ПРИНЦИПИ ТА ОСНОВНІ ЗАСОБИ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ НАУКИ.

  • 1. Випереджальне морально-інтелектуальний розвиток людства.
  • 2. Зміна всього категоріального ладу науки, доповнення аналітичних категорій, що відображають різні форми об'єктивної реальності (суспільство, людина, природа, біосфера і т. Д.) Синтетичними поняттями, що відображають їх єдність, взаємопроникнення (ноосфера, біогеоценоз, екотехнології та т. Д. ).
  • 3. Подальша переорієнтація науки з переважно предметної спрямованості на проблемну.
  • 4. Розвиток комплексних екологічних дисциплін та соціальної екології як інтегративної дисципліни і найважливішої умови глобальної раціоналізації людської діяльності.
  • 5. Подальша інтеграція наук з метою створення стереоскопічної, всебічної моделі взаємозв'язку людини з природою; створення необхідних методологічних, організаційно-наукових, соціально-економічних і психологічних передумов даного процесу.
  • 6. біологізації науки, прискорений розвиток біології як умови забезпечення біосферосовмсстімості діяльності людини і вирішення цілої низки проблем, пов'язаних з адаптивними ресурсами людини.
  • 7. Гуманізація науки, більш активне включення в процес це- леполаганія соціальних, гуманітарних знань, спрямованих на нейтралізацію об'єктивізму, физикализма, сцієнтизму і технократизму.
  • 8. Подальший розвиток моделює і прогностичної функцій науки, що дозволяють передбачати віддалені негативні наслідки людської діяльності в природі і управлягь екологічними ризиками.
  • 9. Підготовка екологічних наукових кадрів вищої кваліфікації.
  • 10. Розробка проблем екологічної етики, етики науки. Удосконалення механізму контролю та відповідальності вчених і інших суб'єктів, причетних до розробки та впровадження наукових, технічних і соціальних проектів.

Наука реалізує свою функцію джерела екологізації виробництва в різних формах: як фактор вдосконалення знань та екологічної освіти людини; джерело управлінських ідей і фактор вдосконалення системи управління, організаційних і економічних відносин; джерело нових технологій. У зв'язку зі складністю самої структури науки і різноманіттям її функцій можна виділити наступні основні напрямки екологізації науки:

  • - екологізація громадських, природничих і технічних галузей науки;
  • - розвиток загальної екології та її окремих галузей;
  • - розвиток комплексних галузей екологічного знання;
  • - розвиток соціальної екології та її галузей;
  • - розвиток не тільки фундаментальних, але і прикладних галузей екологічного знання, спрямованих на практичну реалізацію екологічних знань з метою вирішення сучасних екологічних проблем, забезпечення оптимізації та гармонізації відносин між суспільством і природою.
 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >