Розгляд у кваліфікаційній комісії адвокатської палати суб'єкта РФ

Кваліфікаційна комісія формується на строк два роки в кількості 13 членів за такими нормами представництва:

  • - Від адвокатської палати - сім адвокатів, включаючи президента адвокатської палати суб'єкта РФ. При цьому адвокат - член комісії повинен мати стаж адвокатської діяльності не менше п'яти років;
  • - Від територіального органу юстиції - два представники;
  • - Від законодавчого (представницького) органу державної влади суб'єкта РФ - два представники. При цьому представники не можуть бути депутатами, державними або муніципальними службовцями. Порядок обрання зазначених представників і вимоги, пропоновані до них, визначаються законами суб'єктів РФ;
  • - Від верховного суду республіки, крайового, обласного суду, суду міста федерального значення, суду автономної області та суду автономного округу - один суддя;
  • - Від арбітражного суду суб'єкта РФ - один суддя. Головою кваліфікаційної комісії є президент адвокатської палати за посадою.

Кваліфікаційна комісія вважається сформованою і правомочна приймати рішення за наявності в її складі не менше двох третин від числа членів кваліфікаційної комісії, передбаченого цим пунктом.

Засідання кваліфікаційної комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин членів кваліфікаційної комісії.

Учасниками дисциплінарного провадження можуть бути: 1) особа, яка подала до ради адвокатської палати відповідну скаргу (подання); 2) посадова особа або орган державної влади, яким таке право надано федеральними законами; 3) адвокат, який подав скаргу відносно іншого адвоката; 4) віце-президент адвокатської палати, відповідальний за виконання вимог закону про обов'язкову участь адвокатів у кримінальному провадженні, наданні безкоштовної юридичної допомоги або виконання рішень органів адвокатської палати; 5) адвокат, на дії якого подана скарга або подання; 6) представники зазначених осіб.

Розгляд у кваліфікаційній комісії адвокатської палати здійснюється усно на основі принципів змагальності та рівності учасників дисциплінарного провадження.

Кваліфікаційна комісія розглядає справу тільки в межах вимог і підстав, викладених у документі, явівшімся приводом для порушення дисциплінарного провадження. Ні кваліфікаційна комісія, ні учасники дисциплінарного провадження не вправі змінити зазначені вимоги і підстави.

Докази подаються учасниками виробництва до початку розгляду, їх пояснення. Копії письмових доказів чи документів, які учасники мають намір представити в засідання комісії, повинні бути ними передані секретарю комісії не пізніше двох діб до моменту початку засідання.

Кваліфікаційна комісія вправі провести дисциплінарний розгляд і у відсутності учасників дисциплінарного провадження, дана обставина не є підставою для відкладення розгляду. У цьому випадку кваліфікаційна комісія розглядає справу по суті за наявними матеріалами і вислуховує тих учасників виробництва, які з'явились у засідання комісії. У той же час на практиці, якщо учасник дисциплінарного провадження надав докази неможливості присутності на засіданні, а комісія визнає його присутність необхідним для правильного розгляду справи, вона переносить розгляд на більш пізній термін.

Розгляд у всіх випадках здійснюється в закритому засіданні кваліфікаційної комісії. Порядок розгляду визначається кваліфікаційною комісією і доводиться до відома учасників дисциплінарного провадження. Засідання кваліфікаційної комісії веде її голова або призначений ним заступник з числа членів комісії, який забезпечує порядок в ході її засідання. У засіданні кваліфікаційної комісії ведеться протокол, в якому відображаються всі істотні сторони розгляду, а також формулювання висновку. Протокол ведеться одним з членів комісії, призначеним її головою або його заступником, і підписується всіма членами комісії безпосередньо після винесення висновку і перед його оголошенням. У випадках, визнаних необхідними, комісією може вестися магнітний запис, що додається до протоколу.

Кваліфікаційна комісія повинна дати висновок по дисциплінарного провадження в тому засіданні, у якому відбулося розгляд по суті. По суті розгляду комісія ухвалює висновок шляхом голосування іменними бюлетенями. Формулювання у питаннях для голосування пропонуються головою комісії або призначеним ним заступником. Іменні бюлетені для голосування членів комісії долучаються до протоколу і є його невід'ємною частиною.

Про результати дисциплінарного розгляду в кваліфікаційній комісії учасники дисциплінарного провадження повідомляються письмово.

Висновок комісії має бути вмотивованим і обгрунтованим і складатися з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. У вступній частині висновку вказуються час і місце винесення висновку, найменування комісії, яка винесла висновок, склад комісії, учасники дисциплінарного провадження, привід для порушення дисциплінарного провадження. Описова частина висновку повинна містити в собі вказівку на предмет скарги або подання, пояснення адвоката. У мотивувальній частині висновку повинні бути вказані фактичні обставини, встановлені комісією, докази, на яких грунтуються висновки комісії, і докази, якими комісія відкидає ті чи інші докази, а також правило адвокатської професії, передбачене законодавством про адвокатську діяльність і адвокатуру, Кодексом професійної етики адвоката, якими керувалася комісія при винесенні висновку. Резолютивна частина висновку повинна містити одну з наступних формулювань:

  • - Про наявність в діях (бездіяльності) адвоката порушення норм Кодексу або про невиконання або неналежне виконання ним своїх обов'язків перед довірителем; або про невиконання рішень органів адвокатської палати;
  • - Про необхідність припинення дисциплінарного провадження внаслідок відсутності в дії (бездіяльності) адвоката порушення норм Кодексу або внаслідок належного виконання адвокатом своїх обов'язків перед довірителем або адвокатською палатою;
  • - Про необхідність припинення дисциплінарного виробництва внаслідок відбувся раніше висновку кваліфікаційної комісії і рішення ради цієї чи іншої адвокатської палати з виробництва з тими ж учасниками з того ж предмета і підстави;
  • - Про необхідність припинення дисциплінарного провадження за скаргою внаслідок примирення особи, яка подала скаргу, і адвоката;
  • - Про необхідність припинення дисциплінарного провадження внаслідок закінчення строків порушення дисциплінарного провадження, обнаружившегося в ході розгляду.

Учасники дисциплінарного провадження з моменту її порушення мають право:

  • - Знайомитися з усіма матеріалами дисциплінарного провадження, робити виписки з них, знімати з них копії, в тому числі за допомогою технічних засобів;
  • - Брати участь у засіданні комісії особисто і (або) через представника;
  • - Давати по суті розгляду усні та письмові пояснення, подавати докази;
  • - Знайомитися з протоколом засідання та укладенням комісії;
  • - У разі незгоди з висновком комісії представити раді свої пояснення.

Слід також додати, що в ході засідання кваліфікаційна комісія вправі заслухати свідчення інших осіб. Учасникам дисциплінарного провадження при необхідності надається сприяння в отриманні недоступних ним доказів із судів та інших державних органів.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, має право вживати заходів щодо примирення з особою, яка подала скаргу, до рішення ради.

Оскільки, кваліфікаційна комісія і рада адвокатської палати не наділені правами, наданими судам, є вкрай цікавим питання про допустимість доказів, які подаються учасниками дисциплінарних проваджень. Вичерпну відповідь на поставлене питання дано в ув'язненні кваліфікаційної комісії Адвокатської палати м Москви від 23.01.2004 по дисциплінарного провадження щодо адвоката О. Г. Артюховій. У вказаному висновку встановлено наступне. "Рада адвокатської палати приймає рішення про припинення статусу адвоката при здійсненні ним вчинку, що ганьбить честь і гідність адвоката або применшує авторитет адвокатури, тобто приймає рішення, яке тягне для адвоката важливі юридично значимі наслідки. Рішення ради адвокатської палати з питання про припинення статусу адвоката і відповідний висновок кваліфікаційної комісії є актами квазісудових органів, а тому вони не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих з порушенням закону "1.

Досліджуючи питання про докази в дисциплінарному провадженні, слід розглянути гарантії збереження адвокатської таємниці в рамках зазначеного виробництва. Відповідно до підп. 5 п. 4 ст. 6 Закону про адвокатуру адвокат не має права розголошувати відомості, повідомлені йому довірителем у зв'язку з наданням останньому юридичної допомоги, без згоди довірителя. Вилучення з цього правила встановлені п. 4. ст. 6 Кодексу професійної етики адвокатів. Відповідно до зазначеної норми без згоди довірителя адвокат має право використовувати повідомлені йому довірителем відомості в обсязі, який він вважає розумно необхідним для обгрунтування своєї позиції при розгляді цивільного спору між ним і довірителем або для свого захисту у порушеній проти нього дисциплінарного провадження або кримінальній справі. Слід звернути увагу, що зазначене право надане лише адвокату, і не в якому разі іншим учасникам дисциплінарного провадження.

Приклад

Так, Рада Адвокатської палати м Москви за тим же дисциплінарного провадження щодо адвоката О. Г. Артюховій, вивчивши рукописний документ адвоката, озаглавлений "Завдання для захисту", представлений в дисциплінарне провадження Головним управлінням Мін'юсту Росії по м Москві, прийшов до висновку , що ні рада, ні кваліфікаційна комісія не можуть обговорювати і з'ясовувати у адвоката, що означає текст даного документа і що спонукало адвоката його написати, так як це становить предмет адвокатської таємниці.

Після того як кваліфікаційна комісія дасть свій висновок з дисциплінарного провадження, справа передається на розгляд до Ради адвокатської палати.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >