Навігація
Головна
 
Головна arrow Право arrow Господарське право
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Укладання договору

Згідно ст. 395 ГК договір набирає чинності і стає обов'язковим для сторін з моменту його укладення. Одночасно з цим сторони вправі встановити, що умови укладеного ними договору застосовуються і до відносинам, що виникли до укладення договору.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, передбаченої для здійснення угод, якщо законом для договорів даного виду не встановлена певна форма.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами в необхідній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Закон встановлює певний порядок укладення договору. Так, напрямок однієї зі сторін пропозиції вступити в договірні відносини іменується офертою, а особа, яка виявила її, - оферентом. Не всяке пропозицію укласти договір набуває чинності оферти, а лише у разі дотримання вимог, встановлених ст. 405 ГК:

  • o пропозиція має бути достатньо виразною і виражати явний намір особи укласти договір;
  • o пропозиція повинна містити всі істотні умови договору;
  • o пропозиція має бути звернене одній або кільком конкретним особам.

За загальним правилом оферта адресується певній особі. Разом з тим вона може бути звернена і до невизначеного кола осіб. У цьому випадку вона іменується публічною офертою. Публічна оферта повинна містити всі істотні умови договору, з яких встановлюється воля особи укласти такий з кожним, хто відгукнеться (наприклад, автомати з продажу товарів, послуги таксі і т.д.).

Оферта безвідкличні. Принцип безвідкличну оферту означає, що отримана адресатом оферта не може бути відкликана протягом строку, встановленого для її акцепту, якщо інше не обумовлено в самій оферті або не випливає із суті пропозиції чи обстановки, в якій воно було зроблено. Оферта може бути виражена в усній або письмовій формі із зазначенням строку для відповіді або без нього.

Сторона, якої спрямована оферта, може або прийняти, або відхилити її. Ухвалення оферти іменується акцептом, а сторона, котра висловила згоду на прийняття зверненого до неї пропозиції, - акцептантом. Форма акцепту може бути різною. Акцепт у формі мовчання, як правило, не допускається. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Вчинення особою, яка одержала оферту, у термін, встановлений для акцепту, дій ио вчинення вказаних у ній умов (відвантаження товару, сплата грошей і т.д.) вважається акцептом, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або офертою.

Велике правове значення для акценту має термін, оскільки він свідчить про момент укладення договору. Моментом відправлення акцепту вважається дата і час, зазначені відповідними органами зв'язку (пошта, телеграф і т.п.). Юридичні наслідки оферта і акцепт породжують з моменту їх вручення адресату. Якщо оферта або акцепт не отримані адресатом, вони ніяк не пов'язують зобов'язаннями ні оферента, ні акцептанта, і до цього моменту можуть бути відкликані.

Акцепт, відправлений у встановлений термін, але отриманий із запізненням, не рахується опоздавшим за умови, якщо оферент повідомить іншу сторону про прийняття її акценту. Якщо ж оферент не бажає прийняти опоздавший акцепт, то зобов'язаний негайно оповістити другу сторону про отримання акцепту із запізненням. Якщо ж цей обов'язок не виконана, договір вважається укладеним.

Якщо акцепт містить якісь свої застереження щодо умов договору в порівнянні з офертою, то він визнається відмовою від оферти і одночасно новою офертою.

Якщо одержувач оферти взагалі ніяк не відреагував на пропозицію укласти договір, то його мовчання за загальним правилом розцінюється як відмова від укладення договору, за винятком випадків, встановлених законодавством або договором.

Місце укладення договору, як правило, зазначають у самому договорі. В іншому випадку договір визнається укладеної місці проживання громадянина чи місці перебування юридичної особи, який направив оферту.

Зміна і розірвання договору

Розвиток ринкової економіки передбачає чітке правове регулювання договірних відносин між учасниками цивільного обороту. У вирішенні цих завдань важливе значення мають норми Цивільного кодексу Республіки Білорусь, присвячені зміні і розірвання договорів. Вони передбачають підстави та способи цієї правової процедури. За загальним правилом зміна і розірвання договору можливе лише за згодою сторін, якщо інше не випливає із закону, договору або звичаїв ділового обороту.

Законодавець передбачає і одностороння відмова від виконання договору, однак це правило діє тільки у випадках, що допускаються законом або угодою сторін. Наприклад, договір доручення може бути припинений кожної зі сторін в односторонньому порядку.

Якщо можливість зміни або розірвання договору не передбачена законом або договором, то суперечка про зміну чи розірвання договору розглядається судом. Підставою для звернення до суду можуть бути:

  • а) істотне порушення договору іншою стороною;
  • б) істотна зміна обставин, з яких сторони виходили при укладенні договору;
  • в) інші передбачені законом або договором ситуації.

Істотним визнається порушення умов договору в тому випадку, якщо воно тягне для іншої сторони така шкода, в результаті якого вона значною мірою позбавляється той, на що мала право розраховувати при укладенні договору. Істотна зміна обставин - це зміна настільки, що якби сторони могли їх передбачити, то договір взагалі не був би укладений.

Зміна і розірвання договору тягнуть для сторін певні правові наслідки. До числа наслідків відносяться наступні:

  • 1) у разі розірвання договору - зобов'язання сторін по ньому припиняються з моменту підписання угоди про це або набрання чинності судової постанови;
  • 2) у разі зміни умов договору - зобов'язання сторін продовжують діяти у зміненому вигляді;
  • 3) у разі зміни або розірвання договору - сторони не вправі вимагати повернення вже виконаного за договором;
  • 4) у разі зміни або розірвання договору на підставі істотного порушення його умов однією із сторін інша сторона має право вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору;
  • 5) у разі розірвання договору за рішенням суду у зв'язку з істотною зміною обставин витрати, понесені сторонами при виконанні договору, розподіляються між ними на принципі справедливості.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук