ТЯГОВИЙ РОЗРАХУНОК АВТОМОБІЛЯ

Завдання тягового розрахунку

Завданням тягового розрахунку є визначення конструктивних параметрів автомобіля, що забезпечують його задані тягові властивості.

В процесі тягового розрахунку підбираються:

  • а) зовнішня характеристика двигуна;
  • б) передавальні числа трансмісії.

Задаються параметрами зазвичай є:

  • а) тип автомобіля;
  • б) вантажопідйомність або максимальне число пасажирів;
  • в) максимальна швидкість руху М з тах по шосе з заданим коефіцієнтом дорожнього опору | /;
  • г) максимальне дорожнє опір | / на нижчій передачі в трансмісії.

Вказується також тип двигуна (бензиновий, дизельний), іноді - бажаний тип трансмісії (механічна, гідромеханічна і т. Д.).

Для проведення тягового розрахунку доводиться вибирати ряд параметрів, що входять в формули для визначення розрахункової потужності двигуна і передавальних чисел трансмісії проектованого автомобіля. До таких параметрів належать: повна маса автомобіля М а й розподіл її по осях, коефіцієнт корисної дії трансмісії і, радіуси коліс г до і г ; , Коефіцієнт опору повітря К в , площа лобового опору F.

Повну масу автомобіля М визначають як суму власної маси автомобіля (спорядженої маси автомобіля) і маси вантажу і пасажирів, включаючи водія. Власна маса автомобіля підбирається в залежності від його типу за статистичними даними з урахуванням конструктивних змін, передбачуваних в проектованому автомобілі.

Найчастіше в довідковій літературі наводиться суха маса, т. Е. Маса автомобіля без корисного навантаження, антифризу, масла, палива, комплекту інструменту, радіообладнання. Для легкових автомобілів суха маса підбирається в залежності від класу автомобіля і передбачуваного літражу двигуна, який орієнтовно вибирається ще до початку тягового розрахунку і остаточно уточнюється після підбору зовнішньої характеристики двигуна.

Маса спорядження легкового автомобіля також визначається але зі статистичними даними в залежності від класу. Згідно з цими даними маса спорядження для автомобілів різних класів коливається в межах від 30 ... 50 кг для автомобілів особливо малого класу до 180 ... 195 кг для автомобілів вищого класу.

Розрахункова маса одного пасажира в нашій країні, як і в більшості західних країн, прийнята рівною 70 кг, а маса багажу на кожного пасажира - 10 кг.

Для вантажних автомобілів маса спорядженого автомобіля може бути знайдена за коефіцієнтом тари г | | 5 рівному відношенню спорядженої маси автомобіля до номінальної вантажопідйомності. Для визначення цього коефіцієнта також використовують статистичні дані.

Для автомобілів з різною вантажопідйомністю коефіцієнт тари різний. Звичайно чим більше вантажопідйомність, тим менше коефіцієнт тари. Для сучасних автомобілів середньої вантажопідйомності (3 ... 5 т) коефіцієнт тари близький до одиниці. У вантажних автомобілів підвищеної прохідності коефіцієнт тари значно вище, ніж у автомобілів, призначених для руху але дорогах.

Повна маса проектованого вантажного автомобіля дорівнює заданої вантажопідйомності, помноженої на (1 + г | т ), плюс маса пасажирів (включаючи водія).

Розподіл маси по осях також підбирається виходячи зі статистичних даних по автомобілям, близьким за типом до проектованого. Для легкових автомобілів, виконаних за класичною схемою, при попередніх розрахунках можна вважати, що повна маса розподіляється порівну між обома осями. Для передньопривідних автомобілів в більшості випадків маса, яка припадає на передню вісь, дорівнює 50 ... 55 %, а для автомобілів із заднім розташуванням двигуна - 40 ... 45% від повної маси автомобіля.

У двовісних вантажних автомобілів при попередніх розрахунках можна вважати, що на здвоєні колеса задньої осі припадає дві третини маси повністю навантаженого автомобіля, приймаючи при цьому до уваги, що у автомобілів, призначених для руху по дорогах групи Б, маса, яка припадає на задню вісь, що не повинна перевершувати 6000 кг, а у автомобілів, призначених для руху по дорогах групи а, - 10 000 кг.

Для визначення номінальних розмірів шини користуються ГОСТ але шинам виходячи з маси, що припадає на найбільш навантажене колесо. У цих же таблицях ГОСТ зазначений розмір статичного радіуса г ст колеса. При тягових розрахунках вважають

r d = r k = r ст '

Коефіцієнт опору повітря вибирається за статистичними даними в залежності від форми і розмірів кузова.

Для приблизного підрахунку площі лобового опору використовують дані по автомобілях, близьким за типом до проектованого, а згодом планують габаритні розміри автомобіля (колія, висота, ширина) і визначають F за емпіричними формулами.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >