ВПЛИВ ОСУШЕННЯ БОЛІТ НА РІЧНИЙ СТІК І ЙОГО ВНУТРІШНЬОРІЧНИЙ РОЗПОДІЛ.

Більшість авторів все ж прийшло до висновку, що осушувальні заходи сприяють збільшенню середнього річного стоку, особливо значно в перші роки після споруди осушувальних систем. Це відбувається в результаті спрацювання запасів фунтових вод, в тому числі на прилеглих до висушеним масивів територіях, зменшення сумарного випаровування, збільшення густоти річкової мережі, зменшення тривалості затоплення заплав. Висновки про збільшення річного стоку (від 5-10% до 35-45%) літньо-осінньої та зимової межені (в 1,1-1,8 разів) після проведення осушувальної меліорації на болотних масивах отримані для річкових басейнів Білорусії, України, Прибалтики , центральних і північно-західних районів Росії, Далекого Сходу і Сахаліну. Причиною збільшення меженний стоку служить збільшення обсягу і тривалості спрацювання болотних вод, накопичених в торфі в період весняного сніготанення і дощів. Інша причина - зменшення сумарного випаровування при зниженні рівня болотних вод. Для верхових боліт ці складові випаровування домінують, і скорочення сумарного випаровування при осушення боліт може досягати майже 100%. Для лісових низинних боліт роль цього фактора виражена в меншій мірі. Збільшенню меженних витрат води може сприяти пряма розвантаження грунтових вод в дренажну мережу. Таким чином, осушення сприяє суттєвому вирівнюванню внутригодового розподілу стоку. Надалі, при інтенсивному сільськогосподарському освоєнні меліорованих земель випаровування збільшується внаслідок транспірації, і річний стік наближається до свого первісного значення і навіть може дещо зменшитися. У літературі відзначається збільшення среднемноголетнего випаровування на 10-14% і навіть до 30% внаслідок підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Е го має знижувати стік з меліорованих площ на 20-30%. За даними багаторічних досліджень в Карелії, в результаті осушення боліт і заболочених лісів річний стік зменшився на різних об'єктах від 3 до 19%. Це пояснюється інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва із зростанням врожайності в 2 рази і підвищенням приросту стовбурної деревини на 3-4 м3 / рік. Осушення боліт робить складний вплив на максимальний стік. Неоднозначність наслідків осушення пов'язана із збільшеною акумулюючої ємністю торф'яної поклади після зниження рівня болотних вод і аналогічною зміною дренірованнос- ти території. У різних природних умовах, при різних гідрометеорологічних умовах ці чинники по-різному впливають на стік. Формування талого стоку ускладнюється зміною теплофізичних властивостей торф'яних покладів. В цілому зміна максимального стоку під впливом осушення лісових земель може бути по-різному не тільки за величиною, а й за знаком.

Загалом меліорація боліт і заболочених земель, виконана з дотриманням необхідних технічних та природоохоронних умов, в більшості випадків сприятливо позначається на режимі річкового стоку. Однак в ряді районів можуть бути негативні екологічні наслідки, які є наслідком переосу- шення верхнього шару грунту, вторинного заболочування, збільшення глибини промерзання грунту на осушених землях (іноді майже в два рази), осушення прилеглих територій, зниження рівня грунтових вод, яке може проявитися на відстані до 5-7 км від кордону осушуваного масиву, зниження рівня води в болотних водоймах, зменшення або повне припинення з боліт так званого «дифузного» стоку, обсихання колодязів і т. д. так, наприклад, в Поліссі, де за 20 років, з 1960 по 1980 рр. була осушена половина заболочених і перезволожених земель, осушення боліт супроводжувалося сильним зниженням рівня ґрунтових вод, що призвело до висушування грунту і зникнення рослинності. Падіння продуктивності на осушених землях Полісся настало через 10-15 років. Надмірне осушення боліт, коли рівень грунтових вод падає нижче 1,5 м від поверхні землі, призводить до швидкого окислення торфу і виносу поживних речовин в дренажні канави.

Для уникнення або істотного зниження негативних наслідків осушувальної меліорації необхідно подальше вивчення закономірностей взаємозв'язку процесів тепло-влагообмена меліорованих територій в різних фізико-географічних умовах і розробка методів їх обліку при проектуванні осушувальних систем.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >