Навігація
Головна
 
Головна arrow Логістика arrow Логістика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Графічний метод визначення меж груп А, В і С

Розглянемо метод розділення множини об'єктів управління, впорядкованого за спаданням ознаки значущості об'єкта, за допомогою дотичної до кривої ABC-аналізу. Крива ABC будується в прямокутній системі координат (рис. 27). По осі ОХ відкладаються об'єкти управління (наприклад, позиції асортименту), збудовані в порядку убування частки в загальному результаті (наприклад, частки в реалізації), у відсотках до загальної кількості об'єктів управління. По осі OY відкладається частка вкладу об'єкта (частка реалізації по позиції) в загальному результаті (в загальній реалізації), обчислена наростаючим підсумком і виражена у відсотках.

З'єднаємо початок і кінець графіка прямої OD і потім проведемо дотичну до кривої ABC-аналізу, паралельну лінії OD. Абсциса точки дотику (точка М) покаже нам кордон між групами А і В, а ордината вкаже частку вкладу групи А в загальний результат.

З'єднаємо тепер точку М з кінцем кривої - точкою D, і проведемо нову дотичну до графіка ABC, паралельну лінії MD. Абсциса точки дотику (точка N) вкаже кордон між групами В і С, а ордината - сумарний внесок груп А і В у загальний результат.

Поділ досліджуваної безлічі на групи А, В і С за допомогою дотичної до кривої ABC

Рис. 27. Поділ досліджуваної безлічі на групи А, В і С за допомогою дотичної до кривої ABC

Вплив імовірнісного характеру попиту на рішення з управління запасами (аналіз XYZ)

Аналіз ABC дозволяє диференціювати асортимент (номенклатуру ресурсів, а стосовно до торгівлі - асортимент товарів) за ступенем вкладу в намічений результат. Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ інший - тут весь асортимент (ресурси) ділять на три групи залежно від ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування.

До групи X включають товари, попит на які рівномірний або піддається незначним коливанням. Обсяг реалізації по товарах, включеним в дану групу, добре передбачуваний.

У групу Y включають товари, які споживаються в коливних обсягах. Можливості прогнозування попиту по товарах групи Y - середні.

У групу Z включають товари, попит на які виникає лише епізодично. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи Z складно.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту відносять до групи X, У або Z, є коефіцієнт варіації попиту (v) по цій позиції. Серед відносних показників варіації коефіцієнт варіації є найбільш часто вживаним показником відносної колеблемости:

де х i - i-е значення попиту по оцінюваної позиції;

* - Середнє значення попиту за оцінюваної позиції за період n;

n - величина періоду, за який проведена оцінка.

Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до нескінченності. Поділ на групи X, У і Ζ може бути здійснено, наприклад, на основі алгоритму, представленого в табл. 6.

Таблиця 6

Можливий алгоритм диференціації асортименту на групи X, Υ і Ζ

Група

Інтервал

X

0 ≤ ν <10%

Υ

10% ≤ ν <25%

Ζ

25% ≤ ν <∞

Загальний алгоритм проведення аналізу ΧΥΖ наводиться в табл. 7.

Таблиця 7

Порядок проведення аналізу XYZ

Побудова кривої XYZ здійснюється в прямокутних координатах (рис. 28). По осі ОХ відкладають позиції асортименту в порядку зростання коефіцієнта варіації попиту, виражені у відсотках до загальної кількості позицій асортименту.

Крива аналізу XYZ

Рис. 28. Крива аналізу XYZ

Показники логістики

Ефективно управляти можна лише тим, що можна виміряти

Логістика як наука і сфера професійної діяльності характеризується конкретністю, яка полягає в наявності цілком точного і кількісно певного результату діяльності з управління матеріальними потоками. Конкретність дозволяє здійснювати керівництво логістикою з боку обліково-калькуляційних підрозділів або структурних органів підприємства, результати діяльності яких вимірюються отриманим прибутком.

Конкретність логістики забезпечує можливість оцінки реакції процесу на ті чи інші управлінські впливи, коригування та оптимізації цих впливів. Можливість ефективного управління матеріальним потоком з'являється лише тоді, коли створена можливість вимірювання характеристик цього потоку.

Цілі впровадження системи показників логістики:

  • o оцінка ступеня досягнення цілей;
  • o коригування логістичного процесу в разі його відхилення від встановлених нормативів;
  • o збалансований розвиток логістичної системи.

Принципи застосування системи показників логістики:

  • o комплексність - система взаємопов'язаних показників;
  • o методичність - наявність методик розрахунку показників, які забезпечують адекватне порівняння у часі;
  • o безперервність - оцінка показників з певною періодичністю в часі;
  • o доступність - отримання вихідних даних для розрахунку показників не повинно вимагати зайвих трудовитрат.

Стан логістики характеризується наступними групами показників (рис. 29):

  • o показники управління запасами;
  • o показники роботи транспорту;
  • o показники роботи складу;
  • o показники логістичного обслуговування;
  • o показники ефективності логістики.

Розглянемо кожну з перерахованих груп показників.

Показники логістики

Рис. 29. Показники логістики

1. Показники управління запасами.

Основними показниками, що характеризують роботу з запасами, є запас товарів середній і оборотність запасу.

Запас товарів середній (характеризує середній рівень запасів підприємства, що забезпечує можливість здійснення бізнесу). Показник середнього запасу є одним з ключових, оскільки використовується для розрахунку більшості показників, що характеризують системи управління запасами. У логістиці розмір середнього запасу визначається на основі врахування запасу товарів, який містить дані про їхній рівень на певну дату (наприклад, кінець декади, місяця, кварталу, року). В результаті утворюються моментні ряди динаміки товарних запасів. Запас середній (за місяць, квартал, рік) розраховується за формулою середньої хронологічної моментного ряду динаміки:

де З ср - запас середній;

З i - абсолютні рівні запасів на рівновіддалені дати; n - число всіх членів ряду.

Формула середньої хронологічної моментного ряду динаміки дає точний результат при виконанні наступних умов:

  • o рівні проміжки часу між датами, на які є дані про залишки,
  • o рівномірне зміна розміру запасу між сполученими датами.

У разі якщо первинні дані мають вигляд інтервального ряду динаміки, середній запас розраховується за формулою середньої арифметичної простої:

де З ср i - запас середній за i-й період інтервального ряду динаміки.

Якщо періоди часу, що відокремлюють одну дату від іншої, не рівні між собою і в проміжках між сполученими датами запас залишається незмінним, то розрахунок середнього запасу здійснюється за формулою середньої арифметичної зваженої, як терезів якої приймаються відрізки часу між датами, тобто за формулою

де Т i - час, протягом якого даний рівень запасів (З i) залишався без зміни.

Оборотність запасу - характеристика процесу поновлення запасів. Визначається за допомогою двох показників: швидкість обороту і час звернення запасів.

Швидкість обороту (С O) показує, скільки разів протягом одного періоду реалізується і поновлюється наявний запас. Показник визначається числом оборотів запасу протягом одного періоду:

де О - оборот за період;

З ср - середній запас за період.

Час звернення запасу (Т) показує тривалість періоду, протягом якого реалізується запас, визначається за формулою

де З ср - середні товарні запаси за період; t - число днів в періоді.

Як випливає з наведених формул показник часу обігу товарів обернено пропорційний показнику швидкості товарообігу.

2. Показники роботи транспорту

Показниками, що характеризують роботу транспорту, є вантажообіг транспорту, коефіцієнт використання пробігу, коефіцієнт використання вантажопідйомності, а також ряд інших показників.

Вантажообіг транспорту визначається підсумовуванням творів маси окремих відправок (тонн) на відповідну відстань перевезень (км).

Коефіцієнт використання пробігу (К ІП) оцінюється часткою пробігу з вантажем в загальному пробігу транспортного засобу:

де П Г - пробіг з вантажем, км;

П ОБЩ - загальний пробіг, км.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності показує, наскільки повно при транспортуванні використана номінальна вантажопідйомність транспортного засобу. Для автомобільного транспорту розраховують статичний і динамічний коефіцієнти використання вантажопідйомності автомобіля.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля статичний (К ІГС) оцінюють за формулою

де М ф - фактична маса перевезеного вантажу;

М н - номінальна маса, тобто можлива маса, яка могла бути перевезена за номінальною вантажопідйомності автомобіля.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля динамічний (К ІГД) оцінюють за формулою

де Р ф - вантажообіг транспорту, т · км;

П г - пробіг з вантажем, км;

Г н - номінальна вантажопідйомність, т.

Тут в чисельнику фактично виконана транспортна робота (тонно-кілометри), а в знаменнику - максимально можлива транспортна робота, яка могла бути виконана за умови повного завантаження транспортного засобу.

3. Показники роботи складу

Складський ресурс в першому наближенні оцінюється показниками потужності та місткості. Зазначені два показники дозволяють дати відповідь на питання:

  • o яка кількість продукції можна пропустити через склад в одиницю часу,
  • o яка кількість продукції можна одноразово розмістити в складі.
  • 3.1. Потужність складу - здатність забезпечити максимально можливий оборот за певний період часу при дотриманні нормативів і технологічних процесів, передбачених проектом або прийнятих у період експлуатації. Потужність складу (пропускна здатність) вимірюється в грошових або натуральних одиницях: рублях, тоннах, кубічних метрах або інших одиницях.

Потужність складу, розрахована в тоннах за встановлений період часу, називається вантажообігом складу. Вантажооборот, обчислений по прибуттю або по відправленню, носить назву "односторонній вантажообіг".

Вантажообіг складу (Г про) розраховують за формулою

де Q - кількість тонн, що надійшли на склад (або реалізованих зі складу) за період часу Т;

Т - тривалість періоду часу.

  • 3.2. Місткість складу. Вимірюється в кубічних метрах, в тоннах або в будь-яких інших одиницях виміру і показує кількість продукції, яку можна розмістити на складі.
  • 4. Показники логістичного обслуговування

Наданий одержувачу продукції рівень логістичного обслуговування може оцінюватися великою кількістю різних показників. Склад застосовуваних показників залежить від того, які саме характеристики логістичного обслуговування для одержувача є суттєвими.

Найбільш часто рівень логістичного обслуговування оцінюється в розрізі характеристики "повне виконання замовлення". Використовуваний показник - готовність до постачання п). Розглянемо три методи розрахунку готовності до постачання, використовувані в логістиці.

4.1. Оцінка готовності до постачання за допомогою частки повністю виконаних замовлень:

де Ч вз - число виконаних замовлень;

Ч про - загальне число замовлень, що надійшли.

4.2. Оцінка готовності до постачання за допомогою співвідношення кількостей поставленої і замовленої продукції, виміряної в натуральних одиницях:

де m - фактичний обсяг поставок у натуральному вираженні (т, м 3, шт. тощо);

М - обсяг замовлення в натуральному вираженні.

4.3. Оцінка готовності до постачання за допомогою співвідношення кількостей поставленої і замовленої продукції, виміряної у вартісних одиницях:

де С ф - фактичний обсяг поставок у вартісному вираженні (руб.);

З 3 - обсяг замовлення у вартісному вираженні.

5. Показники ефективності логістики

Ефективність логістики оцінюють ефективністю використання основних ресурсів, задіяних у логістичній системі. Відповідно, застосовують такі показники.

5.1. Продуктивність праці працівників логістичного ланцюга - вантажообіг компанії за період в розрахунку на одного працівника підрозділів логістики:

5.2. Ефективність транспортних витрат - кількість виконаних тонно-кілометрів на одиницю транспортних витрат:

5.3. Питома вантажообіг складу - вантажообіг складу, який припадає на 1 м 2 корисної площі складських приміщень:

5.4. Витрати на логістику, що припадають на одиницю товарообігу.

Показник характеризує частку витрат на логістику в обороті компанії (Д л). Чим вище Д л, тим більш значима діяльність з упорядкування матеріальних потоків:

де С л - витрати на логістику за період;

О - оборот за період.

До витрат на логістику відносять витрати на здійснення таких операцій:

  • o розміщення замовлень;
  • o транспортування на підприємство;
  • o операції на складі постачання;
  • o внутрішньовиробничі переміщення;
  • o операції на складі готової продукції;
  • o операції з відвантаження;
  • o доставка покупцю.

Крім того, сюди відносять також всі витрати на персонал, обладнання та приміщення, які використовуються в логістичних процесах, але не увійшли до представлений вище список.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук