РОЗДІЛ КЛАСИЧНА ФІЗИКА

Період в науці, який почався після виходу робіт І. Ньютона, прийнято називати часом становлення і розвитку класичної фізики. Він характеризується в першу чергу суттєвим розширенням ареалу наукових досліджень. З точки зору історії фізики це призводить до того, що стає неможливим її вивчення «по всьому фронту». Тепер ми вже не можемо розглядати розвиток фізики в цілому і будемо описувати історію її окремих напрямків. При цьому ми все одно будемо приділяти багато уваги конкретним вченим, пам'ятаючи, що «історія людської душі часто цікавіше історії народів». Почнемо виклад, природно, з історії розвитку механіки в XVIII-XIX ст., Маючи на увазі ту її частину, яка носить назву класичної.

Перш ніж приступити до вивчення історії механіки, необхідно охарактеризувати, чим же закінчилася перша наукова революція XVII-XVIII ст., Що вона дала науці, виробництву, цивілізації в цілому. Перша наукова революція завершилася в XVIII в. В історії цей час відомо під іменами «століття розуму», «століття освіти». «Винуватцями» цього були французькі просвітителі Вольтер, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо,

Ж. О. Ламетрі, швейцарець К. А. Гельвецій і їх однодумці. Вони розгорнули широку просвітницьку діяльність, яка ідеологічно підготувала Велику французьку революцію.

Особливу роль в діяльності просвітителів грала наука, яку вони всіляко пропагували, протиставляючи ідеї науки ідеям церкви. Так, під безпосереднім впливом Вольтера маркіза де Шатле перевела на французьку мову «Начала» Ньютона, а сам Вольтер забезпечив їх «Історичним передмовою». З 1751 року почала виходити «Енциклопедія або тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел», яку редагували Д. Дідро і Ж. Л. Даламбер.

У політиці XVIII в. - епоха французької та американської буржуазних революцій. Для Росії це теж дуже важливий період, час становлення російської держави, а в російській науці - епоха М. В. Ломоносова, Л. Ейлера, Г. Рихмана, Д. та І. Бернуллі та інших видатних вчених.

Вісімнадцяте століття невіддільний від прогресу в розвитку техніки. У 1733 р Дж. Уайт винайшов прядильну машину. Винахід важко входило в життя, поки за це не взявся підприємливий лондонський перукар Р. Аркрайт, фактичний ровесник винаходи. У 1771 р він побудував першу механічну прядильну фабрику і став першим в Англії фабрикантом, засновником сучасної текстильної промисловості. Потім до прядильного верстата була приєднана парова машина, винайдена Дж. Уатт. Бурхливо розвивається промисловість Англії успішно використовувала ці пристрої. Прогрес технології сприяв розвитку науки і в першу чергу механіки.

Характерною особливістю і фундаментальною відмінністю фізики цього періоду була її емансипація і перетворення в самодостатню науку. Прикладом може служити порівняльний аналіз двох однотипних книг: «Фізики» Ж. Рого (1671) і «Курсу фізики» П. ван Мушенбрук (тисячу сімсот тридцять вісім). З чотирьох частин книги Рого тільки одна присвячена фізиці в сучасному розумінні цього слова. Решта - це астрономія, геологія, мінералогія, фізіологія та анатомія. Книга Мушенбрук, за обсягом перевершує книгу Рого, повністю присвячена фізиці.

Фізичні дослідження перестали бути спорадичними, як раніше, тепер вони ведуться систематично. Посилюється спілкування між вченими, які все ще працюють поодинці. Фізикою стали займатися не тільки вчені-професіонали, а й численні любителі; з'являються спеціальні керівництва для любителів, наприклад тритомник абата Жан Антуан Нолле (1700-1770). Величезною популярністю користуються публічні лекції з фізики. У Парижі їх читає все той же абат Нолле, в Філадельфії - Б. Франклін, в Лондоні - Дж. Атвуд, в Петербурзі - М. В. Ломоносов.

Відбувається поступове освоєння ньютоновского феноменологічного методу досліджень і застосування його до різних областей фізики. У той же час широким фронтом ведеться розробка надійних обчислювальних методів. Важлива роль відводиться і теоретичної фізики, хоча з цим згодні далеко не всі. Так, наприклад, Дідро не бачить сенсу в тому, щоб досвідчена фізика вивірялася математичними викладками. Інтенсивно розвивається теорія ймовірностей, проте її практичне застосування до оцінки похибок вимірювань відноситься вже до XIX в. Поки ж навіть в розрахунках маститих учених зустрічається безглуздо велике число цифр після коми.

Постановка систематичних досліджень супроводжується розширенням асортименту фізичних приладів, що виробляються промисловістю. Утворилися фірми, що випускають такі прилади, наприклад фірма «Мушенбрук» в Лейдені і фірма «Лейбольд» в Лейпцигу (вона існує і зараз). Асортимент вироблених ними приладів і пристроїв був досить великий: наприклад, каталог фірми «Лейбольд» за 1723 вийшов в 9 томах.

В цілому в результаті наукової революції XVII-XVIII ст. на історичній арені з'явилася нова наука - класична фізика, здатна істотно глибше, ніж раніше, розібратися в суті фізичних явищ, активно виробляє власні методи і засоби вимірювань, що стала, нарешті, найважливішим фактором технічного і економічного прогресу людства.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >