ФЕДЕРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ОСВІТНІЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ЗА НАПРЯМОМ ПІДГОТОВКИ «ПСИХОЛОГІЯ» ТА ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

У Федеральному державному освітньому стандарті (ФГОС) вищої професійної освіти за напрямом підготовки «Психологія» ^[1] представлені три досить самостійні сфери професійної діяльності психолога:

• 1) практична (психолог-практик);
• 2) дослідницька (психолог-дослідник);
• 3) педагогічна (учитель, викладач психології).

Також в ФГОС згадується ще один вид професійної діяльності психолога - організаційно-управлінська діяльність. Кожному з видів професійної діяльності психолога відповідає свій варіант професійної компетентності, тобто правомірно говорити про професійну компетентність психолога як практика, педагога, дослідника і управлінця. Окремі елементи в цих видах діяльності збігаються, але тим не менш у кожного з цих видів діяльності своя специфіка, а отже, при деякій схожості професійні компетенції психолога-практика, дослідника і педагога різняться.

В основі диференціації професійних компетенцій лежить функціональна структура конкретного виду професійної діяльності. Наприклад, для психолога-практика основне значення мають основні функції і види практичної діяльності (психологічні профілактика, освіта, діагностика, консультація, тренінг, корекція).

Компетентний психолог повинен володіти досить високим рівнем ерудиції не тільки в області психології, а й добре орієнтуватися в різних сферах гуманітарного знання, філософії, історії, культо- рологии, філології, а також в області економіки і соціології, політології та права, математики та інформатики, мати уявлення про різні концепціях сучасного природознавства.

Спеціаліст в області психології повинен розуміти методологію і знати методи професійної діяльності психолога; володіти діагностичним інструментарієм і способами організації і проведення психологічних досліджень; розуміти специфіку предмета психології, диференціювати різні галузі психології; знати історію розвитку психологічної науки і її сучасні проблеми; знати психологічні особливості пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, пам'яті, мислення, мовлення, уяви), специфіку вольових процесів, емоційної сфери; мати загальне уявлення про особистість, її структурі, знати основні теорії особистості; розуміти процеси міжособистісного спілкування і взаємодії в групі; знати закономірності розвитку психіки в процесі онтогенезу; знати основні види та сфери діяльності психолога і розуміти їх специфіку; володіти основами проведення корекційно-розвиваючої роботи та психологічного консультування і багато іншого. Не менш важливо для психолога володіти знаннями в області спеціалізації, орієнтуватися в питаннях різних прикладних галузей психології (наприклад, в сфері психології праці та організаційної психології, юридичної психології та психології спорту).

Багато дослідників в області психології праці відзначають, що в процесі тривалої професійної діяльності складаються не тільки окремі професійно орієнтовані психічні та фізіологічні функціональні системи, а й особистість суб'єкта діяльності. Формується особливий соціально-професійний тип особистості з певними ціннісними орієнтаціями, характером і стилем професійного спілкування.

• [1] Наказ Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 07.08.2014№ 946 «Про затвердження федерального державного освітнього стандарту вищої освіти за напрямом підготовки 37.03.01 Психологія (рівень бакалаврату)» (зареєстровано в Міністерстві юстиції Російської Федерації 15.10.2014 № 34320) .