ПОЛІТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

В обстановці зростаючої політичної конкуренції засоби масової інформації, особливо електронні, набувають зростаюче значення. Дорогі виступи політиків на радіо і телебаченні, політична реклама стали важливою складовою частиною будь-якої виборчої кампанії. Характерно, що значну частину витрат на проведення виборчих кампаній кандидатів нині складають витрати на засоби масової інформації. Тому ще до початку виборчої кампанії органи ЗМІ користуються особливою увагою з боку всіх претендентів на скільки-небудь високі державні пости. Політичний діяч, який вирішив балотуватися на ту чи іншу високу виборну посаду, прагне якомога раніше звернути на себе увагу органів ЗМІ, а через них - громадськості та ділових кіл.

ЗМІ - інструмент політичного маркетингу

У міру вага ширшого проникнення стилю і методів комерційної реклами в сферу політики політичні кампанії в ЗМІ нерідко набувають характеру рекламних. Вибори під всезростаючої мірою стають спорами не між конкретними кандидатами, а між великими рекламними фірмами. І дійсно, у галузі ЗМІ утвердився свого роду новий вид професійної діяльності - "політичний маркетинг". При обгрунтуванні значущості політичного маркетингу деколи справа доходить до того, що проводиться аналогія між рекламою товарів в бізнесі та кандидатів у політиці.

Так, грунтуючись на концепції "економічного людини", А. Лепаж вважав, що поведінка індивідуума в кабіні для голосування принципово не відрізняється від його поведінки в універмазі. При цьому виходять з того, що всякий товар має свої відмінні властивості: колір, форму, упаковку. Як і будь-який інший товар, кандидат на виборні посади теж повинен пропонувати виборцям певні фізичні якості. Деякі автори не обтяжують себе подібними тонкощами і говорять про тотожність комерції і політики, маркетингу комерційного й політичного.

Суть політичного маркетингу полягає в наступному. Кандидат на виборну посаду, його помічники та консультанти займаються дослідженням "кон'юнктури ринку": вивчають округ, оцінюють економічні та соціальні умови його жителів, ретельно зважують свої шанси і можливості конкурентів, визначають передвиборчу тактику. Саме ж мистецтво вигравати на виборах перетворюється на вид політичної професійної діяльності, яким займаються добре підготовлені фахівці.

Політичний маркетинг включає три етапи. Перший - соціальний, економічний, політичний, психологічний аналіз місця дії. Другий - вибір стратегії, визначення методів обробки різних груп виборців, вибір теми кампанії, тактики використання місцевих та національних ЗМІ. Третій етап - просування кандидата (або, на професійному жаргоні, який встиг утвердитися, товару). На першому та другому етапах найбільш вагою голос експертів - соціологів, політологів, на третьому основна роль відводиться ЗМІ.

Найбільш широко й успішно політичний маркетинг застосовується в США, де детальною розробкою його механізмів і методів зайняті сотні висококласних професіоналів. Ключове увагу вони приділяють проведенню опитувань громадської думки, консультацій з організації та проведення виборів, техніці створення і продажу іміджів (образів) кандидатів. В даний час в США виникло безліч фірм і компаній, які спеціалізуються на організації та проведенні різних політичних кампаній.

Нині фахівці з політичного маркетингу займають провідні позиції в апараті претендентів на політичні посади майже у всіх розвинених країнах. Політичні консультанти, наймані з числа найбільш досвідчених журналістів-коментаторів, співробітників рекламних та консультативних фірм, виконують функції режисерів виборчих кампаній.

Завдання політичних консультантів - не тільки привернути увагу громадськості до претендента, але і створити його певний імідж. Фахівці з громадській думці, звертаючись до послуг відомих кінорежисерів, використовуючи технічні прийоми і методи, спочатку застосовувалися в рекламі товарів, розробили технологію створення і продажу іміджів політичних діячів. Іміджі повинні максимально відповідати цілям виборчої кампанії, очікуванням громадськості, уявленням партійних заправив про найбільш бажаному типі політичного лідера, розрахунками ділових кіл. У своїй роботі фахівці виходять з тези, висловленої ще в 1956 р головою національного комітету республіканської партії США Л. Холом: "Ви продаєте своїх кандидатів і свої програми так само, як бізнес продає свої товари".

В даний час існує ціла теорія "ідеального кандидата", на основі якої конструюються іміджі реальних претендентів. Приміром, такий кандидат повинен володіти рисами характеру, які максимально відповідають конкретної політичної ситуації в країні. Так, в періоди соціально-політичних криз найбільшими шансами володіють "відверті" і "чесні" політики, здатні на максимально відкрита розмова з суспільством.

Виходячи з цих і безлічі інших узагальнених характеристик "ідеального претендента", консультанти мобілізують всі готівкові пропагандистські засоби, щоб підкреслити виграшні риси свого клієнта і замаскувати несприятливі чи не відповідають очікуванням виборців.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >