішень - обумовлена предметом, характером соціального управління в країні і специфікою професійної діяльності система принципів, правил і прийомів актуалізації розумових і вольових якостей особистості до створення гармонійних варіантів з'єднання ситуації зі способами, засобами і силами по її вирішенню.

Мозковий центр - скоординоване взаємодія трьох-п'яти фахівців, об'єднаних прагненням досягнення однієї мети, які систематизують, синтезують свої знання і зусилля по формулюванню кваліфікованих рішень.

Наукова індукція на основі встановлення причинного зв'язку - умовивід, в посилках якого поряд з повторюваністю ознаки у деяких явищ класу міститься інформація про залежність цієї ознаки від певних властивостей явища.

Неповна індукція - умовивід, в якому на основі повторюваності ознаки у деяких явищ певного класу робиться висновок про належність цієї ознаки всьому класу явищ.

Безпосередні умовиводи - умовиводи, в яких висновок здійснюється з однієї посилки шляхом її перетворень: перетворення, звернення, протиставлення предикату або по «логічного квадрату».

Норма - узаконене, підтверджене суспільною практикою або чиєюсь волею встановлення, визнаний обов'язковим порядок, лад чого-небудь, міра єднання кількісно-якісних змін, коли якість предмета залишається незмінним.

Об'єкт логіки як науки - мислення людини з його характеристиками і властивостями.

Обсяг поняття - безліч предметів, узагальнювати і виділяються в понятті, яким притаманні ознаки, що становлять зміст поняття.

Спростування - логічна операція, спрямована на руйнування докази шляхом встановлення хибності або необгрунтованості раніше висунутого тези.

Відчуття - найпростіший психічний процес відображення окремих властивостей предметів і внутрішніх станів організму, що виникають при безпосередньому впливі матеріальних подразників на органи чуття.

Парадокси (від грец. Paradoxos - несподіваний, дивний) - думки, судження, які різко розходяться із загальноприйнятими, устояними думками або заперечують те, що представляється безумовно правильним.

Паттерна - повторювані специфічні зміни в позі тіла, рухах голови, рук, ніг, в м'язах, забарвленням особи, в ритмі дихання, темпі і тембр голосу, обумовлені внутрішнім станом людини.

Пізнавальна ситуація - взаємозв'язок мислення суб'єкта і предмета його пізнання, яка характеризується трьома моментами: 1) необхідністю пізнати шукане, знявши з нього покрив невідомості; 2) можливостями суб'єкта пізнання, наявністю у нього коштів для досягнення мети пізнання; 3) характером рішення, яке потрібно отримати.

Полеміка - дискусія щодо спірних думок, яка включає не тільки обгрунтування висунутих тез, а й критичний взаємний аналіз пропозицій.

Повна індукція - умовивід, в якому на основі повторюваності ознаки у кожного з явищ певного класу робиться висновок про належність цієї ознаки всьому класу явищ.

Поняття - одна з форм абстрактного мислення, в якій відображаються істотні та відмінні ознаки окремого предмета або класу однорідних предметів.

Популярна індукція - узагальнення, в якому шляхом перерахування встановлюють повторюваність ознаки у деяких явищ класу, на основі чого проблематично укладають про його приналежності до всього класу явищ.

Постулати - твердження, що приймаються без доведення як вихідне положення при будь-якому міркуванні.

Правдиві знання - відомості, які отримані від джерела, що має статус надійного.

Правдоподібні (ймовірні) міркування - висловлювання, укладені знання в яких мають схожість, подібність з істиною і тому не достовірні, а лише ймовірні.

Предмет логіки як науки - форми і засоби думки, закони правильного мислення і отримання вивідного знання, а також методи міркувань і формулювання істинних висновків, узагальнень, рекомендацій, рішень.

Уявлення - процес наочного і узагальненого відображення предметів і явищ (або їх окремих властивостей), які в даний момент не впливають на паші органи чуття.

Ознаки - наявність або відсутність властивостей, якихось показників предмета, наявність або відсутність відносин між предметами. Це те, в чому предмети схожі один з одним або відмінні один від одного. Вони бувають суттєві і несуттєві, відмінні і неотлічітельние.

Проблема - рівень пізнавальної ситуації для конкретного суб'єкта, який характеризується її здатністю і рухом до мети (досягненням мети) відповідно до певної гіпотезою або версією або на основі методу проб і помилок, обумовленого можливостями пізнає, що склалися умовами і суб'єктивними факторами.

Прямий доказ - доказ, в якому при обґрунтуванні тези не користуються такими, що суперечать тезі припущеннями.

Розділової-категоричне умовивід - умовивід, в якому одна з посилок - розділову, а інша посилка і висновок - категоричні судження.

Рішення - пізнавальний акт суб'єкта, виражений у формі судження, здійснений в межах його компетенції для досягнення певної мети і тягне конкретні наслідки для нього, його мікро- і макросередовища.

Сила звички - стійкий стереотип в психіці людини, що володіє позитивною або негативною спрямованістю.

Сенс - виражається знаком характеристика об'єкта, представником якого є знак.

Зміст поняття - сукупність основних, істотних і характерних ознак предмета або класу однорідних предметів, відображених в цьому понятті.

Софізми - міркування, які за формою здаються логічно правильними, але містять приховану логічну помилку.

Соціальне управління - процес використання керівництвом соціально-політичних організацій, в тому числі державних, пізнаних закономірностей суспільного розвитку, а також влади для впливу на елементи соціальних організацій (людей), зміни їх функцій з наміром забезпечити собі оптимальне і ефективне досягнення поставлених перед собою цілей.

Статистичне узагальнення - умовивід неповної індукції, в якому встановлена в посилках кількісна інформація про частоту певної ознаки в досліджуваній групі (зразку) переноситься в ув'язненні на безліч явищ цього роду.

Істотні ознаки - ознаки, які розкривають внутрішню природу предмета, його якісність, то, чим є предмет насправді. Позбавлення конкретного предмета його істотної ознаки свідчить про те, що даний предмет перетворюється в інший.

Тактика аргументації - мистецтво ведення процесу обгрунтування тези і його затвердження в свідомості опонента, що охоплює етапи підготовки і здійснення прямого або опосередкованого мислеречевого і речемис- літелиюго взаємодії людей в різних ситуаціях і формах.

Теорія - досить обгрунтоване істинне знання про певній галузі дійсності, що представляє собою сукупність взаємопов'язаних тверджень, які перебувають в певній ієрархії і дозволяють здійснювати прогноз розвитку цієї реальності і діяти людині в цій області зі знанням справи.

Термін (від лат. Tenninus - межа, межа, кінець чого-небудь) - в логіці - слово, ім'я предметів універсуму для позначення суб'єкта і предиката судження, а також для позначення елементів посилок силогізму.

Тотожність - рівність, подібність предметів в якому-небудь відношенні. У об'єктивної реальності тотожність існує в зв'язку з різницею.

Впізнавання - такий рівень пізнавальної ситуації для конкретного суб'єкта, який характеризується його рухом до мети (досягненням мети) відповідно до принципу «стимул - реакція» або на основі освоєного і практично не змінюваного навички.

Прийоми - в широкому сенсі - найрізноманітніші прийоми мовлення, письма, форми взаємодії людей, які дозволяють «активної» стороні аргументації полегшити, спростити для себе процедуру затвердження в свідомості опонента своєї тези і одночасно ускладнити ці операції для «пасивної» сторони.

Умовивід - форма мислення, за допомогою якої з одного або декількох істинних суджень при дотриманні певних правил виводиться нове знання про предмети реального світу у вигляді нового судження.

Умовивід за аналогією - висновок, в якому приналежність предмету певної ознаки обгрунтовується схожістю в істотних ознаках з іншим предметом. Подібність - це відносини між об'єктами, що складається в наявності у розглянутих об'єктів загальних ознак.

Умовно-розділову, або лемматіческое (від лат. 1ет- ті - припущення) умовивід - умовивід (узагальнення), в якому одна посилка складається з двох або більше умовних суджень, а інша - розділову судження.

Умовний умовивід - опосередкований умовивід, в якому обидві посилки і висновок є умовними судженнями.

Факти , або фактичні дані - поодинокі події або явища, для яких характерні певне місце, час і конкретні умови їх існування.

Формальна логіка , або логіка у вузькому значенні цього слова, - наука про зв'язки, що виникають між істинністю і хибністю будь-яких пропозицій з точки зору їх форми, структури, особливо про зв'язку слідування одних пропозицій з інших.

Емпіричні узагальнення - результати висновків по фіксації первинних стійких зв'язків між зафіксованими властивостями предметів дослідження, отримані на основі методів емпіричного дослідження: спостереження, вивчення документів, опитування фахівців - і виражені в формі суджень.

Мова об'єкта (об'єктна мова) - мова, опис якого відбувається за допомогою метамови.

Мова права - це сукупність понять і знаків природної мови, а також загальнодоступних для широкого кола громадян категорій, взятих з юридичних наук, службовців засобом вираження правомочностей і обов'язків спільнот людей, зберігання цієї інформації, доведення її до всіх верств суспільства, а також управління людською поведінкою .

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук