«ТАК ВАШИХ ПРИНЦИПІВ ГРЕБЛЮ ГАТИ!»

Ця дискусія розгорілася на семінарі газетярів, точніше, перед ним. Варто учасникам семінару дізнатися, що чекає відверта розмова про принципи професійної поведінки журналіста, як знайшовся охочий уточнити:

- Почнемо з принципу партійності? ..

Аудиторія заусміхалася. А єхидний любитель точності як ні в чому не бувало продовжив:

- Я б запропонував інший підхід: кожен - особистість, і у кожного - свої принципи.

У відповідь навперебій зазвучали іронічні репліки:

  • - Краще - у кожного своя мораль!
  • - Тоді вже своя теорія журналістики!

Людина солідніше і постарше обурився:

- Закінчуйте базарити. І принцип партійності - НЕ дурість, можна б і з нього почати розмову. Але принципи професійної поведінки, я вважаю, - щось інше. Це етика!

І тут наш любитель точності, як то кажуть, «завівся»:

- Ах, ви про етику ?! Так тут ваших принципів - хоч греблю гати! Скільки умів, стільки і принципів. Кому що в голову прийде, то і принципом

величають. А я вважаю, що у журналіста повинен бути тільки один принцип: чесність, чесність і еше раз чесність!

Хтось підтримав оратора. Хтось помітив запально, що чесність - людська якість, а ніякий не принцип. Хтось став доводити, що і якість можна зводити в принцип. Люди всі були розумні, за словом в кишеню нс лізли, проте хід спору визначали випадковості: то в одну сторону його поведе, то в іншу. І раптом пролунав питання:

- А справді, що таке моральні принципи? За якими критеріями вони визначаються?

Голос у женшіни, яка його поставила, був тихим, вона нікого не намагалася перекричати, говорила, немов думала вголос. Але все на одну-дві хвилини замовкли. Стало зрозуміло: питання, поставлене жінкою, перетворився в загальний.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >