ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ ПРОФЕСІЙНИХ ДЕСТРУКЦІЙ

Дослідники виділяють групи чинників, які є детермінантами професійних деструкцій :

  • 1) об'єктивні - пов'язані з соціально-професійним середовищем (соціально-економічна ситуація, характер професії, професійний імідж);
  • 2) суб'єктивні чинники, обумовлені особистісної специфікою, а також характером міжособистісних професійних взаємин;
  • 3) об'єктивно-суб'єктивні, детермініруемие структурою професійного процесу, професіоналізмом управлінського апарату і т.п.

Багато в чому витоки професійних деформацій криються в мотиваційній сфері особистості, а саме в мотивах вибору професії. При цьому мотиви професійного вибору можуть бути усвідомлюваними та несвідомими. Так, до усвідомленими мотивами відносяться соціальна значимість, статус, можливість займатися творчістю, матеріальний рівень і т.п. Неусвідомлювані мотиви можуть проявлятися, наприклад, в прагненні до домінування, самоствердження, влади.

Професійна дезадаптація особистості може формуватися внаслідок переживання невдач і розчарувань, пов'язаних з проявом негативних емоцій. Молодий фахівець може відчувати досить сильні протиріччя, порівнюючи образ професійної діяльності, що сформувався в вузі, і професійну реальність. Багато в чому професійні деформації особистості розвиваються через надмірну емоційної напруженості, насиченості емоційними переживаннями, що досить часто зустрічається у психологів, психотерапевтів, лікарів, педагогів. Це специфічний стан психіки отримало назву «синдрому емоційного вигорання» ( «емоційного згоряння», «професійного вигорання»).

Кризові стани можуть виникати в разі недостатньо ясного усвідомлення низького рівня своєї професійної компетенції і необхідності професійного саморозвитку. Професійна безпорадність може проявлятися не тільки у молодого фахівця, який перебуває на старті професійної діяльності і не володіє необхідним арсеналом способів професійної діяльності, а й у професіонала з багаторічним стажем роботи. Також іноді відзначаються прояви кризи професійного розвитку в поєднанні з рівнем компетентності вищим, ніж необхідно для виконання щоденної, рутинної роботи. Не бачачи можливостей для реалізації професійних здібностей, фахівець починає відчувати стан пасивності, байдужості до подій, апатії.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >