Навігація
Головна
 
Головна arrow Логістика arrow Логістика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Завдання "зробити або купити" в закупівельній логістиці

Завдання "зробити або купити" полягає в прийнятті одного з двох альтернативних рішень: виконувати самостійно будь-яку роботу, якщо це в принципі можливо, або ж скористатися послугою спеціалізованого підприємства. В англомовній літературі це завдання зустрічається під назвою Make-or-Buy Problem, або скорочено - завдання МОВ. У логістиці до завдань "зробити або купити" відносять наступні рішення:

o створювати власний парк транспортних засобів або користуватися найманим транспортом;

o організовувати власне складське господарство або користуватися послугами спеціалізованого оператора, а також безліч інших рішень.

У закупівельній логістиці торгової компанії до задачі типу "зробити або купити" належить прийняття одного з двох альтернативних рішень:

o самостійно формувати асортимент, закуповуючи товарні ресурси безпосередньо у виробника;

o закуповувати товарні ресурси у посередника, який спеціалізується на розукрупнення виробничих партій, формуванні широкого асортименту і поставках його споживачам в скомплектувати вигляді.

Розглянемо можливі причини, за якими закупівля у посередника може виявитися більш вигідною, ніж безпосередньо у виробника.

1. Закуповуючи товарні ресурси у посередника, підприємство, як правило, має можливість придбати широкий асортимент відносно невеликими партіями. У результаті скорочується потреба в запасах, складах, зменшується обсяг договірної роботи з виготовлювачами окремих позицій асортименту.

2. Ціна товару у посередника може виявитися нижче, ніж у виробника. Припустимо, виготовлювач реалізує товар за наступними цінами:

а) для дрібнооптових покупців - 10 руб. за одиницю;

б) для крупнооптових покупців - 8 руб. за одиницю.

Посередник, закупивши велику партію по 8 руб., Розукрупнювати її і реалізує дрібногуртовим покупцям з 12-відсотковою націнкою, тобто по 8,96 руб. за одиницю. Посередник може дозволити собі це, оскільки він спеціалізується на розукрупнення партій. Виробнику розукрупнення обходиться дорожче, і він змушений продавати дрібнооптові партії за ціною 10 руб., А не по 8,96 руб.

3. Виробник товару може розташовуватися територіально на більш віддаленій відстані, ніж посередник. Додаткові транспортні витрати в цьому випадку можуть перевищити різницю в цінах виробника і посередника.

Перелік можливих причин закупівлі у посередника може бути продовжений.

Завдання вибору постачальника

Після того як вирішена задача "робити або купувати" і підприємство визначило, яка сировина, матеріали або товари необхідно закупити, вирішують завдання вибору постачальника. Перерахуємо і охарактеризуємо основні етапи вирішення цього завдання.

1. Пошук потенційних постачальників.

При цьому можуть бути використані наступні методи:

o оголошення конкурсу;

o вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації і т.п .;

o відвідування виставок і ярмарків;

o листування і особисті контакти з можливими постачальниками.

У результаті перерахованих заходів формується список потенційних постачальників, який постійно оновлюється і доповнюється.

2. Аналіз потенційних постачальників.

Складений перелік потенційних постачальників аналізується на підставі спеціальних критеріїв, що дозволяють здійснити відбір прийнятних постачальників. Кількість таких критеріїв може складати кілька десятків, головними з яких найчастіше є ціна і якість продукції, що поставляється, а також надійність поставок, під якою розуміють дотримання постачальником зобов'язань за строками поставки, асортименту, комплектності, якості і кількості продукції.

До іншими критеріями, що приймається до уваги при виборі постачальника, відносять наступні:

o віддаленість постачальника від споживача;

o терміни виконання поточних та екстрених замовлень;

o наявність резервних потужностей;

o організація управління якістю у постачальника;

o психологічний клімат у постачальника (в плані можливості страйків);

o здатність забезпечити поставку запасних частин протягом усього терміну служби обладнання, що постачається;

o фінансове становище постачальника, його кредитоспроможність та ін.

У результаті аналізу потенційних постачальників формується перелік конкретних постачальників, з якими проводиться робота з укладання договірних відносин.

3. Оцінка результатів роботи з постачальниками.

На вибір постачальника суттєвий вплив чинять результати роботи за вже укладеними договорами. Для цього розробляється спеціальна шкала оцінок, що дозволяє розрахувати рейтинг постачальника.

Перед розрахунком рейтингу необхідно виконати диференціацію закуповуваних предметів праці.

Закуплені товари, сировина та комплектуючі вироби, як правило, нерівнозначні з погляду цілей виробничого або торгового процесу. Відсутність комплектуючих, потрібних регулярно, може призвести до зупинки виробничого процесу (так само як і дефіцит деяких товарів у торгівлі - до різкого падіння прибутку торговельного підприємства). Головним критерієм при виборі постачальника даної категорії предметів праці буде надійність постачання.

Якщо закуповувані предмети праці не є значущими з точки зору виробничого або торгового процесу, то при виборі їх постачальника головним критерієм будуть служити витрати на придбання та доставку.

Наведемо приклад розрахунку рейтингу постачальника (табл. 10). Припустимо, що підприємству необхідно закупити товар А, дефіцит якого неприпустимий. Відповідно, на перше місце при виборі постачальника буде поставлений критерій надійності постачання. Значимість інших критеріїв, встановлена так само, як і значимість першого, експертним шляхом співробітниками служби постачання, наведена в табл. 10. Підсумкове значення рейтингу визначається шляхом підсумовування творів значущості критерію на його оцінку для даного постачальника. Розраховуючи рейтинг для різних постачальників і порівнюючи отримані значення, визначають кращого партнера.

Вступаючи в господарський зв'язок з невідомим постачальником, підприємство піддається певному ризику. У разі неспроможності або несумлінності постачальника у споживача можуть мати місце зриви у виконанні виробничих програм або ж прямі фінансові втрати. Відшкодування понесених збитків наштовхується, як правило, на певні труднощі. У зв'язку з цим підприємства вишукують різні способи, що дозволяють виявляти неналежних постачальників. Наприклад, західні фірми нерідко вдаються до послуг спеціалізованих агентств, що готують довідки про постачальників, у тому числі і з використанням неформальних каналів. Ці довідки можуть містити наступну інформацію про фінансовий стан постачальника:

Таблиця 10

Приклад розрахунку рейтингу постачальника

Критерій

вибору

постачальника

Питома

вага

критерію

Оцінка значення критерію за десятибальною шкалою у даного постачальника

Твір питомої ваги критерію на оцінку

1. Надійність поставки

0,30

7

2,1

2. Ціна

0,25

6

1,5

3. Якість товару

0,15

8

1,2

4. Умови платежу

0,15

4

0,6

5. Можливість позапланових поставок

0,10

7

0,7

6. Фінансовий стан постачальника

0,05

4

0,2

Разом:

1,00

6,3

o ставлення ліквідності постачальника до суми боргових зобов'язань;

o відношення обсягу продажів до дебіторської заборгованості;

o відношення чистого прибутку до обсягу продажів;

o рух готівки;

o оборотність запасів та ін.

Вітчизняні підприємства при виборі постачальника в даний час в основному покладаються на власну інформацію. При цьому на підприємстві, що має багато постачальників, може бути сформований список добре відомих, які заслуговують довіри постачальників. Затвердження договорів з цими постачальниками, дозвіл попередньої оплати наміченої до постачання продукції здійснюється за спрощеною схемою. Якщо ж намічається укладення договору з постачальником, відсутнім у названому списку, то процедура затвердження і оплати ускладнюється у зв'язку з проведенням необхідних заходів, що забезпечують безпеку фінансових та інших інтересів підприємства.

Розглянемо приклад прийняття рішення щодо вибору постачальника (табл. 11).

Таблиця 11

Розрахунок сукупних витрат, пов'язаних з поставкою товарів

Найменування

показника

Фірма А

Фірма В

Транспортні

витрати

0,5 уде / км х 500 км = 250 уде

0,7 уде / км х 300 км = 210 уде

Витрати на

розвантажувальні

роботи

6 уде / год х 0,5 ч = 3 уде

6 уде / год х 10 ч = 60 уде

Всього витрат:

253 уде

270 уде

Уявімо собі, що є дві фірми (А і В), що виробляють однакову продукцію, однакової якості. Обидві фірми відомі і надійні. Недолік фірми А полягає в тому, що вона розташована від споживача на 200 км далі, ніж фірма В (відстань до фірми А - 500 км, до фірми В - 300 км). З іншого боку, товар, що поставляється фірмою А, Пакетоване на піддоні і підлягає механізованої розвантаженні. Фірма В поставляє товар в коробках, які необхідно вивантажувати вручну. Тариф за перевезення вантажу на відстань 500 км - 0,5 умовних грошових одиниць за кілометр (уде / км). При перевезенні вантажу на відстань 300 км тарифна ставка вища і становить 0,7 уде / км.

Час вивантаження пакетованого вантажу - 30 хв, непакетованому - 10 ч. Ставка робітника на ділянці розвантаження - 6 уде / ч.

Якщо взяти до уваги лише транспортні витрати, то перевагу слід віддати фірмі В. Однак з урахуванням вартості вантажно-розвантажувальних робіт цей варіант виявляється менш економічним, ніж поставка з фірми А (див. Табл. 11).

Таким чином, за інших рівних умов продукцію вигідніше закуповувати в постачальника А, оскільки це дає економію в сумі 17 уде в розрахунку на одну поставку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук