Навігація
Головна
 
Головна arrow Право arrow Господарське право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Об'єкти ринку цінних паперів

Цінний папір - це документ, що засвідчує з дотриманням встановленої форми і (або) обов'язкових реквізитів майнові права, здійснення і передача яких можливі тільки при його пред'явленні (ст. 143 ЦК). Ст. 128 ГК відносить цінні папери до об'єктів цивільних прав, а саме до різновиду речей.

Класифікація цінних паперів.

1) За способом позначення уповноваженої особи цінні папери поділяються на такі види:

пред'явницькі - цінні папери, в яких не вказується конкретна особа, якій необхідно про

вапна виконання. Уповноваженою особою по такій цінному папері є будь-який держатель цінного паперу, який повинен лише її пред'явити;

  • - Іменні - цінні папери, виписані на ім'я конкретної особи, виключно якому належить право реалізації втіленої в них юридичної можливості;
  • - Ордерні - цінні папери, які також виписуються на конкретну особу, проте останнє може здійснити засвідчене цінним папером право не тільки самостійно, а й передати його іншій особі шляхом вчинення на цьому папері передавального напису - індосаменту, який може бути бланковим (без зазначення особи, якій має бути здійснене виконання), або ордерним (із зазначенням особи, якій чи за наказом якої має бути здійснене виконання).
  • 2) З урахуванням того, в якій формі випускаються цінні папери, розрізняють:
    • - Емісійні - цінні папери, що випускаються зазвичай великими серіями; мають рівний обсяг і строки здійснення засвідчуваних ними прав незалежно від часу їх придбання (акції, облігації і т.д.);
    • - Неемісійні - цінні папери, що випускаються в кожному конкретному випадку і закріплюють за їхніми власниками індивідуальний обсяг прав (вексель, подвійне і просте складське свідоцтво і т.д.).
  • 3) За національної приналежності емітентів цінні папери поділяються на національні та іноземні.
  • 4) Залежно від того, хто є емітентом цінних паперів, виділяють державні цінні папери та цінні папери приватних осіб.
  • 5) За формою існування цінні папери поділяються на такі види, як:
    • - Документарні - цінні папери, власник яких встановлюється шляхом пред'явлення оформленого належним чином сертифіката, цінного паперу;
    • - Бездокументарні - цінні папери, власник яких встановлюється на підставі записів на рахунках.
  • 7) З точки зору змісту засвідчуваних прав розрізняють:
    • - Грошові цінні папери - засвідчують право їх власника на отримання певної грошової суми;
    • - Товарні цінні папери - засвідчують право їх власника на товари, послуги. Такі цінні папери називають іноді товаророзпорядчими, оскільки власник допомогою передачі цінного паперу іншій особі розпоряджається належним йому товаром (коносамент).

В силу Закону Республіки Білорусь "Про цінні папери і фондових біржах" цінним папером (акцією, облігацією) є документи, що засвідчують виражені в них і реалізовані шляхом пред'явлення або передачі майнові права та відносини позики власника цінного паперу по відношенню до емітента.

Дія Закону "Про цінні папери і фондових біржах" поширюється на діяльність тільки з акціями та облігаціями. Цей Закон не регулює випуск та обіг облігацій внутрішніх державних позик, інших паперів, що випускаються або гарантованих Урядом Республіки Білорусь, Національним банком Республіки Білорусь, а також інших видів цінних паперів та лотерей.

Закон "Про цінні папери і фондових біржах" ділить акції на прості та привілейовані. Проста акція - цінний папір, що засвідчує право власника на частку власності акціонерного товариства при його ліквідації, що дає право його власникові на одержання частини прибутку товариства у вигляді дивіденду і на участь в управлінні товариством. Привілейована акція - цінний папір, що дає право його власникові на отримання дивіденду як фіксованого відсотка, право на частку власності при ліквідації товариства і не дає права голосу на участь в управлінні товариством.

Акція чинності Законом повинна містити такі обов'язкові реквізити: найменування цінного паперу - "акція", номінальну вартість, вид акції (іменна чи на пред'явника); повне найменування та юридичну адресу емітента; повне найменування або ім'я покупця акції або вказівку, що акція на пред'явника: місце, дату випуску, номер державної реєстрації, серію і порядковий номер акції; зразок підпису (факсиміле) уповноважених осіб емітента та перелік прав, що надаються власникам акцій.

Рішення про випуск акцій приймається установчої конференції або загальними зборами акціонерів. Акції випускаються при створенні акціонерного товариства або при збільшенні його статутного фонду. Випуск акцій створюваним відкритим акціонерним товариством включає в себе проведення відкритої підписки, реєстрацію акцій та їх фактичне розміщення на умовах і за підсумками передплати.

Акції випускаються в розмірі сплаченого статутного фонду створюваного акціонерного товариства і розміщуються серед інвесторів на умовах і за підсумками передплати.

Додатковий випуск акцій, здійснюється у зв'язку із збільшенням статутного фонду шляхом підписки, можливий тільки після повної оплати акцій та їх державної реєстрації. Рішення про додатковий випуск акцій приймається загальними зборами акціонерів після закінчення підписки.

Розміщення додаткового випуску акцій відкритого акціонерного товариства можливо у формі розподілу між учасниками товариства, відкритого продажу або за підсумками передплати.

Підписка на акції або їх продаж першому власнику за ціною нижче номінальної вартості не допускається. При цьому номінальна вартість акцій повинна бути виражена тільки в національній грошовій одиниці. Відкритий продаж додаткового випуску здійснюється на основі договору купівлі-продажу шляхом внесення інвестором внеску на розрахунковий рахунок емітента в установі банку. Інвестор набуває право власника на акції після їх повної оплати.

Облігація - цінний папір, що підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати власнику цінного паперу її номінальну вартість у встановлений термін з сплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Облігації випускаються серіями, що складаються з однорідних цінних паперів з рівною номінальною вартістю і однаковими умовами випуску та погашення.

Облігації випускаються суб'єктами господарювання або іншими юридичними особами під заставу майна за згодою власника або уповноваженого ним органу.

Обов'язковими реквізитами облігації є: найменування цінного паперу - "облігація"; повне найменування та юридичну адресу емітента облігацій; повне найменування або ім'я покупця або вказівку, що облігація на пред'явника; номінальна вартість; розмір відсотків, якщо це передбачено; порядок, строки погашення і виплати відсотків; дата випуску; номер державної реєстрації, серія і порядковий номер облігації; зразки підписів (факсиміле) уповноважених осіб емітента і права, які з облігації.

Рішення про випуск облігацій приймається емітентом у порядку, передбаченому його статутом або іншим документом, що регулює його діяльність.

Акціонерне товариство може прийняти рішення про випуск облігацій тільки після повної оплати акціонерами вартості всіх акцій. Рішення про випуск облігацій має обов'язково містити: повне найменування та юридичну адресу емітента облігацій; статутного фонду емітента, умови забезпеченості позики, найменування документа, що регулює господарську діяльність, а також перелік керівних посадових осіб емітента; дані про розміщення вже випущених цінних паперів; мета випуску облігацій; зазначення виду облігацій; загальну суму емісії і кількість облігацій, номінальну вартість облігацій, порядок виплати доходів; де і коли сплачуються кошти на купівлю облігацій; в який термін повертаються кошти при відмові від випуску облігацій; порядок розміщення облігацій; порядок оплати облігацій; інші питання, пов'язані з випуском облігацій.

Емітент реалізує право на випуск цінних паперів з моменту реєстрації цінних паперів та присвоєння номера державної реєстрації в центральному органі, що здійснює контроль і нагляд за ринком цінних паперів.

Продаж цінних паперів вважається відкритою, якщо про це оголошено емітентом або вона відповідає принаймні одній із зазначених нижче критеріїв:

  • а) цінні папери призначені для розміщення між юридичними та фізичними особами, коло яких індивідуально заздалегідь визначити неможливо;
  • б) цінні папери пропонуються до продажу більш ніж ста юридичним або фізичним особам. При перетворенні колективних та народних підприємств в акціонерні товариства даний вимога необов'язкова.

Для реєстрації необхідно подання наступних документів:

  • а) заяви про реєстрацію цінних паперів;
  • б) рішення про випуск цінних паперів, оформленого відповідно до статей 4, 6 цього Закону відповідно для реєстрації акцій і облігацій;
  • в) нотаріально засвідченої копії статуту емітента;
  • г) проспекту емісії.

Державна реєстрація (або відмову) повинна бути проведена не пізніше 30 днів з моменту подачі заяви з доданням необхідних документів.

Центральний орган, що здійснює контроль і нагляд за ринком цінних паперів, може заборонити або призупинити випуск цінних паперів у разі:

  • а) порушення чинного законодавства, інструкцій і розпоряджень центрального органу, що здійснює контроль і нагляд за ринком цінних паперів;
  • б) відсутності або невідповідності поданої у проспекті емісії інформації фактичному стану справ:
    • - Про фінансово-економічний стан емітента (збитки, прибуток) протягом останніх двох завершених фінансових років або з моменту утворення, якщо цей термін менше двох років;
    • - Про наявність простроченої заборгованості кредиторам і по платежах до бюджету;
    • - Про наявність неповністю сплаченого статутного фонду на момент прийняття рішення про випуск облігацій.

Заборона з мотивів недоцільності випуску цінних паперів не допускається.

Не пізніше ніж через шість місяців після початий відкритої підписки на цінні папери і через кожні шість місяців після початку відкритого продажу емітент або особа, уповноважена засновником, подає до центрального органу, який здійснює контроль і нагляд за ринком цінних паперів, звіт про підсумки підписки або про хід продажу цінних паперів.

Угоди з обігу цінних паперів здійснюються тільки за участю професійного учасника ринку цінних паперів.

Емітент зобов'язаний не менше одного разу на рік інформувати громадськість про основні даних про своє господарсько-фінансове становище і результати діяльності. Вимоги до змісту річного та періодичного звіту емітента встановлюються центральним органом, що здійснює контроль і нагляд за ринком цінних паперів.

Крім того, ст. 144 ЦК передбачає такі види цінних паперів: вексель, чек, депозитний і ощадний сертифікат, банківська ощадна книжка; на пред'явника, коносамент, приватизаційні цінні папери та інші документи, які законодавством про цінні папери або у встановленому ним порядку віднесено до цінних паперів.

Вексель - цінний папір, який засвідчує нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця або іншого вказаного у векселі платника виплатити при настанні передбаченого векселем терміну власнику векселя (векселедержателю) суму, зазначену у векселі. Векселі бувають:

  • - Прості - виписуються боржником (соло-вексель). Его безумовне зобов'язання векселедавця сплатити певну суму грошей пред'явнику векселя чи іншого зазначеним у векселі особі, або тому, кого вона вкаже через встановлений термін;
  • - Перекладні - виписуються кредитором (тратта). Це цінний папір, що містить письмові безумовні вказівки векселедавця (трасант) платнику (трасату) сплатити певну суму держателю векселя у встановлений термін.

Чек - цінний папір, який містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця банку сплатити власнику вказану суму.

Депозитний сертифікат - письмове свідоцтво банку про внесок коштів. Дає право вкладнику (його наступнику) на отримання після закінчення встановленого строку суми вкладу та відсотки по ньому. Він може бути виданий тільки юридичній особі, і права по ньому можуть бути передані тільки юридичній особі.

Коносамент - товаророзпорядчий документ (цінний папір), що засвідчує укладення договору морського перевезення вантажу і службовець доказом прийому перевізником зазначеного в цьому документі вантажу.

Складські свідоцтва (подвійне складське свідоцтво, кожна з двох його частин і просте складське свідоцтво) - цінні папери, що видаються товарним складом товаровладельцу на підтвердження прийняття від нього товару на зберігання.

Просте складське свідоцтво видається на пред'явника, в силу чого має підвищену оборотоздатності. Тримач простого складського свідоцтва має право розпорядження товарів, приміщенні на зберігання за простим складським свідоцтвом.

Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин - складського свідоцтва та заставного свідоцтва (варанта), які можуть бути відокремлені один від одного. Зазначене складське свідоцтво і кожна з його частин є ордерних цінними паперами. Тримач складського та заставного свідоцтва має право розпорядження зберігаються на складі товаром в повному обсязі, в тому числі отримати товар зі складу. Тримач складського свідоцтва має право власності на товар, яке може бути передане будь-якій особі шляхом вчинення на звороті свідоцтва передавального напису - індосаменту, але не може взяти товар зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом. Заставне свідоцтво надає можливість отримати кредит під заставу товару, що зберігається на складі. Тримач такого свідоцтва інший, ніж утримувач складського свідоцтва, має право застави на товар у розмірі виданого за заставним свідоцтвом кредиту та відсотків по ньому, про що робиться відмітка на складському свідоцтві.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук